Рішення № 39180818, 11.06.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2014 р. Справа № 914/1359/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд», м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми», с.Давидів Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 145628,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Суть спору: позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми», с.Давидів Пустомитівського району Львівської області про стягнення заборгованості в сумі 145628,00грн.

Ухвалою суду від 17.04.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.04.2014 року. Ухвалою суду від 30.04.2014р. розгляд справи відкладено на 11.06.2014р. у зв’язку з неявкою відповідача.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 11.06.2014р. не забезпечив, подав клопотання (вх.№23861/14 від 02.06.2014р.), в якому зазначено, що відповідачем – ТзОВ «Агролайф корми» частково погашено заборгованість на суму 30000,00грн. та долучено належним чином завірені копії банківських виписок. Окрім цього, довідкою №156 від 10.06.2014р. (електронне повідомлення вх.№24954/14 від 10.06.2014р.) підтверджується, що станом на 10.06.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем, враховуючи зазначені вище проплати, становить 115628,00грн.

Відповідач явки повноважного представника в судовому засіданні 11.06.2014р. повторно не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав, однак, через канцелярію господарського суду Львівської області подав клопотання (вх.№2960/14 від 10.06.2014р.) про відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду, а також клопотання (вх.№24932/14 від 10.06.2014р.) про розстрочку виконання рішення суду. До зазначених клопотань долучено належним чином завірені копії платіжних доручень, якими підтверджується часткова оплата заборгованості на суму 30000,00грн. та зазначено, що згідно даних бухгалтерського обліку ТзОВ «Агролайф корми», кредиторська заборгованість останнього перед ТзОВ «Протекс-Трейд» станом на 06.06.2014р. становила 115628,00грн.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв’язку із чим передбачені у ст.ст.69, 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду не вбачаються. Відтак, клопотання ТзОВ «Агролайф корми» (вх.№2960/14 від 10.06.2014р.) про відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду залишено судом без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд» (позивач по справі) за період з грудня 2013 року по січень 2014 року поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (відповідач по справі) товар, а саме: цільний сухий гемоглобін свинячої крові, на загальну суму 634128,00грн., що підтверджується видатковими накладними №617 від 05.12.2013р. на суму 109411,50грн., №626 від 10.12.2013р. на суму 194700,00грн., №636 від 18.12.2013р. на суму 95700,00грн., №646 від 23.12.2013р. на суму 82137,00грн. та №8 від 13.01.2014р. на суму 152179,50грн.

В той же час, відповідачем оплачено товар на загальну суму 488500,00грн., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів на рахунку позивача за 05.12.2013р. на суму 115500,00грн., за 10.12.2013р. на суму 145000,00грн., за 17.12.2013р. на суму 80000,00грн., за 18.12.2013р. на суму 10000,00грн. та 30000,00грн., за 24.12.2013р. на суму 50000,00грн., за 27.12.2013р. на суму 50000,00грн. та за 26.02.2014р. на суму 8000,00грн. із визначеним призначення платежу: «За цільний сухий гемоглобін свинячої крові згідно рахунка 484 від 03.12.2013».

У позовній заяві зазначено, що за вказаним рахунком, виставленим на суму 86278,50грн., фактично отримано від ТзОВ «Агролайф корми» оплат на суму 488500,00грн., у зв’язку з чим, перераховані відповідачем кошти зараховувались в якості погашення заборгованості по видатковим накладним в порядку черговості. Згідно з розрахунками позивача, із зазначених вище видаткових накладних частково неоплаченим залишається товар, поставлений згідно видаткової накладної №8 та товарно-транспортної накладної №000000683 від 13.01.2014р.

У зв’язку з цим, ТзОВ «Протекс-Трейд» надіслано на адресу ТзОВ «Агролайф корми» вимогу №62 від 12.03.2014р. про сплату заборгованості в сумі 145628,00грн., яку отримано адресатом 21.03.2014р., що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Зазначену вимогу ТзОВ «Агролайф корми» залишено без відповіді й задоволення, що зумовило звернення ТзОВ «Протекс-Трейд» до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 145628,00грн. заборгованості за поставлений товар.

Після порушення провадження по справі, ТзОВ «Агролайф корми» частково, на суму 30000,00грн., погашено зазначену заборгованість, що підтверджується платіжним дорученням №722 від 24.04.2014р. на суму 10000,00грн., №1616 від 29.04.2014р. на суму 10000,00грн. та №1696 від 30.04.2014р. на суму 10000,00грн., а також банківськими виписками про рух коштів по рахунку ТзОВ «Протекс-Трейд» від 24.04.2014р., 29.04.2014р. та 30.04.2014р. відповідно. Відтак, на момент вирішення спору по суті, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становив 115628,00грн., що підтверджується довідкою ТзОВ «Протекс-Трейд» №156 від 10.06.2014р. та клопотаннями ТзОВ «Агролайф корми» (вх.№2960/14 та вх.№24932/14 від 10.06.2014р.), в яких зазначено, що за даними бухгалтерського обліку товариства станом на 06.06.2014р. кредиторська заборгованість перед ТзОВ «Протекс-Трейд» обліковується у обсязі 115628,00грн.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як передбачено ч.1 ст.712 ЦК України та ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як визначено ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 115628,00грн. обґрунтовані матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження по справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на часткове погашення відповідачем заборгованості, суд приходить до висновку, що провадження по справі в частині стягнення 30000,00грн. боргу слід припинити.

Щодо клопотання ТзОВ «Агролайф корми» (вх.№24932/14 від 10.12.2014р.) про розстрочку виконання рішення суду на п’ять календарних місяців рівними частинами, суд зазначає, що відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р., а саме п.7.2, роз’яснено, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проаналізувавши клопотання ТзОВ «Агролайф корми», суд приходить до висновку, що важкий фінансовий стан відповідача не може вважатись обставиною, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим у визначений строк, а відтак, відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, що не позбавляє відповідача можливості в подальшому звернутись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення в порядку ст.121 ГПК України. Також суд звертає увагу, що відповідачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, на які останній посилається у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, ч.2 ст.49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.4.7 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз’яснено, що зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход державного бюджету України.

Зважаючи на те, що заборгованість частково погашена ТзОВ «Агролайф корми» після подання ТзОВ «Протекс-Трейд» позову до суду та порушення провадження у справі, суд приходить до висновку, що судовий збір слід покласти на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (Львівська область, Пустомитівський район, с.Давидів, вул.Львівська, буд.2а; код ЄДРПОУ 36874925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Протекс-Трейд» (м.Київ, вул.Козацька, 120/4; код ЄДРПОУ 36415658) 115628,00грн. основного боргу та 2912,57грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення 30000,00грн. провадження по справі припинити.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 12.06.2014р.

Суддя Щигельська О.І.