Рішення № 39180859, 05.06.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.2014 Справа № 920/604/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Горобина», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвесткомплект», м. Суми

про стягнення: 26 707 грн. 73 коп.

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: Сивенко В.М., довіреність від 02.01.2013 р.;

Від відповідача: Романюк А.В., доручення №12 від 22.04.2014 р.;

При секретарі судового засідання Саленко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 26 707 грн. 73 коп., з яких: 24 502 грн. 50 коп. основного боргу, 2 205 грн. 23 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 730-09 поставки алкогольної продукції від 01.06.2009 р., а також судовий збір.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в письмовому відзиві від 15.04.2014 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач не довів, що остання поставка товару відбувалася 24.12.2010 р., а також просив застосувати до вимог позивача строки позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

01 червня 2009 р. між ТОВ «Горобина» і ТОВ «Техноінвесткомплект» було укладено договір №730-09 поставки алкогольної продукції №2 (далі за текстом - «Договір»), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити відповідачу алкогольну продукцію, а відповідач - прийняти і оплатити товар на умовах Договору.

Згідно п.1.3. Договору асортимент, кількість, ціна кожної партії товару відображається в товарно-транспортних накладних на кожну партію товару, що є невід'ємними частинами Договору.

Зі змісту п. 2.1. Договору ціна на товар встановлюється в прайс-листах, що є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач здійснює оплату партії товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача або готівкою. Датою повної оплати партії товару вважається дата надходження коштів на поточний рахунок, або внесення коштів в касу позивача в розумінні ціни партії товару (п. 3.2.).

Позивач мотивує свої вимоги тим, що на виконання вимог Договору в період з 10.06.2010 р. по 24.12.2010 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 78 611 грн. 19 коп. згідно товарно-транспортних накладних №№706171, 706177, 706178 від 10.06.2010 р.; №№707030, 707031 від 11.06.2010 р.; №707075 від 14.06.2010 р.; №708841 від 22.06.2010 р.; №№708846, 708987, 708778, 708887 від 23.06.2010 р.; №719607 від 24.06.2010 р.; №719845 від 30.06.2010 р.; №№711793, 711794 від 06.07.2010 р.; №711840 від 08.07.2010 р.; №№707369, 707412 від 09.07.2010 р.; №№708662, 707498, 708672, 708688 від 14.07.2010 р.; №708717 від 16.07.2010 р.; №№709503, 709522, 709534 від 21.07.2010 р.; №709581 від 22.07.2010 р.; №№710097, 710175, 710178 від 28.07.2010 р.; №№710956, 710923 від 30.07.2010 р.; №711560 від 05.08.2010 р.; №712964 від 11.08.2010 р.; №№713209, 713210, 713211 від 12.08.2010 р.; №713755 від 13.08.2010 р.; №№713868, 713903, 713908 від 18.08.2010 р.; №715189 від 20.08.2010 р.; №716949 від 25.08.2010 р.; №714346 від 26.08.2010 р.; №395554 від 28.09.2010 р.; №402871 від 29.09.2010 р.; №402996 від 30.09.2010 р. /а.с. 10-57/, проте відповідач виконав свої обов'язки щодо своєчасної оплати отриманої продукції частково, сплативши позивачу лише 54 108 грн. 69 коп. Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за отриману продукцію складає 24 502 грн. 50 коп.

Позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість за товар, поставлений в період з 10.06.2010 р. по 24.12.2010 р.

Проте письмові матеріали справи свідчать про те, що остання поставка відповідачу партії товару була здійснена позивачем 30.09.2010 р. відповідно до товарно-транспортної накладної №402996, яка міститься в матеріалах справи /а.с. 57/.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на підписаний з боку представника відповідача акт звіряння розрахунків від 08.12.2010 р. як на доказ підтвердження суми боргу.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акт звірки взаємних розрахунків є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін повинні бути підтверджені первинними документами.

Таким чином, суд не приймає до уваги акт звіряння розрахунків від 08.12.2010 р. як належний доказ у справі, а отже приходить до висновку про те, що будь-які належні письмові докази здійснення поставки відповідачу за період з 30.09.2010 р. товару в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивачем розраховано суму основного боргу в розмірі 24 502 грн. 50 коп. станом на 24.12.2010 р., а з урахуванням 14-тиденної відстрочки платежу - 07.01.2011 р. Позивач звернувся з позовом в господарський суд Сумської області 08.04.2014 р. Таким чином, трирічний строк позовної давності щодо основних вимог сплинув 07.01.2014 р.

Зі змісту ч. 1 ст. 264 ЦК України вбачається, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3 цієї ж статті).

В обґрунтування своїх вимог позивач також посилається на платіжне доручення №667 від 17.06.2011 р. на суму 7 000 грн. 00 коп. /а.с. 60/ як на підставу переривання перебігу строків позовної давності шляхом часткового виконання відповідачем зобов'язань зі сплати боргу по Договору.

Суд не приймає до уваги вказане платіжне доручення в якості належного доказу у справі, оскільки в розділі «Призначення платежу» зазначено: «Оплата за лікеро-горілчані вироби згідно рахунку №б/н від 12.05.2011 р.», що не надає змоги зробити висновок про те, що здійснення оплати в розмірі 7 000 грн. 00 коп. згідно зазначеного платіжного доручення стосується правовідносин сторін, які виникли на підставі договору поставки алкогольної продукції від 01.06.2009 р. №730-09.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень, а відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які за законодавством мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що позивачем не подано доказів в обґрунтування позиції по справі, встановлено факт пропущення з боку позивача строку позовної давності для звернення в господарський суд з даним позовом, а відповідачем 15.04.2014 р. заявлене клопотання про застосування строків позовної давності до вимог позивача, суд вбачає підстави для відмови в позові.

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» та ст.ст. 44 - 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення підписаний 12.06.2014 р.

Суддя О.В. Коваленко