Ухвала суду № 39185336, 29.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ К/9991/80217/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2011

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011

у справі № 2а-8759/10/5/0170

за позовом Закладу Федерації профспілок України «Олімпійський учбово- спортивний центр «Спартак»

до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Заклад Федерації профспілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак» (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Алушті АРК) про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 08.06.2010 №876/15-3/02651769.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» та постанови КМ України №250 від 02.03.2010, а саме, неповне нарахування податкового зобов'язання з земельного податку за січень-березень 2010 року, що призвело до заниження податкового зобов'язання по земельному податку на суму 75228,21 грн.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2010 №0010051503/0 про визначення позивачу суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: земельний податок з юридичних осіб в розмірі 225684,63 грн., в тому числі за основним зобов'язанням в розмірі 75228,21 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 150456,42 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що позивачем безпідставно застосована сума пільги з земельного податку, передбачена п. 4 ст. 12 Закону України «Про плату за землю», починаючи з 01.01.2010 та є посилання на положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань космічної діяльності» №1342-VI від 19.05.2009 щодо доповнення п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пп. 17.1.6-1 такого змісту «Платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від юридичної відповідальності за умисне ухилення від оподаткування».

Пунктом 4 ст.12 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 у справі №2а-3186/10/4/0170 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Алушті АРК від 18.02.2010 №000962301/1, яким визначений розмір податкового зобов'язання з податку за землю за ІІ квартал 2009 року у сумі 106503,86 грн., у тому числі за основним платежем 71002,57 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями 35501,29 грн.

Судами зазначено, що Заклад Федерації профспілок України «Олімпійський учбово-спортивний центр «Спартак» є вітчизняним закладом фізичної культури і спорту, який утримується за рахунок державного бюджету, входить до переліку установ фізичної культури і спорту, яким наданий статус баз олімпійської та паралімпійської підготовки, внаслідок чого є правомірним застосування пільги по сплаті земельного податку передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю».

Позивач входить до переліку установ фізичної культури і спорту, яким наданий статус бази олімпійської та параолімпійської підготовки згідно з постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2006 «Про затвердження Порядку надання закладу фізичної культури і спорту статусу бази олімпійської та параолімпійської підготовки і переліку закладів, яким надано такий статус»та Постановою Кабінету Міністрів України №250 від 02.03.2010 «Деякі питання спрямування підприємствами, установами, організаціями, громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, базами олімпійської та параолімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, сум зазначеного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту», а відсутність відповідного переліку і порядку спрямування сум земельного податку на забезпечення розвитку фізичної культури і спорту, затверджених в установленому законом порядку, не може позбавляти позивача права на користування пільгою по сплаті земельного податку, яка встановлена нормою Закону України «Про плату за землю».

Враховуючи правомірність застосування позивачем пільги по сплаті земельного податку передбачену п. 4 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю», як вітчизняного закладу фізичної культури і спорту, який утримується за рахунок державного бюджету, входить до переліку установ фізичної культури і спорту, яким наданий статус баз олімпійської та паралімпійської підготовки, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 23.06.2010 №0010051503/0.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров