Рішення № 39180626, 12.06.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.14р. Справа № 904/3293/14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Леськи Черкаської області

до Державного підприємства "Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління пенітенціарної служби України у Дніпропетровської області № 122", с. Красноіванівка Дніпропетровської області

про стягнення 3 438, 16 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: Явтушенко Н. А., бовіреність б/н від 17.01.2014р.;

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Державного підприємства "Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління пенітенціарної служби України у Дніпропетровської області № 122" про стягнення 3 438,16 грн., з яких: 3200,00 грн. - основний борг, 86,64 грн. - пеня, 112,00 грн. - інфляційні втрати, 39,52 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № Г69 про надання послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 30.12.2013р. в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою суду від 16.05.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.06.2014р.

11.06.2014р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в повному обсязі та у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, відсутністю вільних обігових коштів просив розстрочити суму позову та судового збору, шляхом надання можливості сплати вказаної суми щомісячно з липня по грудень 2014 року включно рівними частинами по 877,53 грн. щомісяця.

У судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013р. між Державним підприємством "Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління пенітенціарної служби України у Дніпропетровської області № 122" (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) було укладено договір № Г69 про надання послуг на перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі-договір).

Перевізник зобов'язується по вимозі надавати для замовника послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом з причепом, а замовник зобов'язується оплатити перевізнику ці послуги, згідно акту виконаних робіт (п. 1.1 договору).

Оплата за виконану роботу здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок перевізника по факту виконаних робіт в термін 20-ти банківських днів, або в другому порядку не забороненому чинним законодавством (п. 2.1 договору).

У разі невиконання сторонами своїх обов'язків сплачується пеня не нижче облікової ставки НБУ (п. 3.1 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013р. (п. 4.3 договору).

На виконання умов договору 01.11.2013р. та 31.10.2013р. перевізник надав відповідачу послуги з перевезення загальною вартістю 3200,00 грн., що підтверджується актом №1 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 01.11.2013р. (а.с. 12) та актом №2 прийому-передачі виконаних робіт (послуг) від 04.11.2013р. (а.с. 13), а також товарно-транспортними накладними № 25,26 (а.с. 10-11).

У порушення умов договору відповідач надані послуги не оплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 200,00 грн.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3200,00 грн. - сума основного боргу.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 86,64 грн..

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідно до п.3.1 договору у разі невиконання сторонами своїх обов'язків сплачується пеня не нижче облікової ставки НБУ.

Пеня нарахована позивачем відповідно до умов договору та вимог закону.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 39,52грн. та інфляційні втрати у розмірі 112,00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

11.06.2014р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в повному обсязі.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного, господарський суд приймає визнання відповідачем позову.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню на загальну суму 3 438,16 грн., з яких: 3200,00 грн. - основний борг, 86,64 грн. - пеня, 112,00 грн. - інфляційні, 39,52 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 1827,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

У наданому відзиві відповідач у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, відсутністю вільних обігових коштів просив розстрочити суму позову та судового збору, шляхом надання можливості сплати вказаної суми щомісячно з липня по грудень 2014 року включно рівними частинами по 877,53 грн. щомісяця (а.с.27).

Представник позивача не заперечував проти розстрочення рішення господарського суду на три місяці.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, обов'язковою умовою розстрочення виконання судового рішення є в тому числі наявність обставин, що ускладнюють виконання такого рішення.

Дослідивши обставини справи, додані до заяви докази окремо і в їх сукупності суд приходить до висновку про те, що надані відповідачем докази підтверджують наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення. Зокрема, суд враховує додану до заяви постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2013р. про стягнення з Державного підприємства "Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління пенітенціарної служби України у Дніпропетровської області № 122" податкового боргу у сумі 409 973,58 грн..

Суд враховує матеріальні інтереси сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору та вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду про стягнення 5 265,16грн. (3 438,16 грн., з яких: 3200,00 грн. - основний борг, 86,64 грн. - пеня, 112,00 грн. - інфляційні втрати, 39,52 грн. - 3% річних та 1827,00 - витрати по сплаті судового збору) на 3 місяці, а саме:

- липень 2014 року - 1755,06 грн.

- серпень 2014 року- 1755,05 грн.

- вересень 2014 року - 1755,05 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління пенітенціарної служби України у Дніпропетровської області № 122" (52170, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Красноіванівка, ідентифікаційний код 08679793) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (19640, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3 438,16 грн., з яких: 3200,00 грн. - основний борг, 86,64 грн. - пеня, 112,00 грн. - інфляційні втрати, 39,52 грн. - 3% річних, про що видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління пенітенціарної служби України у Дніпропетровської області № 122" (52170, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Красноіванівка, ідентифікаційний код 08679793) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (19640, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Надати Державному підприємству "Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління пенітенціарної служби України у Дніпропетровської області № 122" (52170, Дніпропетровська область, П'ятихатський район, с. Красноіванівка, ідентифікаційний код 08679793) розстрочку виконання рішення суду про стягнення 5265,16грн. (3438,16 грн., з яких: 3200,00 грн. - основний борг, 86,64 грн. - пеня, 112,00 грн. - інфляційні втрати, 39,52 грн. - 3% річних та 1827,00 - витрати по сплаті судового збору) на 3 місяці, а саме:

- липень 2014 року - 1755,06 грн.

- серпень 2014 року- 1755,05 грн.

- вересень 2014 року - 1755,05 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.06.2014р.

Суддя І.В. Мілєва