Вирок № 39178586, 12.06.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року м. Мукачево Справа № 303/3881/13-к

№1-кп/303/11/14

Номер рядка стат. звіту - 49

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого судді - Кость В.В.

при секретарях судових засідань - Цульбі О.В.,

Борисовій І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Мукачево кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця за національністю, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, тимчасово відстороненого від займаної посади начальника сектору БНОН Мукачівського МРВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених

частиною другою ст. 28 - частиною першою ст. 364 та частиною другою ст. 190 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця за національністю, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, тимчасово непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених

частиною другою ст. 28 - частиною першою ст. 364 та частиною другою ст. 190 Кримінального кодексу України,

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Кавки Ю.І.;

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4;

захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_5;

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6;

потерпілого - ОСОБА_7;

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3, працюючи на посаді начальника сектору БНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області (наказ начальника УМВС України у Закарпатській області від 21.09.2012 року за №215 о/с), будучи представником влади та службовою особою правоохоронного органу - міліції, яка у відповідності із положеннями Закону України „Про міліцію" є державним озброєним органом виконавчої влади, що уповноважений забезпечувати захист прав, свобод і законних інтересів громадян, запобігати вчиненню кримінальних правопорушень та їх припиняти, грубо ігноруючи ці обов'язки, зловживаючи та протиправно використовуючи всупереч інтересам служби надану йому владу та службові повноваження, у період з 28 вересня 2012 року по 29 січня 2013 року, діючи за попередньою змовою у групі із своїм підлеглим - старшим оперуповноваженим СБНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області ОСОБА_4, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе та заволодіння чужим майном, вчинив умисні злочини у сфері службової діяльності та проти власності, за наступних обставин.

Так, 28 вересня 2012 року співробітниками Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області під час огляду гаражного приміщення, по місцю тимчасового проживання потерпілого ОСОБА_7 в АДРЕСА_3, власником якого є ОСОБА_8, було виявлено та вилучено суху подрібнену речовину рослинного походження схожу на наркотичний засіб - канабіс (марихуану) загальною вагою 10,0526 гр.

Обвинувачений ОСОБА_3, працюючи на той час начальником СБНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області, разом із підлеглим обвинуваченим ОСОБА_4 був присутній під час огляду місця події. При цьому, зловживаючи та протиправно використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, вирішив використати факт виявлення наркотичного засобу у власних корисливих інтересах, що полягали у його особистому протиправному збагаченні шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7

Реалізовуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні літньої кухні вищевказаного будинку, шляхом обману та словесного залякування переконав потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в тому, що остання як власниця домогосподарства, у гаражному приміщенні якого виявлено та вилучено наркотичну речовину, буде нести кримінальну відповідальність за зберігання наркотичного засобу - канабісу спільно із ОСОБА_7, як співучасниця злочину, тоді як достовірно знав, що правових підстав для притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за вказаним фактом не має.

При цьому, ОСОБА_3, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знали його як працівника міліції та по цій причині довіряли йому, запевнив їх в тому, що при умові передачі йому ОСОБА_7 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США, він, з використанням свого службового становища та влади, як керівник структурного підрозділу Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, співробітники якого будуть приймати процесуальне рішення за матеріалами дослідчої перевірки, зібраними за вищевказаним фактом, вирішить питання щодо непричетності ОСОБА_8 до факту зберігання наркотичної речовини таким чином, що кримінальну відповідальність за зберігання наркотичного засобу понесе тільки потерпілий ОСОБА_7, чим у такий спосіб створив умови, при яких ОСОБА_7 вимушений був погодитись на сплату обумовленої суми неправомірної вигоди, оскільки бажав уникнути для себе негативних наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності при обтяжуючій обставині - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

В подальшому, у середині листопада 2012 року, ОСОБА_3, будучи обізнаним про те, що в ході розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, 10 листопада 2012 року, слідчим, стосовно ОСОБА_8 відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року), за відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених статтями 309, 310, 396 Кримінального кодексу України і зазначена кримінальна справа стосовно ОСОБА_7 направлена до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської обалсті для розгляду по суті, продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на одержання для себе неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів потерпілого ОСОБА_7, шляхом обману та зловживання довірою останнього, вступив у злочинну змову зі своїм підлеглим - старшим оперуповноваженим СБНОН Мукачівського (по обслуговуванню міста Мукачево та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_4, який 8 грудня 2012 року, на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, зі свого мобільного телефону НОМЕР_5 зателефонував ОСОБА_7 на мобільний телефон НОМЕР_2 та повідомив, що діє від імені ОСОБА_3, який виконав умови їх із ОСОБА_7 домовленості щодо непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим висунув ОСОБА_7 вимогу передачі обумовленої раніше суми неправомірної вигоди - грошових коштів у найкоротші строки.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_4, у період із 8 грудня 2012 року по 9 січня 2013 року зі свого мобільного телефону неодноразово телефонував ОСОБА_7 на мобільний телефон з приводу того, коли саме останній сплатить їм із ОСОБА_3 обумовлену із останнім суму неправомірної вигоди, а саме грошових коштів в розмірі 500 доларів США.

10 січня 2013 року о 19 годині 20 хв. ОСОБА_4, зловживаючи і протиправно використовуючи всупереч інтересам служби надану йому владу та службові повноваження, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, реалізовуючи їх спільний злочинний задум, спрямований на одержання неправомірної вигоди - грошових коштів ОСОБА_7, шляхом обману та зловживання довірою останнього, знаходячись біля адміністративного будинку Мукачівського МВ (по обслуговуванню міста Мукачево та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області за адресою: м. Мукачево, вул. Я. Мудрого, 8, діючи на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, одержав від ОСОБА_7 частину обумовленої суми грошової винагороди у розмірі 800 грн. для подальшої їх передачі ОСОБА_3

В подальшому, упродовж 11-29 січня 2013 року ОСОБА_4, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, діючи на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, неодноразово телефонував ОСОБА_7 на мобільний телефон з приводу того, коли останній сплатить їм із ОСОБА_3 решту обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США.

Так, 29 січня 2013 року о 10 годині 25 хв., ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, знаходячись по місцю проживання потерпілого ОСОБА_7, у приміщенні літньої кухні будинковолодіння АДРЕСА_3, одержав від ОСОБА_7 решту обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 3200 грн. для їх подальшої передачі ОСОБА_3

Про факт отримання від ОСОБА_7 обумовленої суми неправомірної вигоди, ОСОБА_4 у телефонній розмові відразу повідомив ОСОБА_3, після чого був викритий на місці вчинення злочину співробітниками ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи працівником правоохоронного органу - міліції, яка у відповідності до положень Закону України „Про міліцію" є державним озброєним органом виконавчої влади, що уповноважений забезпечувати захист прав, свобод і законних інтересів громадян, запобігати вчиненню правопорушень та їх припиняти, виявляти і розкривати злочини та захищати власність від злочинних посягань, грубо ігноруючи ці обов'язки, зловживаючи і протиправно використовуючи всупереч інтересам служби свої службові повноваження керівника структурного підрозділу правоохоронного органу - начальника СБНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області, вчинив умисний корисливий злочин у сфері службової діяльності, що пов'язаний із одержанням неправомірної вигоди, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу органів МВС України та істотну шкоду охоронюваним законом правам окремих громадян, яка полягає у протиправному позбавленні потерпілого ОСОБА_7 гарантованого йому Конституцією України права на власність - грошових коштів в сумі 4000 грн., яке є непорушним.

Крім того, 28 вересня 2012 року начальник СБНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області ОСОБА_3, який разом із ОСОБА_4 був присутній під час виявлення та вилучення у гаражному приміщенні, по місцю тимчасового проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_8, наркотичного засобу - канабісу (марихуани) загальною вагою 10,0526 гр., зловживаючи та протиправно використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, вирішив використати факт виявлення наркотичного засобу у власних корисливих інтересах, що полягали у його особистому протиправному збагаченні шляхом обману та зловживанні довірою ОСОБА_7

Реалізовуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні літньої кухні вказаного будинку, шляхом обману та словесного залякування, переконав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в тому, що остання, як власниця домогосподарства, буде нести кримінальну відповідальність за зберігання наркотичного засобу - канабісу, спільно із ОСОБА_7, як співучасниця злочину, тоді як достовірно знав, що правових підстав для притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за вказаним фактом немає.

При цьому, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знали ОСОБА_3, як працівника міліції і по цій причині довіряли йому, запевнив їх у тому, що при умові передачі йому ОСОБА_7 грошової винагороди в сумі 500 доларів США, він, з використанням свого службового становища та влади, як керівник структурного підрозділу Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, співробітники якого будуть приймати процесуальне рішення за матеріалами дослідчої перевірки, зібраними за вищевказаним фактом, вирішить питання щодо непричетності ОСОБА_8 до зберігання наркотичної речовини таким чином, що кримінальну відповідальність за зберігання наркотичного засобу понесе тільки ОСОБА_7, чим у такий спосіб створив умови при яких ОСОБА_7 вимушений був погодитись на сплату обумовленої суми грошової винагороди, оскільки довіряв йому як працівнику правоохоронного органу та бажав уникнути для себе негативних наслідків у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності при обтяжуючій обставині - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб.

У середині листопада 2012 року, ОСОБА_3 у, будучи обізнаним про те, що в ході розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України слідчим, стосовно ОСОБА_8, 10 листопада 2012 року відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року), за відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 309, 310, 396 Кримінального кодексу України, і зазначена кримінальна справа стосовно ОСОБА_7 направлена до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману та зловживання довірою останнього, вступив у злочинну змову із своїм підлеглим - старшим оперуповноваженим СБНОН Мукачівського (по обслуговуванню міста Мукачево та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_4, який 8 грудня 2012 року, на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, зі свого мобільного телефону зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що діє від імені ОСОБА_3, який виконав умови їхньої із ОСОБА_7 домовленості щодо непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим висунув ОСОБА_7 вимогу передачі обумовленої суми грошової винагороди у найкоротші строки.

Після цього, обвинувачений ОСОБА_4, діючи на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, у період 8 грудня 2012 року по 9 січня 2013 року із свого мобільного телефону неодноразово телефонував ОСОБА_7 на мобільний телефон з приводу того, коли саме останній сплатить їм з ОСОБА_3 обумовлену суму грошової винагороди в розмірі 500 доларів США.

10 січня 2013 року о 19 годині 20 хв. ОСОБА_4, зловживаючи і протиправно використовуючи всупереч інтересам служби надану йому владу та службові повноваження, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, реалізовуючи їхній злочинний задум, направлений на протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7, шляхом обману та зловживання довірою останнього, знаходячись біля адмінбудинку Мукачівського МВ (по обслуговуванню міста Мукачево та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області за адресою: м. Мукачево, вул. Я. Мудрого, 8, на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, одержав від ОСОБА_7 частину обумовленої суми грошової винагороди у розмірі 800 грн., для їх подальшої передачі ОСОБА_3

Надалі, упродовж періоду з 11 по 29 січня 2013 року ОСОБА_4, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, неодноразово телефонував ОСОБА_7 на мобільний телефон з приводу того, коли останній сплатить їм із ОСОБА_3 решту обумовленої суми грошової винагороди в розмірі 400 доларів США та 29 січня 2013 року о 10 годині 25 хв., ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, знаходячись по місцю проживання ОСОБА_7 у приміщенні літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_3, одержав від ОСОБА_7 решту обумовленої суми грошової винагороди у розмірі 3200 грн., з метою подальшої передачі ОСОБА_3, про що відразу повідомив по телефону останнього, після чого був викритий на місці вчинення злочину співробітниками ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України.

Таким чином, ОСОБА_3, будучи представником влади та службовою особою, у період з 28 вересня 2012 року по 29 січня 2013 року за попередньою змовою в групі із ОСОБА_4, умисно, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_7 заволодів його грошовими коштами в розмірі 4000 грн., чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_4, працюючи на посаді старшого оперуповноваженого сектору БНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області (наказ начальника УМВС України у Закарпатській області від 31.07.2012 року за №170 о/с), будучи представником влади та службовою особою правоохоронного органу - міліції, яка у відповідності з положеннями Закону України „Про міліцію" є державним озброєним органом виконавчої влади, що уповноважений забезпечувати захист прав, свобод і законних інтересів громадян, запобігати вчиненню кримінальних правопорушень та їх припиняти, грубо ігноруючи ці обов'язки, зловживаючи та протиправно використовуючи всупереч інтересам служби надану йому владу та службові повноваження, у період із 8 грудня 2012 року по 29 січня 2013 року, діючи за попередньою змовою в групі із своїм безпосереднім керівником - начальником СБНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області ОСОБА_3, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе та заволодіння чужим майном, вчинив умисні злочини у сфері службової діяльності та проти власності, за наступних обставин.

Так, у середині листопада 2012 року старший оперуповноважений СБНОН Мукачівського (по обслуговуванню міста Мукачево та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_4, будучи обізнаним про те, що його безпосередній керівник - начальник СБНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області ОСОБА_3, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знали його як працівника міліції та по цій причині довіряли йому, переконав останніх в тому, що при умові сплати йому неправомірної вигоди в сумі 500 доларів США, він, з використанням свого службового становища та влади як керівник СБНОН Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, вирішить питання щодо непричетності ОСОБА_8 до зберігання наркотичної речовини - канабісу (марихуани) вагою 10,0526 гр., яка 28 вересня 2012 року була виявлена та вилучена слідчо-оперативною групою у належному ОСОБА_8 гаражному приміщенні будинковолодіння АДРЕСА_3, та непритягнення її до кримінальної відповідальності за вказаним фактом.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4, достовірно знаючи про те, що в ході розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, 10 листопада 2012 року, слідчим стосовно ОСОБА_8 було відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року) за відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 309, 310 та 396 Кримінального кодексу України і 16 листопада 2012 року зазначена кримінальна справа стосовно ОСОБА_7 направлена до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті, діючи умисно, з корисливих мотивів, які полягали у його особистому протиправному збагаченні шляхом обману та зловживанні довірою ОСОБА_7, вступив у злочинну змову із ОСОБА_3, а саме 8 грудня 2012 року, на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, зателефонував ОСОБА_7 повідомивши, що діє від імені ОСОБА_3, який виконав умови їхньої із ОСОБА_7 домовленості щодо непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичного засобу, у зв'язку з чим висунув ОСОБА_7 вимогу передачі їм із ОСОБА_3 обумовленої із останнім суми неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США у найкоротші строки.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_4, у період із 8 грудня 2012 року по 9 січня 2013 року неодноразово телефонував ОСОБА_7 з приводу того, коли саме останній сплатить їм з ОСОБА_3 обумовлену із останнім вищевказану суму неправомірної вигоди.

10 січня 2013 року о 19 годині 20 хв. ОСОБА_4, зловживаючи і протиправно використовуючи всупереч інтересам служби надану йому владу та службові повноваження, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, реалізовуючи їхній злочинний задум, спрямований на протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7, шляхом обману та зловживання довірою останнього, знаходячись біля адмінбудинку Мукачівського МВ (по обслуговуванню міста Мукачево та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області, який знаходиться в м. Мукачево по вул. Я. Мудрого, 8, діючи на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, одержав від ОСОБА_7 частину обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 800 грн. для їх подальшої передачі ОСОБА_3

Згодом, упродовж 11-29 січня 2013 року, ОСОБА_4, умисно, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, діючи на виконання відведеної йому ролі співивконавця злочину, неодноразово телефонував ОСОБА_7 на мобільний телефон з приводу того, коли останній сплатить їм із ОСОБА_3 решту обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США.

У подальшому, а саме 29 січня 2013 року о 10 годині 25 хв., ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, діючи на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину та реалізовуючи до кінця їх злочинний намір, направлений на протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7, шляхом обману та зловживання довірою останнього, знаходячись по місцю проживання ОСОБА_7, у приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_3 одержав від останнього решту обумовленої суми неправомірної вигоди у розмірі 3200 грн. для їх подальшої передачі ОСОБА_3, про що у телефонній розмові відразу повідомив останнього, після чого був викритий на місці вчинення злочину співробітниками ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України.

Таким чином, ОСОБА_4, будучи працівником правоохоронного органу - міліції, яка у відповідності з положеннями Закону України „Про міліцію" є державним озброєним органом виконавчої влади, що уповноважений забезпечувати захист прав, свобод і законних інтересів громадян, запобігати вчиненню правопорушень та їх припиняти, виявляти і розкривати злочини та захищати власність від злочинних посягань, грубо ігноруючи ці обов'язки, зловживаючи і протиправно використовуючи всупереч інтересам служби свої службові повноваження працівника структурного підрозділу правоохоронного органу - старшого оперуповноваженого СБНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області, вчинив умисний злочин у сфері службової діяльності пов'язаний із одержанням неправомірної вигоди, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету і престижу органів МВС України серед інших органів влади та громадян України та істотну шкоду охоронюваним законом правам окремих громадян, яка полягає у протиправному позбавленні ОСОБА_7 гарантованого йому Конституцією України права на власність - грошових коштів в сумі 4000 грн., яке є непорушним.

Крім цього, у середині листопада 2012 року старший оперуповноважений СБНОН Мукачівського (по обслуговуванню міста Мукачево та Мукачівського району) УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_4, будучи обізнаним про те, що його безпосередній керівник - начальник СБНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області ОСОБА_3, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які знали його як працівника міліції і по цій причині довіряли йому, переконав останніх в тому, що при умові сплати йому ОСОБА_7 грошової винагороди в сумі 500 доларів США, він, з використанням свого службового становища та влади як керівник СБНОН Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області, вирішить питання щодо непричетності ОСОБА_8 до зберігання наркотичної речовини - канабісу (марихуани) вагою 10,0526 гр., яка 28 вересня 2012 року була виявлена та вилучена слідчо-оперативною групою у належному ОСОБА_8 гаражному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, та не притягнення її до кримінальної відповідальності за вказаним фактом.

В подальшому, ОСОБА_4, достовірно знаючи про те, що в ході розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, 10 листопада 2012 року слідчим стосовно ОСОБА_8 було відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року) за відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 309, 310 та 396 Кримінального кодексу України і 16 листопада 2013 року зазначена кримінальна справа стосовно ОСОБА_7 направлена до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області для розгляду по суті, діючи умисно, з корисливих мотивів, які полягали у його особистому протиправному збагаченні шляхом обману та зловживанні довірою ОСОБА_7, вступив у злочинну змову із ОСОБА_3, а саме 8 грудня 2012 року, на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що діє від імені ОСОБА_3, який виконав умови їхньої із ОСОБА_7 домовленості щодо непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичного засобу, у зв'язку з чим висунув ОСОБА_7 вимогу передати їм із ОСОБА_3 обумовлену із останнім суму грошової винагороди в розмірі 500 доларів США у найкоротші строки.

Після цього, ОСОБА_4, у період часу з 8 грудня 2012 року по 9 січня 2013 року неодноразово телефонував ОСОБА_7 з приводу того, коли саме останній сплатить їм з ОСОБА_3 обумовлену із останнім вищевказану суму грошової винагороди.

10 січня 2013 року о 19 год. 20 хв. ОСОБА_4, зловживаючи і протиправно використовуючи всупереч інтересам служби надану йому владу та службові повноваження, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, реалізовуючи їхній злочинний задум, спрямований на протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7, шляхом обману та зловживання довірою останнього, знаходячись біля адмінбудинку Мукачівського МВ (по обслуговуванню міста Мукачево та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області що знаходиться за адресою: м. Мукачево по вул. Я. Мудрого, 8, діючи на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину, одержав від ОСОБА_7 частину обумовленої суми грошової винагороди у розмірі 800 грн. для подальшої їх передачі ОСОБА_3

Згодом, упродовж 11-29 січня 2013 року ОСОБА_4, умисно, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, діючи на виконання відведеної йому ролі співивконавця злочину, неодноразово телефонував ОСОБА_7 на мобільний телефон з приводу того, коли останній сплатить їм із ОСОБА_3 решту обумовленої суми грошової винагороди в розмірі 400 доларів США та 29 січня 2013 року о 10 год 25 хв. ОСОБА_4, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, діючи на виконання відведеної йому ролі співвиконавця злочину та реалізовуючи до кінця їхній злочинний намір, направлений на протиправне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 шляхом обману та зловживання довірою останнього, знаходячись по місцю проживання ОСОБА_7, у приміщенні літньої кухні за адресою: АДРЕСА_1 одержав від потерпілого решту обумовленої суми грошової винагороди у розмірі 3200 грн.. З метою подальшої передачі вищевказаної винагороди ОСОБА_3 відразу у телефонній розмові повідомив останнього, після чого був викритий на місці вчинення злочину співробітниками ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України.

Таким чином, ОСОБА_4, будучи представником влади та службовою особою, у період із 08 грудня 2012 року по 29 січня 2013 року за попередньою змовою в групі із ОСОБА_3, умисно шляхом обману та зловживанням довірою ОСОБА_7 заволодів його грошовими коштами в розмірі 4000 грн., чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

Свою вину в пред'явленому обвинуваченні ОСОБА_3 не визнав повністю, зазначивши, що жодних коштів ні у потерпілого ОСОБА_7, ні у свідка ОСОБА_8 не вимагав, та будь - яких незаконних умов їм не ставив. При виявленні 28.09.2012 року працівниками СБНОН наркотичної речовини у гаражному приміщенні домоволодіння АДРЕСА_1, був присутнім деякий час, оскільки як керівник повинен був доповісти своєму начальству про даний факт. Пробув на вищевказаному місці декілька хвилин, після чого залишив його. В подальшому по даному факту відносно ОСОБА_7 була порушена кримінальна справа. Про вимагання ОСОБА_4 від ОСОБА_7 грошових коштів дізнався лише 29.01.2013 року від працівників очолюваного ним сектору.

Також ствердив, що 29.01.2013 року його викликали до прокуратури Закарпатської області, по дорозі до якої йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що все добре і він знаходиться у ОСОБА_7. Оскільки, в той час він переймався іншими проблемами, повідомив ОСОБА_4, що пізніше йому зателефонує. У зв'язку з чим, ОСОБА_4 йому телефонував, він не зрозумів, та про якого ОСОБА_7 останній розповів, і де знаходився на той момент ОСОБА_4, він не зрозумів.

Додатково зазначив, що покази потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8, яка є його співмешканкою, є вкрай неправдивими. По відношенню до цього зазначив, що потерпілий ОСОБА_7 обмовив його, оскільки останній неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі і по факту виявлення у гаражному приміщенні домоволодіння ОСОБА_8 наркотичних засобів, а тому з метою помсти йому, як керівнику правоохоронного органу та уникнення кримінальної відповідальності за вищезазначений злочин, ним і були надані неправдиві свідчення відносно нього.

В свою чергу, ОСОБА_4, свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково, пояснивши, що дійсно, зловживаючи своїм посадовим становищем, шляхом обману, заволодів грошовими коштами ОСОБА_7, в зв'язку з виявленням 28 вересня 2012 року працівниками СБНОН, у належному ОСОБА_8 гаражному приміщенні, наркотичних засобів та пістолету. Боячись того, щоб ОСОБА_8 не була притягнута до кримінальної відповідальності за вищевказані правопорушення, потерпілий запропонував йому певну винагороду, на що він погодився. Дана розмова відбулася між ними по дорозі до відділку міліції. Знаючи про те, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 буде закрите, використав своє службове становище та шляхом обману пообіцяв за винагороду посприяти у вирішенні питання щодо непричетності ОСОБА_8 до відповідальності за зберігання наркотичних засобів. Зійшлися на сумі 500 дол. США. Після цього, він декілька разів телефонував ОСОБА_7 з приводу грошей, які потерпілий віддав йому частинами, спочатку 800 гривень, а 29.01.2013 - решту обумовленої суми.

Поряд з цим, заперечив факт обізнаності ОСОБА_3 про його відносини з ОСОБА_7. Ствердив, що його тодішньому керівнику, про його домовленості з потерпілим, нічого відомо не було. ОСОБА_3 жодного разу не був присутнім при його зустрічах з ОСОБА_7, а також не чув їх спільних розмов.

При шахрайському заволодінні грошовими коштами потеплілого влаштовував все так, що нібито його керівник ОСОБА_3, був обізнаний про обставини його допомоги ОСОБА_7 та суму винагороди від останнього, оскільки не хотів, щоб ОСОБА_7 думав, що він його обдурює та одноосібно просить у нього кошти.

Додатково ствердив, що 29.01.2013 року, після отримання коштів від ОСОБА_7 у розмірі 3200 гривень, зателефонував ОСОБА_3 лише для того, щоб потерпілий думав, що його керівник також у цьому приймає участь та поінформований про суму винагороди, оскільки перед цим запевняв ОСОБА_7 саме про це.

Допитаний у якості потерпілого ОСОБА_7 пояснив суду, що 28.09.2012 на територію домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_8, зайшли двоє працівників міліції - ОСОБА_9, прізвище якого не пам'ятає та ОСОБА_4 Сказали, що роблять перевірку. В процесі її проведення знайшли один кущ коноплі. Після цього, попросили згоду ОСОБА_8 на огляд всього подвір'я та літньої кухні, на що остання погодилася. Коли прийшов ОСОБА_3, то одразу визвав оперативну групу. Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зайшли в приміщення гаражу без будь - якого дозволу, на що ОСОБА_8 та слідчий зробили їм словесне зауваження. ОСОБА_3, в свою чергу, відповів ОСОБА_8, що у випадку незгоди з їх діями, він принесе рішення суду на огляд не лише всього подвір'я, але й цілого будинку. Після погроз ОСОБА_3, ОСОБА_8 дала згоду на огляд гаража. В той час, коли слідча група проводила опис побаченого, ОСОБА_3 сказав ОСОБА_8, що це кримінал, за вчинення якого їй світить позбавлення волі, оскільки вона є головою дворогосподарства, на території якого знайшли наркотичний засіб. Потерпілий наголосив на тому, що дуже добре чув ці слова обвинуваченого, оскільки знаходився на відстані 3-х метрів від них. Потім ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_8 зайти у приміщення літньої кухні, де вони деякий час перебували наодинці. Невдовзі ОСОБА_8 покликала його для розмови з ОСОБА_3 Під час їх спільного спілкування, ОСОБА_8 сказала ОСОБА_7, що їй непотрібні заяві проблеми, і щоб він вирішив це питання з міліціонерами, показавши у бік ОСОБА_3, на що той сказав йому, що це не буда задарма, озвучивши суму 500 дол. США. ОСОБА_8 сказала, що не має таких грошей. В свою чергу, він (потерпілий) взяв вирішення цієї проблеми на себе, отримавши при цьому згоду обвинуваченого ОСОБА_3 В процесі досудового розслідування кримінальної справи по відношенню до нього за ст. 309 Кримінального кодексу України, він визнав факт приналежності наркотичних засобів саме йому. В приміщенні Мукачівського МРВ УМВС України в Закарпатській області, ОСОБА_3 висловив йому претензію, відносно того, коли він розрахується з ними за непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, на що потерпілий відповів, що розрахується одразу після того, як справа потрапить до суду, і він достовірно буде знати, що ОСОБА_8 не буде визнана причетною до вищеописаних подій.

На початку грудня 2012 року ОСОБА_4 зателефонував йому, висловивши претензії з приводу затримки передачі коштів, сказавши при цьому, що на нього давить начальство, зокрема ОСОБА_12. 10.01.2013 ОСОБА_4 вкотре зателефонував потерпілому, та пригрозив, що у випадку відсутності коштів, ОСОБА_7, по його справі буде мати обтяжуючу обставину - вчинення злочину групою осіб, а ОСОБА_8 буде відповідати ще й за незаконне зберігання пістолету. За таких обставин ОСОБА_7 відповів обвинуваченому ОСОБА_4, що обов'язково розрахується. Знайшовши 800 грн., він зустрівся з обвинуваченим ОСОБА_4 в кафе «Стіль», яке знаходиться біля Мукачівського МРВ УМВС в Закарпатській області, біля якого і відбулася передача частини обумовленої суми коштів. При цьому, ОСОБА_7 сказав ОСОБА_4, що відносно решти суми треба зачекати, оскільки в нього є певні фінансові проблеми, на що обвинувачений відповів, що не може пробачити йому цей борг, оскільки в нього є начальник - ОСОБА_3, і він змушений йому підкорятися. Тоді потерпілий запитав у ОСОБА_4, чи точно про передані ним кошти буде знати ОСОБА_3, на що той дав стверджувальну відповідь.

16.01.2013 ОСОБА_7, у ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України, написав заяву з приводу вимагання від нього працівниками Мукачівського МРВ УМВС в Закарпатській області - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 коштів. Після передачі ОСОБА_4 29.01.2013 решти обумовленої суми коштів у розмірі 3200,00 грн. ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_3 та сказав що в ОСОБА_4 все в порядку, і що той хоче йому подякувати.

В загальному, потеплілий показав суду, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом зловживання своїм службовим становищем, будучи працівниками міліції, вимагали від нього грошові кошти у розмірі 500 доларів США за непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15, показав суду, що про фактичні обставини по даному кримінальному провадженні йому нічого не відомо. Поряд з цим, зазначив, що 28 вересня 2012 року разом з ОСОБА_3 та іншими співробітниками Мукачівського МРВ УМВС у Закарпатській області проводив огляд будинку АДРЕСА_1, в зв'язку з оперативною інформацією про зберігання наркотичних речовин на території вказаного домоволодіння. В ході проведення зазначеної слідчої дії були виявлені: наркотичний засіб - конопля та пістолет з резиновими набоями. ОСОБА_8 повідомила, що ці речі не їй не належить, і в гаражне приміщення, де вони були виявлені, доступ міг мати будь-хто. Факт розмови обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із свідком ОСОБА_8 не бачив.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що про факт вимагання обвинуваченими грошових коштів від потерпілого та ОСОБА_8 йому не відомо. Про обставини виявлення пістолету за місцем проживання ОСОБА_8 дізнався зі слів працівників слідчо - оперативної групи. Безпосередньо він не проводив огляду ні подвір'я, ні гаражного приміщення.

Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що про обставини даного кримінального провадження відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 нічого не знає. В загальному повідомив суду про обставини огляду належного свідку ОСОБА_8 домоволодіння.

Свідок ОСОБА_18 показав суду, що по факту вимагання працівниками СБНОН ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хабара у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 йому нічого не відомо. Також, він не бачив, щоб ОСОБА_3 розмовляв на одинці із вказаними особами.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що працівниками ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України була опрацювана заява ОСОБА_7 від 16.01.2013 року про вимагання від нього грошових коштів в сумі 500 доларів США начальником СБНОН ОСОБА_3 та його підлеглим ОСОБА_4, в ході чого було з'ясовано, що вищевказаними працівниками міліції вимагалося від потерпілого ОСОБА_7 вказана сумакоштів за їх допомогу у вирішенні питання щодо непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за зберігання виявлених 28.09.2012 року працівниками СБНОН в Закарпатській області за адресою: АДРЕСА_1, де проживала ОСОБА_8 та ОСОБА_7, наркотичних засобів та пістолету.

На підставі вказаної заяви 16.01.2013 прокуратурою Закарпатської області були внесені відомості в реєстр кримінальних розслідувань.

29.01.2013 року він разом з іншими працівниками ВВБ, а саме ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 спостерігали за передачею грошових коштів ОСОБА_7 обвинуваченому ОСОБА_4 в сумі 3200 грнивень, яка відбулася за адресою АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_8 Для цього ними були застосовані негласні дії - аудіо та відео контроль, за допомогою яких, вони, у автомобілі, слідкували за діями ОСОБА_4 в реальному часі.

Свідок ОСОБА_20 в суді показав, що до відділку ВВБ у Закарпатській області надійшло звернення ОСОБА_7 з приводу вимагання від нього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хабара в сумі 500 доларів США. Дане звернення було прийнято його колегою ОСОБА_19 Після опрацювання звернення ОСОБА_28, дані відомості були надані прокуратурі Закарпатської області. Після отримання відповідних процесуальних рішень було надано дозвіл на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 На місце передачі грошових коштів виїхали практично всі працівники ВВБ, з метою документування неправомірних дій ОСОБА_3 і ОСОБА_4 На власні очі, в режимі реального часту, бачив, як потерпілий ОСОБА_7 передавав кошти ОСОБА_4, який в свою чергу забрав їх і поклав собі у кишеню.

Додатково ствердив, що потерпілий попросив зв'язатися із ОСОБА_3 по мобільному телефону, оскільки хотів йому особисто подякувати за співпрацю, що ОСОБА_4 і зробив. З розмови між ними стало зрозуміло, що ОСОБА_3 також повинен був приїхати. Однак через деякий час ОСОБА_4 повідомив потерпілого, що ОСОБА_3 не приїде.

Свідок ОСОБА_21 в суді показав, що про обставини даного кримінального правопорушення йому нічого не відомо. Він не бачив та не чув розмови ОСОБА_3, ОСОБА_4 із ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а також нічого не знає про факт вимагання хабара обвинуваченими від ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_22 пояснив, що до ВВБ у Закарпатській області надійшла заява від ОСОБА_7, який повідомив про те, що від нього вимагають кошти працівники міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Після опрацювання звернення ОСОБА_28, 29.01.2013 року, майже весь відділ ВВБ у Закарпатській області виїхав до будинку ОСОБА_8, де вони за допомогою відео та аудіо контролю спостерігали у автомобілі за передачею коштів ОСОБА_7 обвинуваченому ОСОБА_4 в сумі 3200 грн. Після передачі грошових коштів, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_3, який повідомив, що також приїде до них з ОСОБА_7, а тому всім задіяним працівникам ВВБ була надана вказівка чекати приїзду ОСОБА_3 Однак ОСОБА_3 не приїхав, а тому ними відразу було затримано ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_23 показав суду, що 29.01.2013 приймав участь у затриманні обвинуваченого ОСОБА_4 за вимагання від потерпілого ОСОБА_7 грошових коштів.

Свідок ОСОБА_24 показав суду, що був присутнім, при зверненні потерпілого ОСОБА_7 16.01.2013 року у ВВБ в Закарпатській області із повідомленням про вимагання від нього працівниками СБНОН ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хабара в сумі 500 доларів США. Потерпілий повідомив їм про всі обставини даного кримінального правопорушення. Також він був присутнім при передачі грошових коштів в сумі 3200 грн. потерпілим ОСОБА_7 - ОСОБА_4, а також при затриманні останнього. Поряд з цим, приймав участь в огляді житла обвинуваченого ОСОБА_3, в ході якого була виявлена та вилучена підозріла чернетка зі схемою.

Свідок ОСОБА_27 ствердив в суді, що 29.01.2013 року, разом з іншими працівниками ВВБ в Закарпатській області виїхали в АДРЕСА_3, де повинна була відбутись передача ОСОБА_7 хабара працівникам міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 На вказаному місці, працівниками ВВБ були застосовані слідчі негласні дії - аудіо та відеоконтроль. Після передачі грошових коштів потерпілим ОСОБА_4, останній відразу зателефонував ОСОБА_3 та повідомив, що все добре, що він у ОСОБА_7 та гроші у нього. Також ОСОБА_3 повинен був прибути до вказаного місця, однак так і не приїхав. Після чого, ОСОБА_4 вийшов із подвір'я, де його відразу було затримано працівниками ВВБ.

Також, при затриманні ними ОСОБА_4, останній почав викидати на землю гроші, які заздалегідь були помічені спеціальним порошком.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що по даному кримінальному провадженні йому нічого не відомо. Поряд з цим, зазначив, що 28.09.2012 року, він, разом зі своїм начальником ОСОБА_3, а також ОСОБА_4 і ОСОБА_31 приймали участь в огляді домоволодіння ОСОБА_8, яка знаходиться в АДРЕСА_3. При проведенні вказаної слідчої дії, не бачив та не чув жодних розмов ОСОБА_3 або ОСОБА_4 із ОСОБА_8 та ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_32 пояснив суду, що як старший слідчий СВ Мукачівського міськвідділу міліції, на підставі дослідчої перевірки, виніс постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 Оперативний супровід по справі здійснював старший оперуповноважений СБНОН Мукачівського МВ ОСОБА_4 У ході досудового розслідування кримінальної справи, допитував окремих осіб, які були присутніми при огляді місця події, під час якого було виявлено та вилучено наркотичні засоби, в т.ч. і ОСОБА_7 Останній повідомив його про всі обставини, що мали місце 28.09.2012 року. Також ним, були винесені постанови про відмову у порушенні кримінального провадження відносно ОСОБА_7 за злочин, передбачений ст.ст. 307, 310 КК України. Після чого ним було пред'явлено обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 309 КК України.

Крім того, ствердив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому жодних пропозицій по відношенню до цього не давали. Прийняв вищевказане процесуальне рішення на підставі наявних у справі доказів, зокрема показань ОСОБА_8, а також самого ОСОБА_7, який визнав свою вину в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_8 в суді пояснила, що ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 неодноразово у телефонному режимі вимагав у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 доларів США. Два рази ОСОБА_4 і їй телефонував з проханням дати кошти за непритягнення її до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів, які були виявлені обвинуваченими 28.09.2012 в її домоволодіння, зокрема гаражному приміщенні. Після того, як ОСОБА_3 із ОСОБА_4 знайшли вказані речі, ОСОБА_3, шляхом образ та погроз відносно того, що вона буде нести кримінальну відповідальність за наркотики та зброю, оскільки є власницею будинку, сказав, що може вирішити це питання через ОСОБА_7, тобто все оформити на нього. Після того, як у приміщення літньої кухні зайшов ОСОБА_7, ОСОБА_3 повідомив їм, що за 500 доларів США, вона не буде нести кримінальну відповідальність по факту зберігання наркотичних засобів, оскільки таку відповідальність понесе тільки ОСОБА_7, на що вони погодилися. Також ОСОБА_3 пообіцяв їм із ОСОБА_7, що кримінальна справа по факту за зберігання пістолету, який був виявлений обвинуваченими, буде закрита за відсутністю складу злочину.

На пропозицію ОСОБА_3 погодилася, оскільки не хотіла неприємностей для себе, а також по тій причині, що обвинувачений пригрозив їй позбавленням батьківських прав.

Свідок ОСОБА_25 пояснив суду, що отримавши дозвіл на застосування негласних слідчих дій, працівники ВВБ Закарпатської області вели спостереження за працівниками СБНОН ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вимагали від потерпілого ОСОБА_7 хабар в сумі 500 дол. США. 29 січня 2013 року, знаходячись в автомобілі біля домоволодіння АДРЕСА_3, де мешкала ОСОБА_8, спостерігали в онлайн режимі за передачею потерпілим грошових коштів ОСОБА_4 в сумі 3200 гривень, які напередодні були ними помічені спеціальним засобом.

Також ствердив, що при розмові ОСОБА_4 із ОСОБА_7, обвинувачений підтвердив слова ОСОБА_7 щодо отримання ними з ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 100 дол. США. Також бачив і чув, як ОСОБА_4, на пропозицію потерпілого зателефонувати ОСОБА_3 з метою подякувати за співпрацю, зробив це.

Свідок ОСОБА_26 пояснив, що після того, як ОСОБА_7 звернувся до працівників ВВБ з приводу незаконних дій працівників міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ними було розроблено план оперативних дій, із застосуванням спеціальних технічних засобів. За результатами цього було встановлено, що ОСОБА_4, від імені ОСОБА_3, неодноразово телефонував потерпілому з погрозами відносно надання решти коштів із суми 500 доларів США. 29 січня 2013 року, в приміщенні літньої кухні, за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 3200,00 грн. Працівники ВВБ, при цьому, знаходилися в автомобілі на вулиці, та спостерігали за діями ОСОБА_7 та ОСОБА_4 за допомогою технічних засобів.

Свідок ОСОБА_34 пояснив суду, що 28 - 29 січня 2013 року був понятим, спочатку - при обробці працівниками міліції хімічним порошком грошових коштів в сумі 3200 грн., а згодом - при затриманні ОСОБА_4, Зайшовши на подвір'я будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_4 пробув там близько 20-30 хв. При виході з подвір'я на вулицю, побачивши працівників ВВБ, почав викидати із лівої кишені куртки грошові кошти. ОСОБА_4 відразу було затримано. В подальшому, у його присутності та присутності іншого понятого, слідчий прокуратури почав проводити огляд місця події. За допомогою ультрафіолетової лампи було оглянуто руки та верхній одяг ОСОБА_4 Внаслідок цього, він побачив, що та внутрішній частині лівої нижньої кишені куртки ОСОБА_4 відмічалися жовто оранжеві сліди порошку. Також експерт, в їх присутності, зібрав із землі розкидані грошові кошти, які викинув ОСОБА_4, перерахував їх, та за допомогою ультрафіолетової лампи освітив. Внаслідок цього він побачив на лицевій стороні кожної купюри напис «хабар».

Свідок ОСОБА_35 в суді дав аналогічні покази свідку ОСОБА_34, вказавши, що був присутнім в якості понятого при затриманні та огляді речей ОСОБА_4 Був також був присутнім, при обробці працівниками ВВБ грошових коштів в сумі 3200 гривень спеціальним порошком. Також ствердив, що при затриманні працівниками ВВБ ОСОБА_4, останній викинув гроші на землю.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою ст. 28 - частиною першою ст. 364 та частиною другою ст. 190 Кримінального кодексу України, та частковим визнанням своєї вини по зазначених обвинуваченнях ОСОБА_4, суд, розглянувши дане кримінальне провадження, дійшов до висновку, що їх вина за наведеними вище обвинуваченнями доведена повністю та підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судових засіданнях наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_8 дали суду послідовні, логічні і змістовні покази щодо їх схиляння з боку ОСОБА_3 на передачу грошових коштів у сумі 500 дол. США за непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності по факту виявлення, у належному їй домоволодінні, наркотичної речовини - марихуани та одного куща нарковмісної рослини - коноплі. Потерпілий та свідок повідомили також те, що безпосередню участь у вказаних подіях приймав і ОСОБА_4, якому потерпілий почергово передавав грошові кошти на загальну суму 4000,00 грн. Покази вказаних осіб у повній мірі узгоджується між собою та відповідають іншим доказам, які наявні в матеріалах даного кримінального провадження. При цьому суд вважає їх правдивими і такими, що можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

По відношенню до цього суд виходить з того, що 28.09.2012 обидва обвинувачені були присутніми при огляді окремих частин, належного свідку (ОСОБА_8.) домоволодіння. У зв'язку з виявленням та вилученням сухої подрібненої речовини рослинного походження, схожої на наркотичний засіб - канабіс (марихуану) загальною вагою 10,0526 гр., в обвинуваченого ОСОБА_3, як керівника структурного підрозділу правоохоронного органу, була реальна можливість, шляхом обману та погроз заволодіти майном осіб, які проживали на території вказаного дворогосподарства, що ним і було зроблено.

Правдивість показів потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 з цього приводу підтверджується і подальшими фактичними обставинами, які мали місце згодом, зокрема щодо:

- передачі потерпілим ОСОБА_7 обвинуваченому ОСОБА_4 10.01.2013 грошових коштів у сумі 800,00 грн., а 29.01.2013 - у сумі 3200,00 грн. (обвинуваченим ОСОБА_4 вказаний факт не заперечується та визнається), що, в загальному відповідає даним про суму неправомірної вигоди, яка була названа обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7 та свідку ОСОБА_8 28.09.2012, за не притягнення останньої до кримінальної відповідальності.

- наяності процесуального рішення від 10 листопада 2012 року стосовно ОСОБА_8 про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України (в редакції 1960 року), за відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 309, 310 та 396 Кримінального кодексу України;

- телефонних розмов 28-29.01.2013 ОСОБА_4 по телефону з номером НОМЕР_5 із ОСОБА_7 та з ОСОБА_3 При цьому телефонував як ОСОБА_4 ОСОБА_3, так і навпаки, розмом з ОСОБА_7 (протокол огляду речей від 30.01.2013, Додаток №1 до матеріалаів кримінального провадження, а.с. 161-164).

- фактичної розмови ОСОБА_7 з обвинуваченим ОСОБА_4 стосоно грошових коштів у загальній сумі 4000,00 грн., яка відбувался між ними 29.01.2013, з негайною практичною реалізацією ОСОБА_4 прохання ОСОБА_7 (при передачі коштів у сумі 3200,00 грн.) щодо дзвінка обвинуваченому ОСОБА_3 стосовно подяки потерпілого за виконання взятих на себе ОСОБА_3 зобовязань щодо непритягненння ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.

При цьому звертає на себе увагу суду той факт, що обвинуваченого ОСОБА_4 не здивувало таке прохання потерпілого ОСОБА_7, і він відразу погодився його виконати, зауваживши у розмові з ОСОБА_3 на тому, що у їх відносинах з потерпілим все гаразд, і останній хоче подякувати ОСОБА_3 за зроблене ним.

Відхиляютья судом з цього приводу доводи та аргументи обвинуваченого ОСОБА_4 щодо його навмисного введення в оману ОСОБА_7 стосовно обізнаності ОСОБА_3 з їх особистими домовленостями з потерпілим, оскільки така версія обвинуваченрого є вкрай неправдивою та такою, що не містить під собою логічного пояснення та підгрунття. При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 не зміг пояснити суду те, що об'єктивно спонукало його таким чином вводити в оману потерпілого, та, які б це надавало йому переваги при практичній реалізації його особистих домовленостей з ОСОБА_7 щодо непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.

Суд не бере до уваги та відхиляє також і доводи ОСОБА_3 з приводу того, що він не зловживав своїм службовим становищем та не вчиняв шахрайських дії щодо потерпілого ОСОБА_7, а також не знав про існування домовленості обвинуваченого ОСОБА_4 із потерпілим, оскільки його покази з цього приводу є нелогічними і повністю спростовуються сукупністю доказів всебічно і об'єктивно досліджених в судових засіданнях, та на яких суд ґрунтує свій висновок про доведеність вини обвинуваченого.

Виходячи із загальних засад кримінального процесуального закону, суд бере до уваги те, що обвинувачені вправі обрати будь - який спосіб захисту, зокрема і такий, як не визнання своєї вини.

Поряд з цим, суд критично відноситься до показів обвинувачених у відхиляє їх, оскільки вони не знайшли свого підтвердження за наслідками судового розгляду даного кримінального провадження.

Слід констатувати, що послідовні та узгоджені дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які доповнювали одна одну у досягненні ними мети по заволодінню грошовими коштами ОСОБА_7 на загальну суму 500 доларів США, на думку суду, свідчать про наявність попередньої змови між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у вчиненні інкримінованих їм у вину кримінальних правопорушень.

В той же час, з показань потерпілого та свідка ОСОБА_8, а також з досліджених судом інших доказів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4, неодноразово телефонував потерпілому та повідомляв неправдиву інформацію про необхідність якнайшвидшої передачі їм з ОСОБА_3 грошових коштів за непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності, а також інші дані, з метою введення потерпілого в оману, зі створенням у нього враження справжності намірів обвинувачених щодо можливості притягнення вищевказаного свідка до кримінальної відповідальності.

Це все сприяло тому, що потерпілий ОСОБА_7, під впливом обману та погроз, передав ОСОБА_4 названу ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 500 дол. США.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 стверджує факт щодо його непричетності до вчинення кримінальних правопорушень, його покази спростовуються показами потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8, які не викликають у суду сумнівів з підстав, наведених вище.

Також суд не може погодитись з позицією обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника з приводу зацікавленості потерпілого і свідка ОСОБА_8 у наданні неправдивих показів відносно нього, оскільки такі твердження є надуманими припущеннями, які жодним чином не підтверджені.

З показів допитаних в судовому засіданні свідків: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ОСОБА_27, ОСОБА_25, ОСОБА_26, встановлено, що ними, як працівниками ВВБ у Закарпатській області на підставі доручення прокуратури у Закарпатській області за оперативно-розшуковою справою по місцю проживання потерпілого ОСОБА_7 в АДРЕСА_3, здійснювалося візуальне спостереження за ОСОБА_4 із застосуванням аудіо та відео контролю. Таким діям передувало звернення до ВВБ потерпілого ОСОБА_7 із заявою про вимагання у нього обвинуваченими грошових коштів за не притягнення свідка ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.

Вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою ст. 28, частиною першою статті 364 та частиною другою ст. 190 Кримінального кодексу України, підтверджується також й іншими дослідженими судом доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_7 від 16.01.2013 року, яка адресована начальнику ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України, згідно з даними якої ОСОБА_7 просив вжити заходів до працівників міліції Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу вимагання від нього грошових коштів в сумі 500 доларів США за непритягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 (Додаток №1 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 4);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.01.2013 року, у якому ОСОБА_7 вказав на фактичні обставини щодо вимагання від нього хабара обвинуваченими у розмірі 500 доларів США, за непритягнення до кримінальної відповідальності громадянки ОСОБА_8, у якої потерпілий винаймав житло (Додаток №1 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 8-10).

У процесі судового розгляду кримінального провадження, потерпілий підтвердив правдивість фактичних відомостей, які відображені у згаданих документах, а також зазначив те, що грошові кошти в сумі 3200 гривень належали безпосередньо йому;

- протоколом огляду місця події від 29.01.2013 року (Додаток №1 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 26-37), згідно з даними якого, за місцем одержання ОСОБА_4 від ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 3200 грн., а саме в будинку АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_8, вилучені змиви із долонь рук ОСОБА_4, мобільний телефон марки «Самсунг-GT-Е1080W», IMEI НОМЕР_6, грошові кошти в сумі 3200 грн., які обвинувачений викинув з кишені куртки, а також куртку з наявними слідами спецхімзасобу.

Даний огляд проводився за участю підозрюваного ОСОБА_4, спеціалістів ОСОБА_36 та ОСОБА_19, а також за участю двох понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35, які в судовому засіданні підтвердили факт того, що обвинувачений ОСОБА_4, при його затриманні працівниками ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України, викинув грошові кошти з кишені. Вказаний протокол містить відомості також і про те, що після затримання обвинуваченого ОСОБА_4, спеціалістом, за допомогою спеціальної лампи, було оглянуто руки обвинуваченого, на яких, під дією ультрафіолетового випромінювання, зокрема, на внутрішній стороні безіменного пальця правої руки, спостерігалося нашарування речовини жовтого кольору. Також схоже нашарування жовтого кольору спостерігалося і на внутрішній частині лівої зовнішньої кишені куртки ОСОБА_4

При даному огляді, спеціалістом, за допомогою спеціальної лампи, також були оглянуті купюри, які ОСОБА_4, перед його затриманням, викинув на землю. При освітленні вказаних грошових знаків висвітлювався напис «Хабар».

- протоколом огляду речей від 30 січня 2013 року (Додаток №1 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 161-170), який був проведений у присутності понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_38 У вказаному документальному доказі відображені дані відносно наявності на вилученому у ОСОБА_4 верхньому одязі (куртка) слідів спецхімречовини, а в мобільному телефоні марки «Самсунг-GT-Е1080W», IMEI НОМЕР_6 - інформації про номери мобільних телефонів ОСОБА_3 та ОСОБА_7, та про телефонні дзвінки ОСОБА_7 28 та 29 січня 2013 року.

При огляді мобільного телефону ОСОБА_4 марки «Самсунг-GT-Е1080W» були виявлені записи збережених номерів телефонів різних абонентів, у тому числі: ОСОБА_7 (НОМЕР_1), ОСОБА_7 (НОМЕР_2), ОСОБА_3 (НОМЕР_3 та НОМЕР_3). У меню «Журнал вызовов» - «Пропущенные» зафіксована інформація про дзвінки 28.01.2013 час 22.18, 29.01.2013 час 09.43 - від ОСОБА_7 та 29.01.2013 року час 11.05 від ОСОБА_3

У меню «Журнал вызовов» - «Входящие» - 29.01.2013 час 11.08 (тривалістю 00.00.16) та 11.09 (тривалість 00.00.10) ОСОБА_3.

У меню «Журнал вызовов» - «Исходящие» - 28.01.2013 час 22.19 (00.02.08) ОСОБА_7; 29.01.2013 час 09.43 (00.00.52) ОСОБА_7; 29.01.2013 час 10.06 (00.00.29) ОСОБА_7 та 29.01.2013 час 10.13. (00.00.54) ОСОБА_3.

У меню «Журнал вызовов» - «Последние» - 28.01.2013 час 22.19 (00.02.08) ОСОБА_7; 29.01.2013 час 09.43 (00.00.52) - ОСОБА_7 та 29.01.2013 час 10.06 (00.00.29) ОСОБА_7.

У меню «Сообщения» - «Входящие» виявлено запис смс - повідомленням із текстом «Набери мене бо тут ОСОБА_7 кіпіш піднімає» від абонента НОМЕР_4, час отримання 25.12.2012 о 13.02.44 год.

Вказаним доказом підтверджуються фактичні обставини щодо наявності певного зв'язку обвинувачених та потерпілого між собою, який мав місце напередодні та в день безпосередньої передачі потерпілим коштів у сумі 3200,00 грн. обвинуваченому ОСОБА_4, що в сукупності з показами самого потерпілого та протоколом про результати перегляду проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 05.02.2013 року з відповідними додатками до нього, які оглянуті судом в присутності учасників судового процесу, дає підстави для висновку про те, що телефонні контакти між обвинуваченими та потерпілим мали місце саме з приводу передачі грошових коштів за не притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності.

- протоколом огляду від 26 лютого 2013 року (Додаток №2 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 11-13; Додаток №3 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 96-97), об'єктом якого стала кримінальна справа №21052812, в матеріалах якої містилася постанова старшого слідчого СВ Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_32 від 10.11.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України ( в редакції 1960) за відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 309 КК України. Даний огляд проведено за участю понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41;

- протоколом огляду від 23.02.2013 року (Додаток №2 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 71-88), об'єктом якого був мобільний телефон ОСОБА_3 марки «Нокіа - 8800-el», серійний номер НОМЕР_7, із сім-карткою мобільного оператора «МТС», серійним НОМЕР_8. У вказаному документі зафіксована інформація про зміст журналу прийнятих викликів, а саме 29.01.2013 року о 10 год. 15 хв. зареєстрований вхідний дзвінок абонента (НОМЕР_5) ОСОБА_4, та набраних викликів - 29.01.2013 року о 11 год. 11 хв. вихідний дзвінок на номер абонента НОМЕР_5 (ОСОБА_4).

Вказані телефонні контакти підтверджують факт розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_3, під час яких ОСОБА_4 підтвердив ОСОБА_3 про факт одержання від ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 3200 грн.;

- протоколом про результати перегляду проведеної негласної слідчої (розшукової) дії від 05.02.2013 року (Додаток №2 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 118-125), у відповідності з яким за допомогою аудіо та відео контролю підтверджено факт зустрічі ОСОБА_7 із обвинуваченим ОСОБА_4 у будинку де тимчасово проживав потерпілий. Даній зустрічі передував телефонний дзвінок ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7

До будинку ОСОБА_7 обвинувачений (ОСОБА_4) приїхав на автомобілі марки «ВАЗ-2104». Розмова мала місце в кімнаті літньої кухні, при цьому ОСОБА_4 сидів за столом, а ОСОБА_7 - на ліжку. У процесі їх розмови, обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив факт одержання 10.01.2013 частини обумовленої суми грошової винагороди за непритягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності у розмірі 800 грн.

Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_7 також і решту обумовленої суми неправомірної винагороди у розмірі 3200 грн. На прохання потерпілого ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_3, та в процесу розмови з останнім, сказав, що ОСОБА_7, тобто ОСОБА_7, хоче йому подякувати, а також повідомив ОСОБА_3, що між ним та ОСОБА_7 все в порядку.

До вказаного протоколу додаються матеріальні носії інформації, зокрема електронно-цифровий носій формату SD 2 GB інвентарний №18 т та відео накопичувач «Panasonic» Mini DV SP60 інвентарний №17 т.

Вказані додатки до протоколу, шляхом їх відтворення, були оглянуті судом в присутності учасників судового процесу.

Потерпілий та обвинувачений ОСОБА_4 підтвердили в судовому засіданні правдивість подій, зафіксованих на вищевказаних відео носіях.

По відношенню до цього, слід зазначити, що оперативно технічні заходи відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проводились в рамках заведеної на законних підставах оперативно - розшукової справи, з отриманням відповідних дозволів на проведення негласних (розшукових) слідчих дій, зокрема, аудіо- та відео контролю.

Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 на те, що самі по собі відеокасета та карта пам'яті як матеріальні об'єкти не мають доказового значення в зв'язку з їх неналежним оформленням судом відхиляється, оскільки вищевказані матеріальні носії є додатками до протоколу перегляду негласної слідчої дії, що передбачено приписами ст. 105 Кримінального процесуального кодексу України. Вказані носії були належним чином упаковані у відповідний паперовий конверт (Додаток №2 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 139-143) та вилучені з нього, під час огляду предметів, який мав місце 05.04.2013 за участю понятих ОСОБА_42 та ОСОБА_43

- протоколом ідентифікації грошових коштів від 28.01.2013 року (Додаток №2 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 126-136), відповідно якого, за участю понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35, оперуповноваженого в ОВС ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС Укрїни ОСОБА_19, старшого оперуповноваженого ОВС ВВБ в Закарпатській області ОСОБА_20, була проведена ідентифікація грошових коштів у сумі 3200,00 грн., які належали ОСОБА_7

Працівниками ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України було помічено вищевказані грошові кошти та вручено ОСОБА_7 для подальшої передачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3. На кожній купюрі за допомогою спеціального невидимого барвника люмінесцентного маркера «Фломастера-резидента» було нанесено слово «ХАБАР», яке розміщувалося у лівому верхньому куті лицьового боку купюри. Окрім цього, кожна купюра була оброблена спеціальним порошком «Люмінор жовто-зелений 6540т».

Під час огляду вказаних грошових коштів у судовому засіданні, за участю учасників судового процесу, знайшли своє підтвердження дані про їх номери та серії, а також відносно наявності на всіх без виключення купюрах напису «ХАБАР»;

- протоколом огляду документів від 03 квітня 2013 року (Додаток №5 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 233-242), в якому зафіксовані дані щодо огляду роздруківок телефонних дзвінків по мобільному оператору ПАТ «МТС-Україна», зокрема відносно вхідних та вихідних з'єднань та смс - повідомлень абонента НОМЕР_2 (ОСОБА_7). Зокрема, ОСОБА_3 із номеру мобільного НОМЕР_3 телефонував ОСОБА_7 на номер мобільного НОМЕР_2 протягом 1-2 жовтня 2012 року; ОСОБА_4 із номера мобільного НОМЕР_5 систематично телефонував ОСОБА_7 на номер НОМЕР_2 протягом 8 жовтня 2012 по 29 січня 2013 року; дві телефонні розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 о 10 год. 14 хв. та 11 год. 09 хв. 29.01.2013;

Вищезазначений протокол, незважаючи на клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає належним та допустимим і таким, що в сукупності з іншими доказами підтверджує факт спілкування обвинувачених із потерпілим з приводу отримання неправомірної винагороди від нього шахрайським шляхом.

- висновком криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин від 29.03.2013 №788 (Додаток №6 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 6-9), у відповідності з яким спеціальна хімічна речовина, виявлена на поверхнях фрагментів фільтрувального паперу, за допомогою яких зроблено змиви із правої та лівої долонь рук ОСОБА_4, грошових знаків у сумі 3200 грн. та навколо кишені куртки ОСОБА_4. має спільні родові ознаки із зразком спеціальної хімічної речовини, наданої на експертне дослідження;

Вказаним доказом підтверджуються фактичні обставини щодо отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_7 помічених працівниками ВВБ в Закарпатській області ДВБ МВС України грошових коштів в сумі 3200 гривень, які були вручені ОСОБА_7 для подальшої передачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03.2013 року з свідком ОСОБА_8, за участю спеціаліста ОСОБА_44 та понятих ОСОБА_45, ОСОБА_46, під час якого ОСОБА_8 підтвердила свої покази щодо обставин, при яких ОСОБА_3 вимагав від неї та ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 доларів США за непритягнення її до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів (Додаток №6 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 61-63);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_7, понятих ОСОБА_45, ОСОБА_46, згідно з даними якого ОСОБА_7 підтвердив свої покази щодо обставин, при яких ОСОБА_3 вимагав від ОСОБА_8, а в подальшому і від нього грошові кошти в сумі 500 доларів США, за не притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів - канабісу (Додаток №6 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 68-71);

Оцінюючи вищевказані докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, а також достатніми для постановлення обвинувального вироку.

У вищевказаних доказових матеріалах детально зафіксовані фактичні дані відносно обставин вчинення обвинуваченими інкримінованих їм у вину кримінальних правопорушень (злочинів).

При оформленні цих доказів не було допущено істотного порушення прав та свобод обвинувачених та інших осіб, а інформація, яка в них міститься не дає суду правових підстав для висновку сумніватися у її правдивості.

Ніяких зауважень з приводу порушення вимог КПК України, при проведенні слідчих дій, зокрема щодо фальсифікації тих чи інших доказів, обвинувачені та їх захисники на досудовому розслідуванні кримінального провадження, не зробили.

Клопотання захисників обвинувачених, з позицією яких погодилися їх підзахисні, щодо визнання цих доказів недопустимими судом відхиляються, оскільки такі, у повній мірі є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного кримінального процесуального закону, а по своїй суті є надуманими та формальними. Їх заявлення захисниками, на думку суду, спрямоване, виключно, на викривлення об'єктивного стану справ по даному кримінальному провадженню, з метою уникнення їх підзахисними покарання за вчинене ними.

Показання свідків, а також дані наведених вище доказів, свідчать про неможливість їх формування у штучному порядку без об'єктивного підґрунтя, яке мало фактичну наявність.

Відхиляється також судом і зауваження захисника обвинуваченого ОСОБА_3 відносно того, що всі вищеописані докази стосуються виключно обвинуваченого ОСОБА_4, з тієї підстави, що обвинувачені, при вчиненні кримінальних правопорушень, діяли за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підсудних, з урахуванням того що суд розглядає справу лише в межах пред'явленого обвинувачення, суд вважає таку кваліфікацію дій обвинувачених правильною.

Згідно з приписами п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти приватної власності», якщо обман чи зловживання довірою при шахрайстві полягають у вчиненні іншого злочину, зокрема, зловживання владою чи службовим становищем, вказані дії окрім відповідної частини ст. 190 КК України, потребують додаткової кваліфікації і за ст. 364 КК України.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» від 26 грудня 2003 року№15, якщо шкода полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про її істотність вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина, зокрема, підриву авторитету та престижу органів державної влади.

У разі заподіяння поряд із матеріальними збитками і шкоди нематеріального характеру загальна шкода від злочину може визнаватись істотною навіть у випадку, коли зазначені збитки не перевищують 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчиняючи вищеописані протиправні дії, ОСОБА_3 був діючим начальником СБНОН Мукачівського МВ (з обслуговування міста Мукачева та Мукачівського району) УМВС України у Закарпатській області, а ОСОБА_4 його підлеглим, таким чином вказані особи завдали істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву престижу та авторитету правоохоронного органу.

Згідно з фактичними обставинами даного кримінального провадження, ОСОБА_3, як службова особа, умисно використав своє службове становище з корисливих мотивів всупереч інтересам служби, створивши при цьому уявне враження у свідка ОСОБА_8 про можливість бути притягнутою до кримінальної відповідальності. Зловживаючи довірою ОСОБА_8, а потім і потерпілого ОСОБА_7, про свої можливості як працівника правоохоронного органу - начальника СБНОН - впливати на діяльність інших працівників міліції, за допомогою свого підлеглого ОСОБА_4 -схилив потерпілого до фактичної передачі останньому суми грошових коштів у розмірі 4000,00 грн.

Під час судового розгляду кримінального провадження достовірно встановлено, що дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були направлені на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_7 шляхом обману та вчинялись обвинуваченими спільно і узгоджено.

Незаконними та всупереч інтересам служби діями обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 було завдано майнової шкоди на суму 4000 грн.

Поряд з цим, було спричинено також і шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу правоохоронного органу, тому суд приходить до висновку про істотність спричиненої шкоди та наявності складу злочину у діях обвинувачених, передбаченого частиною першою ст. 364 Кримінального кодексу України.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши їх у сукупності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачення, про їх винність у скоєнні встановлених судом кримінально-караних діянь та правильність кваліфікації дій обвинувачених за:

- частиною другою ст. 28 - частиною першою ст. 364 Кримінального кодексу України, як зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, за попередньою змовою групою осіб.

- частиною другою статті 190 Кримінального кодексу України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Висновки суду про доведеність вини обвинувачених у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень відповідають фактичним обставинам та обґрунтовані сукупністю доказів, які досліджені судом під час судового розгляду кримінального провадження.

Обставина щодо невизнання обвинуваченим у повній мірі своєї вини по обох кримінальних правопорушеннях не спростовує вищевказаний висновок суду, а є, виключно, способом, реалізація якого спрямована на уникнення відповідальності за вчинені ними протиправні діяння.

При вирішенні питання щодо призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за вчиненні ними кримінальні правопорушення, суд, в загальному, виходить з наступного.

Правовими приписами частини другої ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з вимогами частини другої ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню ними нових злочинів.

Статтею 65 Кримінального кодексу України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

З вищевказаними положеннями ст. 65 Кримінального кодексу України в повній мірі кореспондуються і приписи, які містяться в постанові пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», якими, серед іншого, також передбачено, що призначаючи покарання в кожному конкретному випадку суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 Кримінального кодексу України, суд, передусім, враховує відношення обвинуваченого до вчиненого. Так, незважаючи на обставину щодо підтвердження його вини у вчиненні кримінальних правопорушень дослідженими судом доказами, які суд відніс до числа достовірних, обвинувачений не зробив для себе правильних та критичних висновків висновків, а намагаючись в будь - який спосіб уникнути кримінальної відповідальності вживав заходів з метою викривлення об'єктивної дійсності по даному кримінальному провадженню.

Поряд з цим, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання та за місцем роботи в структурі правоохоронних органів характеризується з позитивної сторони, на обліку психіатра та нарколога не перебуває, є особою молодою за віком, перебуває у зареєстрованому шлюбі, раніше до кримінальної відповідальності не притягався (Додаток №1 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 117, 118, 121, 123, 125-129, 133, 134).

При цьому обставини щодо молодого віку обвинуваченого ОСОБА_3 і про те, що раніше він до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, до висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання не приводять.

Враховуючи відсутність пом'якшуючих обставин за вчинені кримінально-карані діяння та наявність обтяжуючої обставини за вчинення злочину, передбаченого частиною першою ст. 364 Кримінального кодексу України, конкретні обставини скоєних кримінальних правопорушень (злочинів), особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім видом покарання, для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження з його боку скоєння нових злочинів, буде обмеження волі, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на певний строк, зі штрафом у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 Кримінального кодексу України, суд враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, який під час його допиту лише частково визнав свою вину за пред'явленими обвинуваченнями, намагаючись тим самим створити умови щодо уникнення його колишнім керівником відповідальності за вчинені у групі за попередньою змовою кримінально - карані діяння, тому його часткове розкаяння, висловлене ним в «останньому слові», суд не може віднести до числа пом'якшуючих обставин.

Поряд з цим, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, який за місцем свого проживання та за місцем колишньої роботи в структурі правоохоронних органів характеризується з позитивної сторони, на обліку психіатра та нарколога не перебуває, є особою молодою за віком, вперше притягується до кримінальної відповідальності (Додаток №1 до матеріалів кримінального провадження, а.с. 102, 104, 105, 106, 108-112, 116, 117).

При цьому обставини щодо молодого віку обвинуваченого ОСОБА_4 і про те, що раніше він до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, до висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання не приводять.

Враховуючи відсутність пом'якшуючих обставин за вчинені кримінально-карані діяння та наявність обтяжуючої обставини за вчинення злочину, передбаченого частиною першою ст. 364 Кримінального кодексу України, конкретні обставини скоєних кримінальних правопорушень (злочинів), особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім видом покарання, для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження з його боку скоєння нових злочинів, буде обмеження волі, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах на певний строк, зі штрафом у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стосовно обох обвинувачених, при призначенні їм покарання за частиною другою ст. 28 - частиною першою ст. 364 Кримінального кодексу України, суд керується редакцію вказаної статті, яка діяла на час вчинення ними кримінальних правопорушень, оскільки чинна, на момент винесення даного вироку, - передбачає більш тяжке покарання (частина друга ст. 4, частина друга ст. 5 Кримінального кодексу України).

Цивільний позов по справі не подавався.

Процесуальні витрати по справі, які складають суму 2448,00 грн. (Додаток №6 до матеріалів кримінального провадження, а.с 5-9) за проведення криміналістичної експертизи, слід у рівній мірі покласти на обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Долю речових доказів суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Арешт на нерухоме майно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, після набрання вироком законної сили слід скасувати.

До набрання вироком законної сили, застосовані до обвинувачених запобіжні заходи у вигляді застави, підлягають залишенню без зміни.

Керуючись ст.ст. 2, 7-11, 369 - 371, 373 - 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ЗАСУДИВ:

1. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою ст. 28 - частиною першою ст. 364 та частиною другою ст. 190 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

- частиною другою ст. 28 - частиною першою ст. 364 Кримінального кодексу України у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки, зі штрафом в дохід держави у розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 коп.);

- частиною другою ст. 190 Кримінального кодексу України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

1.1. На підставі частини першої ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, остаточне покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки, зі штрафом в дохід держави у розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 коп.).

1.2. Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту вступу вироку у законну силу та фактичного звернення судового рішення до виконання.

1.3. Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - заставу.

2. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою ст. 28 - частиною першою ст. 364 та частиною другою ст. 190 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

- частиною другою ст. 28 - частиною першою ст. 364 Кримінального кодексу України у виді 1 (одного) року та 1 (одного) місяця обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки, зі штрафом в дохід держави у розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- частиною другою ст. 190 Кримінального кодексу України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

2.1. На підставі частини першої ст. 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, остаточне покарання у виді 1 (одного) року та 1 (одного) місяця обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки, зі штрафом в дохід держави у розмірі 250 (двохсот п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250,00 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 коп.).

2.2. Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту вступу вироку у законну силу та фактичного звернення судового рішення до виконання.

2.3. Запобіжний захід ОСОБА_4, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - заставу.

3. Речові докази:

- шкіряну куртку та мобільний телефон марки «Самсунг-GT-Е1080W» із номером IMEI НОМЕР_6, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів прокуратури Закарпатської області - повернути за належністю ОСОБА_4;

- мобільний телефон марки «Nokia 8800 Art» IMEI НОМЕР_6 та сім-картку НОМЕР_3 (серійний номер НОМЕР_9), які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів прокуратури Закарпатської області - повернути за належністю ОСОБА_3;

- відеокасету марки «Panasonic», серійний номер 5271DS4AR та карту пам'яті «SD» 2GВ №1129WХ73972 - зберігати при матеріалах даного кримінального провадження;

- копії відмовного матеріалу №3126 та відмовного матеріалу №3144 - зберігати при матеріалах даного кримінального провадження;

- роздруківки мобільного оператора ПАТ «МТС - Україна» про вхідні та вихідні з'єднання та смс - повідомлення абонента НОМЕР_2 (ОСОБА_7) про вхідні та вихідні з'єднання та смс - повідомлення абонента НОМЕР_10 із мобільного телефону марки «Nokia 1280», ІМЕІ НОМЕР_11, який вилучений у ОСОБА_3, про вхідні та вихідні з'єднання та смс - повідомлення абонента НОМЕР_12 із мобільного телефону марки «Samsung GT-Е1200М», ІМЕІ НОМЕР_13, який вилучений у ОСОБА_3, про вхідні та вихідні з'єднання та смс - повідомлення абонента НОМЕР_5 (ОСОБА_4) із мобільного терміналу - ІМЕІ НОМЕР_14, про вхідні та вихідні з'єднання та смс - повідомлення абонента НОМЕР_15 із мобільного терміналу ІМЕІ НОМЕР_16 - зберігати при матеріалах даного кримінального провадження;

- фрагменти фільтрувального паперу із змивами із рук ОСОБА_4 (змив із долоні правої руки у пакеті експертної служби МВС 0095816, змив із долоні лівої руки у пакеті експертної служби МВС №0095822, контрольний зразок фільтрувального паперу у пакеті експертної служби МВС 0095817), аркуш паперу зі зразком спеціальної хімічної речовини, аркуш паперу із зразком спеціального маркера, які знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів прокуратури Закарпатської області - знищити;

- грошові кошти в сумі 3200 (три тисячі двісті гривень) грн.: купюра номіналом 200 гривень, серії ВА 7700328; купюра номіналом 200 гривень, серії ЄФ 0776504; купюра номіналом 200 гривень, серії ВБ 6440176; купюра номіналом 200 гривень, серії СЕ 6541642; купюра номіналом 200 гривень, серії ВД 0325837; купюра номіналом 100 гривень, серії КМ 6168673; купюра номіналом 100 гривень, серії АЖ 525993; купюра номіналом 100 гривень, серії ГФ 9941996; купюра номіналом 100 гривень, серії ЕЗ 0113076; купюра номіналом 100 гривень, серії ВІД 2495435; купюра номіналом 100 гривень, серії ВЛ 9833631; купюра номіналом 100 гривень, серії ЕИ 229008; купюра номіналом 100 гривень, серії ВФ 4860588; купюра номіналом 100 гривень, серії КМ 3967927; купюра номіналом 100 гривень, серії ВЗ 9274203; купюра номіналом 100 гривень, серії КБ 0074050; купюра номіналом 100 гривень, серії ГХ 488796; купюра номіналом 100 гривень, серії АБ 4068852; купюра номіналом 100 гривень, серії ЕХ 4004400; купюра номіналом 100 гривень, серії ЕИ 8595215; купюра номіналом 100 гривень, серії ЕЕ 5406617; купюра номіналом 100 гривень, серії ВШ 895798; купюра номіналом 100 гривень, серії ЕЕ 7295370; купюра номіналом 100 гривень, серії ВЮ 1374964; купюра номіналом 100 гривень, серії ВЧ 2262915; купюра номіналом 50 гривень, серії КС 6094701; купюра номіналом 50 гривень, серії СБ 0178887; купюра номіналом 50 гривень, серії КК 0544567; купюра номіналом 50 гривень, серії ИЙ 2284879 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_7

4. Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1) в дохід держави суму 1224,00 (одна тисяча двісті двадцять чотири гривні 00 коп.) у відшкодування витрат за проведення експертного дослідження (висновок криміналістичної експертизи від 29.03.2013 №788).

5. Стягнути із ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2) в дохід держави суму 1224,00 (одна тисяча двісті двадцять чотири гривні 00 коп.) у відшкодування витрат за проведення експертного дослідження (висновок криміналістичної експертизи від 29.03.2013 №788).

6. Арешт на майно, яке належить ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_4), а саме: мобільний телефон марки «Nokia 1280», ІМЕІ НОМЕР_17 із сім-карткою НОМЕР_18, мобільний телефон марки «Самсунг-GT-Е1200М», ІМЕІ НОМЕР_19 із сім-карткою НОМЕР_20, мобільний телефон марки «Nokia 6500», ІМЕІ НОМЕР_21 та мобільний телефон марки «Nokia 8800 Art», IMEI НОМЕР_6 із сім-карткою НОМЕР_22 - після набрання вироком законної сили скасувати.

7. Арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_2), а саме: шкіряну куртку та мобільний телефон марки «Самсунг-GT-Е1080W», IMEI НОМЕР_6 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС-Україна» з номером НОМЕР_5 - після набрання вироком законної сили скасувати.

8. Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подання на нього апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

9. Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

10. Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченим.

Головуючий В.В. Кость