Ухвала суду № 39181678, 03.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

03 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/200/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Федусика А.Г.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2014 року публічне акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування наступних податкових повідомлень-рішень ДПІ від 15.01.2014 року:

- №0000031502 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у сумі 117948,52 грн.;

- №0000041502 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 333926,48 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 166963,24 грн..

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №1842/21-03-15-02/00131771 від 20.12.2013 року про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника за жовтень 2013 року.

За актом перевірки підставою для винесення спірних повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у жовтні 2013 року на суму 451875,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту є помилковими, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наданими позивачем доказами.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про відмову у задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

В декларації з ПДВ за жовтень 2013 року, яка подана позивачем до ДПІ 20.11.2013 року із додатками, позивач заявив до бюджетного відшкодуванню на рахунок платника у банку ПДВ в розмірі 451875,00 грн. (рядок 23, 22.1 декларації).

У додатку №2 до вказаної декларації позивач зазначив, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, дорівнює 451875,00 грн., і ця сума від'ємного значення виникла у вересні 2013 року та є фактично оплаченою.

У додатку №3 до вказаної декларації - «Розрахунок суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість», сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 451875,00 грн..

У додатку №4 - «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» містить прохання перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 451875,00 грн..

За даними декларації з ПДВ за вересень 2013 року позивачем було задекларовано по рядку 9 - «Усього податкових зобов'язань» 289793,00 грн., по рядку 17 - «Усього податкового кредиту» 1215724,00 грн..

Отримане від'ємне значення за вересень 2013 року в сумі 925931,00 грн. позивачем відображено у рядку 20.2 декларації "Зарахування від'ємного значення різниці поточного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного податкового періоду").

За даними декларації з ПДВ за жовтень 2013 року позивачем задекларовано по рядку 9 - «Усього податкових зобов'язань» на суму 1084791,00 грн., а по рядку 17 «Усього податкового кредиту» на суму 610735,00 грн..

Отримане позитивне значення за жовтень 2013 року в сумі 474056,00 грн. позивачем відображено по рядку 18 декларації.

У рядку 22 (Д2) «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21. - ряд. 18)» задекларовано суму 451875,00 грн., яка розрахована шляхом зменшення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду (вересня 2013 року) в розмірі 925931,00 грн. на суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду у розмірі 474 056,00 грн..

Таким чином, сума бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року у розмірі 451875,00 грн. складається виключно із залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, тобто вересня 2013 року.

В пунктах 3.17 - 3.18 акту перевірки ДПІ зазначає, що перевіркою показників нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту, відображених у декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2013 року порушень не встановленою.

Крім того, ДПІ зазначає, що за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, підтверджено факт оплати позивачем товарів/послуг на загальну суму ПДВ в розмірі 987431,76 грн..

При цьому, ця сума складається з сум ПДВ, сплачених позивачем в адрес наступних постачальників:

- ТОВ «НТП «Харківенергомонтаж» на суму 379620,64 грн. (а всього включено до податкового кредиту вересня 2013 року по цьому постачальнику 42195034 грн.)

- Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на суму 270833,32 грн. (а всього включено до податкового кредиту вересня 2013 року по цьому постачальнику 425250,89 грн.)

- іншим постачальникам на суму 336977,80 грн..

Таким чином, актом перевірки підтверджено, що заявлена до бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року сума ПДВ в розмірі 451875,00 грн. є фактично оплаченою.

У висновках акту перевірки ДПІ кваліфікує дії позивача як порушення вимог пп.«а» та пп.«б» п.200.4 ст.200 ПК України.

З'ясовуючи наведені в акті перевірки підстави для невизнання задекларованого позивачем бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 451875,00 грн., колегія суддів констатує, що в акті перевірки викладені наступні підстави:

- по-перше, сплачене позивачем в адрес ТОВ «НТП «Харківенергомонтаж» згідно платіжного доручення №3151 від 26.09.2013 року ПДВ на суму 117948,52 грн. не може приймати участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року, оскільки вказані кошти є платою за реконструкцію котла ЦКТИ-105-39 ст.№3 без введення його експлуатацію;

- по-друге, сплачене позивачем в адрес Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ПДВ на суму 270833,32 грн. не підлягає включенню до розрахунку бюджетного відшкодування, оскільки за наданими позивачем первинними документами позивач здійснив оплату кредиторської заборгованості цьому постачальнику на суму 1625000,00 (в т.ч. ПДВ 270833,33 грн.).

Будь-яких інших причин для невизнання задекларованого позивачем бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 451875,00 грн. в акті перевірки не наведено.

Як зазначено в постанові суду першої інстанції, під час судового розгляду представник відповідача додатково пояснив, що сплачене позивачем в адрес ТОВ «НТП «Харківенергомонтаж» ПДВ на суму 117948,52 грн. згідно платіжного доручення №3151 від 26.09.2013 року на суму 707691,09 грн., не може приймати участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року згідно п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки оплачені цим платіжним дорученням кошти є платою за реконструкцію котла ЦКТИ-105-39 ст.№3 без введення його експлуатацію.

Саме з цих підстав ДПІ винесла спірне повідомлення-рішення форми «В3» №0000031502 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у сумі 117948,52 грн..

Також представник відповідача пояснив, що сплачена ПАТ «Херсонська ТЕЦ» у вересні 2013 року Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» сума ПДВ 270833,33 грн. є сплатою кредиторської заборгованості за спожитий природний газ у березні 2013 року, про що свідчить наявна у позивача кредиторська заборгованість перед НАК «Нафтогаз України», а тому відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України не може бути включена до розрахунку суми бюджетного відшкодування з ПДВ у жовтні 2013 року.

Ця сума ПДВ увійшла до спірного повідомлення-рішення форми «В1» №0000041502 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року на суму 333926,48 грн..

В той же час, решта суми бюджетного відшкодування, яка зменшена повідомленням-рішенням форми «В1» №0000041502 в розмірі 63093,15 грн. (333926,48 грн. - 270833,33 грн.) в акті перевірки жодним чином не описана і підстави для її зменшення податковим органом не наведені.

Приведені податковим органом в акті перевірки доводи завищення позивачем бюджетного відшкодування жовтня 2013 року на суму 451875,00 грн. колегія суддів оцінює з точки зору їх узгодженості з положеннями податкового законодавства та відповідності фактичним обставинам справи, і вважає ці доводи безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 200 ПК України врегульований порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), який полягає в наступному:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.201 ст.200);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.202 ст.200);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.203 ст.200);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п.204 ст.200).

Наведені законодавчі положення свідчать про те, що права на отримання бюджетного відшкодування виникає у платника податків за сукупності таких підстав - наявність від'ємного значення звітного податкового періоду; зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг); здійснення зазначеної оплати постачальникам товарів (послуг) у попередньому та звітному податковому періодах; включення залишку від'ємного значення (після бюджетного відшкодування) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вже зазначено вище, в акті перевірки не заперечується правомірність декларування позивачем від'ємного значення попереднього періоду, тобто вересня 2013 року, в розмірі 925931,00 грн., а також підтверджується фактичність оплати позивачем цієї суми своїм постачальникам у складі вартості товарів, робіт та послуг.

Враховуючи наявність у позивача позитивного значення поточного періоду, тобто жовтня 2013 року в сумі 474056,00 грн., колегія суддів з урахування наведених вище положень ст.200 ПК України вважає цілком правомірним декларування позивачем суми бюджетного відшкодування за цей місяць в сумі 451875,00 грн..

Суд першої інстанції цілком обґрунтовано відхилив доводи податкового органу про неправомірність включення позивачем до бюджетного відшкодування ПДВ на суму 117948,52 грн., яке сплачене в адрес ТОВ «НТП «Харківенергомонтаж» згідно платіжного доручення №3151 від 26.09.2013 року як плата за реконструкцію котла ЦКТИ-105-39 ст.№3 без введення його експлуатацію, оскільки податкове законодавство не пов'язує право платника податків на отримання бюджетного відшкодування від факту введення в експлуатацію основних фондів, суми на придбання чи створення якого увійшли до податкового кредиту та взяли участь у формування від'ємного значення та бюджетного відшкодування.

Слід зазначити, що відповідно до ч.2 п.198.3 ст.198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Оскільки право на формування від'ємного значення та бюджетного відшкодування напряму залежить від правомірності формування позивачем податкового кредиту, сплачене в адрес ТОВ «НТП «Харківенергомонтаж» згідно платіжного доручення №3151 від 26.09.2013 року ПДВ на суму 117948,52 грн. цілком правомірно враховано позивачем при визначення бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року.

Також суд першої інстанції правомірно відхилив доводи представника ДПІ щодо недотримання позивачем п.200.5 ст.200 ПК України, оскільки передбачені цією нормою підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування відсутні, про що свідчить факт реєстрації позивача платником ПДВ з 02.12.1998 року та обсяги оподатковуваних операцій позивача за вересень-жовтень 2013 року в сумі 6922488,00 грн., що значно перевищує заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року.

Стосовно доводів ДПІ про неправомірність включенню до розрахунку бюджетного відшкодування сплаченого в адрес Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ПДВ на суму 270833,32 грн. в якості погашення кредиторської заборгованості без фактичного отримання товару, то суд першої інстанції вірно зазначив, що такі твердження спростовуються матеріалами справи, оскільки підставою для включення позивачем вказаної суми ПДВ до податкового кредиту стали отримані від НАК «Нафтогаз України» акти приймання - передачі природного газу від 19.09.2013 року, податкові накладні №15596, №15597 від 19.09.2013 року та проведені позивачем оплати цього природного газу у вересні 2013 року на суму 1625000,00 грн. в тому числі ПДВ - 270833,33 грн..

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п.187.10 ст.187 ПК України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (пп.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України).

Виходячи з наведених нормативних положень, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, як підприємство, яке постачає теплову енергію, правомірно включило до податкового кредиту вересня 2013 року ПДВ на суму 270833,33 грн., яка була сплачена постачальнику природного газу у вересні 2013 року та підтверджена податковими накладними постачальника від 19.09.2013 року, а також правомірно врахував цю суму ПДВ при визначення бюджетного відшкодування за жовтень 2013 року.

Стосовно решти суми бюджетного відшкодування, яка зменшена повідомленням-рішенням №0000041502 в розмірі 63093,15 грн., то висновок суду першої інстанції про неправомірність зменшення на цю суму бюджетного відшкодування колегія суддів також вважає правильним, оскільки в акті перевірки підстав для такого зменшення не наведено.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень формування бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2013 року на суму 451875,00 грн., а наведені в акті перевірки висновки про завищення цієї суми є безпідставними.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неправомірність податкового спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський А.Г. Федусик