Вирок № 39180381, 12.06.2014, Вишгородський районний суд Київської області

12.06.2014

В И Р О К № 363/5065/13

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого судді : Купрієнка С.І.

секретаря Журавльової С.В.

за участю прокурора Синюка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця с.Андрусіїв Гощанського району Рівненської області , мешканця АДРЕСА_1 , українця , громадянина України , освіта вища , працюючого директором ТОВ „ВПК Зоряний" , раніше не судимого

в скоєнні злочину передбаченого ст.382 ч.2 КК України ,

В С Т А Н О В И В

Органами досудового слідства ОСОБА_1 звинувачується в умисному невиконанні рішення суду , що набрало законної сили .

Так, ОСОБА_1 обіймаючи посаду директора ТОВ „ Виробничо - побутовий комплекс „Зоряний" від 09.09.2005 року , не виконав рішення господарського суду м.Києва від 16.03.2010 року , яке вступило в законну силу , та згідно якого ТОВ „ВПК „Зоряний" зобов*язано повернути ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" , все майно одержане за договором купівлі-продажу відділення санаторію ім.1 Травня від 04.10.1993 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 04.10.1993 року ТОВ ВПК „Зоряний" передано нерухоме майно відділення санаторію ім.1Травня , що включає: корпуси №10,11,12,13,14,15, надвірну вбиральню , танцювальний майданчик , паркову бесідку , доріжку пішохідну асфальтовану , водопровід , каналізацію , теплові та електричні мережі , а також земельну ділянку площею 2,7 га , які розташовані по вул.9 лінія на масиві Пуща-Водиця в м.Києві.

17.09.2010 року ВДВС Вишгородського районного управління юстиції на адресу боржника - ТОВ „ВПК „Зоряний" направлено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 21405014 в якій встановлено термін для добровільного виконання рішення суду до 22.09.2010 року.

У зв*язку з невиконанням ТОВ „ВПК „Зоряний" рішення суду , ВДВС Вишгородського районного управління юстиції Київської області , відповідно до ст.76,87 ЗУ „Про виконавче провадження „ , 26.10.2010 року та 16.02.2011 року винесено постанови про накладення на боржника штрафу , які разом із письмовим попередженням про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду направлено на його адресу.

Про невиконання рішення суду , заступником начальника відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області 25.10.2010 року , 08.11.2010 року та 20.11.2010 року складено відповідні акти.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Київського міського БТІ від 11.03.1999 року , майно відділення санаторію ім.1 Травня на даний час зареєстровано за ТОВ „ВПК „Зоряний" та ЗАТ „Укрпрофоздоровниця" не передавалось.

Таким чином , директор ТОВ „ВПК „Зоряний" ОСОБА_1, як посадова особа уповноважена на виконання органзаційно-розпорядчих функцій , будучи попередженим про кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення та маючи реальну можливість його виконати , не вжив жодних дій , спрямованих на виконання рішення Господарського суду м.Києва від.16.03.2010 року.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину не визнав пояснивши , що він не ухилявся від виконання рішення суду , намагався добровільно його виконати , але були проблеми з виконанням рішення господарського суду , в зв*язку з чим він неодноразово звертався в державну виконавчу службу та господарський суд за роз*ясненням рішення суду , оскаржував дії державного виконавця.

Крім того він звернувся із заявою про перегляд рішення Господарського суду м.Києва від 16.03.2010 року , його заява була задоволенна , та відповідно до рішення Господарського суду м.Києва від 21.08.2013 року , вищезазначене рішення суду було скасовано та відмовлено прокурору в задоволенні позову.

Суд вислухавши ОСОБА_1 дослідивши письмові докази по справі , встановив , що відповідно до відповідно до Постанови Президії Федерації професійних спілок України від 25.03.93 № Д-3-20 було надано дозвіл правлінню акціонерного товариства „Укрпрофоздоровниця" на реалізацію основних фондів відділення санаторію ім.1Травня /Пуща-Водиця/ в м.Києві , після чого 04.10.93 року Виробничо-побутовий кооператив „Зоряний" , в особі голови ОСОБА_1 та Київське відділення АТ „Укрпрофоздоровниця" уклали договір купівлі-продажу відділення санаторію ім.1Травня , відповідно до якого кооперативом „Зоряний" було куплено основні нерухомі засоби , будівлі, споруди , інженерні мережі відділення санаторію ім.1Травня. Зазначене майно було об*єктом права власності професійних спілок. ( т.1 ас.88);

Відповідно до рішення Арбітражного суду м.Києва від 26.05.1998 року , яке до даного часу не скасоване , визнано право власності виробничо-побутового кооперативу „Зоряний" на об*єкти нерухомого майна відділення санаторію ім.1Травня м.Київ , Пуща-Водиця , вул.Юнкерова 50 , на спальні корпуси №№ 10,11,12,13,14,15 , надвірну уборну , танцювальний майданчик , паркову бесідку , доріжку асфальтовану пішохідну , водопровід , каналізацію , теплові мережі , електричні мережі , та зобов*язано бюро технічної інвентаризації здійснити державну реєстрацію об*єктів нерухомого майна за кооперативом „Зоряний" (т.1 ас.89);

11.03.1999 року ВПК „Зоряний" було отримано реєстраційне посвідчення на вищезазначене майно (т.1ас.90).

В 2007 році Заступником Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" , ТОВ „Виробничо-побутовий комплекс „Зоряний" було пред*явлено позов про визнання вищезазначеного договору купівлі-продажу недійсним.

Відповідно до рішення Господарського суду м.Києва від 13.11.2007 року , яке залишено без змін відповідно до Постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2008 року , Заступнику прокурора України було відмовлено в задоволенні позову.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 05.06.2008 року вищезазначену постанову Київського господарського апеляційного суду залишено без змін , касаційне подання Заступника Генерального прокурора України залишено без задоволення (т.1 ас.19-29);

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 16.09.2008 року вищезазначені постанови судів було скасовано та передано справу на новий розгляд. Після цього вищезазначена справа неодноразово розглядалсь в господарських судах (т.1 ас.33-43);

16.03.2010 року рішенням Гоподарського суду м.Києва вищезазначений позов було задоволено повністю , визнано недійсним договір купівлі-продажу відділення санаторію ім.1Травня від 04.10.1993 року укладений між Київським відділенням АТ „Укрпрофоздоровлення та Виробничо-побутовим кооперативом „Зоряний".

Зобов*язано Товариство з обмеженою відпровідальністю „Виробничо-побутовий комплекс „Зоряний" повернути Закритому акціонерному товариству лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" все одержане за договором купівлі-продажу відділення санаторію ім.1Травня від 04.10.1993 року.

Зобов*язано Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробничий побутовий комплекс „Зоряний" все одержане за договором купівлі-продажу відділення санаторію ім.1 Травня від 04.10.1993.

Вищезазначене рішення господарьского суду було залишено без змін відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року та постанови Вищого господарського суду України

від 04.08.2010 року (т.1 ас.44-53);

Після цього в зв*язку із незрозумілим рішенням господарського суду від 16.03.2010 року ОСОБА_1 неодноразово звертався за роз*ясненням рішення до суду , скаргами на дії державної виконавчої служби (т.1 ас.54-56,146,181,200-201) та заявами в державну виконавчу службу про зупинення провадження по виконавчому провадженні ВП № 21405014 до набранням рішенням господарського суду м.Києва по справі за позовом ТОВ „ВПК Зоряний" про визнання добросовісним набувачем та визнання права власності на вищезазначене нерухоме майно в м.Києві по вул. Юнкерова 50 ( т.1 ас.207,213).

Крім того в 2013 році ОСОБА_1 звернувся із заявою до господарського суду м.Києва про скасування вищезазначеного рішення господарського суду від 16.03.2010 за нововиявленими обставинами (т.2 ас.157-160);

Відповідно до рішення господарського суду м.Києва від 21.08.2013 року , яке набрало законної сили 03.09.2013 року , рішення господарського суду м.Києва від 16.03.2010 року скасовано і в задоволенні позову Заступнику Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України- відмовлено повністю. ( т.2 ас.174-190)

Виходячи з дизпозиції ч.1 і ч.2 ст.382 КК України , кримінальна відповідальність за вказаною статтею настає лише у випадках невиконання чи перешкоджання виконанню службовою особою законного і правосудного рішення.

Суб*єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний , якому необхідно виконувати судове рішення , усвідомлює характер своїх обов*язків , але не виконує цього рішення за наявності можливості виконати його або перешкоджає такому виконанню.

В даном випадку ОСОБА_1 в зв*язку із незрозумілістю вищезазначеного рішення суду , звертався за його роз*ясненням та роз*ясненням виконання рішення суду , а також подавав заяви про зупинення виконання рішення суду і перегляд його за нововиявленими обставинами , що в кінцевому результаті призвело до скасування рішення господарьского суду від 16.03.2010 року та відмову в задоволенні позову.

Таким чином суд приходить до висновку , що в діях ОСОБА_1 був відсутній прямий умисел направлений на невиконання судового рішення чи перешкоджанню його виконанню .

За таких обставин в діянні ОСОБА_1 відсутній склад злочину передбачений ст.382 ч.2 КК України , в зв*язку з чим його необхідно виправдати.

Відповідно до вимог ст.6 КПК України в редакції 1960 року , якщо обставини зазначені в пунктах 1 і 2 цієї статті ( тобто відсутність складу злочину в діянні особи) виявляються на стадії судового розгляду , суд доводить розгляд спарви до кінця і у випадках передбачених п.п. 1 і 2 цієї статті постановлює виправдувальний вирок.

Що стосується твердження прокурора про необхідність звільнення від покарання ОСОБА_1 за ст.7 КПК України в редакції 1960 року , через зміну обстановки та втрати суспільної небезпечності діяння на час розгляду справи в суді , то підстав для цього не встановлено , з огляду на відсутність складу злочину в діянні особи , коли сам підсудний не дав згоди на закриття справи щодо нього з таких підстав.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України ( в редакції 1960 року) суд,

З А С У Д И В

ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ст.382 ч.2 КК України - визнати невинним і виправдати в зв*язку з відсутністю в його діянні складу злочину.

Міру запобіжного заходу -підписку про невиїзд - скасувати.

На вирок на протязі 15 діб з моменту проголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляції через районний суд.

Суддя