Постанова № 39181812, 05.06.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 червня 2014 р. № 820/7209/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника відповідача - Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий Банк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання недійсною та скасування вимоги ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий Банк", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати недійсною та скасувати вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11.

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що контролюючим органом на адресу позивача направлено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11, згідно якої відповідач вимагає сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 367242,55 грн. Позивач вважає що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11 прийнята з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для її скасування.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, подав заяву про розгляд справи за своєю відсутністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржувана в даній справі вимога Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11 є цілком законною та обґрунтованою, винесеною відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий Банк" перебуває на податковому обліку як платник податків в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, що підтверджується матеріалами справи.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів сформована та надіслана на адресу Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий Банк" податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року №Ю-26-11 всього на суму 367242,55 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Позивач, Публічне акціонерне товариство Інноваційно-промисловий Банк", посилаючись на неправомірність розрахунку про сплату недоїмки, зазначає про неправомірність дій Управління пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова, що полягають у неправомірному прийнятті рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за не своєчасну сплату суми єдиного внеску.

Так, листами Управління пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова №13732-03/26 від 03.09.2013 р. та №15306-03/26 від 03.10.2013 р. до контролюючого органу були передані дані щодо наявності та зростання заборгованості з єдиного внеску, яка рахується за Публічним акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий Банк".

Вказана заборгованість позивача сформована в картці особового рахунку платника та складається з суми - 196609,02 грн., застосованої Управлінням пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Харкова за звітний період лютий 2012 року у сумі 171126,51 грн. та за рішеннями № 607 від 14.03.2012р. на суму 7830,31 грн., №532 на суму 58,54 грн., № 769 від 02.04.2012р. на суму 17593,66 грн. та з суми 170633,53 грн., за самостійно визначеними зобов'язаннями за деклараціями:

- за грудень 2013 р. (вх. № 1401197082 від 20.01.2014 р.) на суму - 46818,04 грн.;

- за січень 2014 р. (вх. № 1403425264 від 20.02.2014 р.) на суму - 45879,0 грн.;

- за лютий 2014 р. (вх. № 1404397769 від 14.03.2014 р.) на суму - 43769,69 грн.;

- за березень 2014 р. (вх. № 1405707475 від 17.04.2014 р.) на суму - 34166,80 грн.

Суд зазначає, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У зв'язку з набранням чинності законами України від 04.07.2013 р. №404-VІІ "Про внесення змін до Податкового Кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи (надалі - Закон №404-VІІ ) та від 04.07.2013 р. №406-VІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" функції з адміністрування єдиного внеску Пенсійного фонду України передано Міністерству доходів та зборів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.2. ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1. ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 3 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Крім того відповідно до п. 3 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із проведенням адміністративної реформи" процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів поширюються на періоди до набрання чинності цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за наявності заборгованості у розмірі 367242,55 грн. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів правомірно винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11.

Щодо посилань позивача як на підставу для скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11 те, що постановою правління Національного банку України від 29.02.2012 р. № 72 "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ "Інноваційно-промисловий Банк" з 02.03.2012 року вже було відкликано банківську ліцензію та позивачем на час подання позову вже була акцептована та включена в сьому чергу задоволення вимог кредиторів сума заборгованості зі сплати єдиного внеску, суд зазначає.

Матеріалами справи підтверджено, що 03.04.2012 р. Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова звернулося до ліквідатора Банку з заявою про акцептування вимог кредитора у розмірі 1966069,02 грн.

Повідомленням від 31.05.2012 р. №01-1/858 ліквідатор повідомив кредитора, про акцептування його вимог та включення заявленої суми до реєстру вимог кредиторів до 7 черги.

Враховуючи, що з набранням чинності 11.08.2013 р. ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 р. № 406-VII, обов'язок щодо контролю за нарахуванням та сплатою зобов'язань з єдиного внеску покладено на органи доходів та зборів, 12.05.2014 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів до ліквідатора Банку було направлено заяву про заміну кредитора.

Частиною 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Враховуючи вищевикладені обставини, вказана норма Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не ставить в залежність сплату єдиного внеску від сплати інших зобов'язань через розпочату процедуру ліквідації банківської установи, і тим більше не є підставою для скасування оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку що вимога Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 року за № Ю-26-11 відповідає ч.3 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими, спростовуються зібраними доказами по справі та не підлягають задоволенню.

На виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, відповідно до відхиленої частини вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий Банк" решту суми судового збору в розмірі 4384,80 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий Банк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання недійсною та скасування вимоги - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий Банк" (код ЄДРПОУ 20021814) суму судового збору в розмірі 4384.80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківській області, код: 37999628, МФО банку: 851011, назва банку: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, призначення платежу: Судовий збір).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.

Суддя Д.В. Бездітко