Комінтернівський районний суд Одеської області
Справа № 504/3861/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2014смт. Комінтернівське
Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:
судді Доброва П.В.
при секретарі Ємельяненко М.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Комінтернівське справу за позовом Військової частини А0666 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі в особі Військової частини А0666,
встановив:
Позивач звернувся до суду з даним позовом у жовтні 2013 року та в своєму позові в обґрунтування заявлених позовних вимог послався на наступне.
В ході проведення внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності ресурсного забезпечення військової частини А0666 за період з 06.06.2011 по 23.05.2013 року старшим інспектором відділу аудиту у сфері ресурсного забезпечення Територіального Центрального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України підполковником Зозулею В.В. було проведено аудиторське дослідження законності видачі речового майна, передбаченого для видачі в рахунок погашення грошової компенсації військовослужбовцям за раніше не отримане за нормами забезпечення речове майно виявлено відсутність достовірних первинних документів на право видачі (отримання) речового майна, а саме, накладні, довідки-розрахунки нарахування грошової компенсації, картки обліку особистого майна Ф45 наступним звільненим у запас або відставку військовослужбовцям: прапорщику ОСОБА_3, прапорщику ОСОБА_4, майору ОСОБА_5, майору ОСОБА_6, та майору ОСОБА_7 на загальну суму 30010 гривень 80 копійок., що згідно висновку слід вважати незаконним (безпідставним), в результаті чого нанесено збитки державі на загальну суму 30010 гривень 80 копійок.
Зазначені військовослужбовці отримали речове майно передбачене для видачі в рахунок погашення грошової компенсації за раніше не отримане речове майно військовослужбовцями за нормами забезпечення, за накладними №№302-306 від 22.04.2011 року, але документів які б підтвердили номенклатуру та кількість нарахованого майна до видачі цим військовослужбовцям в речовій та фінансово-економічній службі відсутні.
Враховуючи, що порушення стосовно зберігання облікових документів та видача речового майна без законних на те підстав здійснювалась під час виконання посадових обов'язків начальника речової служби частини на той час ОСОБА_1, незаконне витрачання майна здійснено з його вини, оскільки ОСОБА_1 не у повному обсязі було виконано посадові обов'язки визначенні статтею 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, щодо ведення обліку начальником служби у підпорядкованій службі.
У зв'язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 30 010,80 грн. та судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надавши суду заперечення, в яких позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що під час перебування його на посаді начальника речової служби частини ніяких питань до нього не виникало. Крім того він офіційно здав посаду в серпні 2012 року по акту прийому-передачі справ, а в 2011 році всі документи були в наявності.
Дослідивши доводи сторін та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України», ст. 10 Закону України «Про оборону України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладено оборону України, її суверенітету та територіальної цілісності. Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснюється Міністерством Оборони України, яке відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» та Указів Президента України №888/97 від 21.08.1997 року і №250/99 від 23.03.1999 року, є центральним органом виконавчої влади і військового управління України.
Вказаний орган здійснює керівництво структурними підрозділами Збройних Сил України, до ряду яких відноситься відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» і військова частина А0666, яка фінансується і забезпечується необхідними видами постачання за рахунок Державного бюджету України.
Отже, спричинення збитку окремій військовій частині Збройних Сил України - це безпосередній збиток державі.
У відповідності до Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженою Постаново Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» від 23.06.95 №243/95-ВР особи, які посягають на державну власність, недбало ставляться до озброєння, техніки та іншого військового майна, притягаються до матеріальної відповідальності.
Відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.
Згідно п. 14 «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов'язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.
Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.
Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно звіту №234/3/63А при проведенні внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності ресурсного забезпечення військової частини А0666 за період з 06.06.2011 по 23.05.2013 року було проведено аудиторське дослідження законності видачі речового майна, передбаченого для видачі в рахунок погашення грошової компенсації військовослужбовцям за раніше не отримане за нормами забезпечення речове майно виявлено відсутність достовірних первинних документів на право видачі (отримання) речового майна, а саме, накладні, довідки-розрахунки нарахування грошової компенсації, картки обліку особистого майна Ф45 наступним звільненим у запас або відставку військовослужбовцям: прапорщику ОСОБА_3, прапорщику ОСОБА_4, майору ОСОБА_5, майору ОСОБА_6, та майору ОСОБА_7 на загальну суму 30010 (тридцять тисяч десять) гривень 80 копійок.
Вказані військовослужбовці отримали речове майно передбачене для видачі в рахунок погашення грошової компенсації за раніше не отримане речове майно військовослужбовцями за нормами забезпечення, що підтверджується накладними №№302-306 від 22.04.2011 року.
Документів які б підтвердили номенклатуру та кількість нарахованого майна до видачі цим військовослужбовцям в речовій та фінансово-економічній службі відсутні.
Відсутність первинних облікових документів у регістрах обліку стало можливим з вини попереднього начальника речової служби частини ОСОБА_1, який відповідно до вимог п. 2.14 Тимчасового керівництва з обліку військового майна, затвердженого наказом Міністра оборони України від 01.07.10 №690 відповідав за організацію їх збереження.
ОСОБА_1 не у повному обсязі було виконано посадові обов'язки визначенні статтею 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, щодо ведення обліку начальником служби у підпорядкованій службі.
Суд не може взяти до уваги посилання відповідача на те, що підчас його роботи на посаді документація відповідача вимогам, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження викладених в запереченнях відомостей.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 1166 ЦК України, Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженої Постаново Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» від 23.06.95 №243/95-ВР, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А0666 (код 07805221) грошові кошти в сумі 30 010,80 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 300 гривень 10 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Судя:
Судове рішення № 39177943, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області) було прийнято 27.05.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 504/3861/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: