Рішення № 39177461, 10.06.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2014 року Справа № 913/1144/14

Провадження №3/913/1144/14

За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області,

про стягнення 174 317 грн. 40 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Вороніна О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (позивач у справі) звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради (відповідач у справі) 3% річних у розмірі 174 317,40 грн. за договором №06/10-2939-ТЕ-20 від 27.12.2010 про закупівлю природного газу за державні кошти.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору №06/10-2939-ТЕ-20 від 27.12.2010, позивач зобов'язався передати відповідачу протягом січня - квітня 2011 року природний газ, а відповідач повинен був прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав, передав відповідачу протягом січня - квітня 2011 року природний газ, на загальну суму 12 525 663,64 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу. Відповідач свої зобов'язання з оплати газу виконав, але з порушенням умов договору - прострочено виконання зобов'язання.

За прострочення оплати поставленого природного газу позивачем нараховано 3% річних за період з 17.12.2011 по 24.04.2014 в розмірі 174 317,40 грн.

Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, проте телеграмою повідомляє про неможливість прибуття свого представника у зв'язку з проведенням АТО на території Луганської області, а також просить розгляд справи відкласти.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача, щодо відкладення розгляду справи, оскільки неявка представників сторін у даній справі не перешкоджає вирішенню спору, у зв'язку з чим, справа може бути розглянута без їх участі.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

З огляду на викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що 27.12.2010 між позивачем та відповідачем укладений договір №06/10-2939-ТЕ-20 про закупівлю природного газу за державні кошти, згідно п. 1.1 якого Постачальник (позивач) зобов'язується поставити Покупцеві (відповідач) імпортований природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом цього договору; п.1.2 - Постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2011 по 31 грудня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 18159,945 тис. куб. м., в тому числі за січень 2011 року 3814,0 тис. куб. м., за лютий 2011 року 3449,945 тис. куб. м., за березень 2011 року 2906,0 тис. куб. м., за квітень 2011 року 908,0 тис. куб. м. (а.с. 9-13).

Відповідно до п. 2 додатку №1 до договору №06/10-2939-ТЕ-20 від 27.12.2010 Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість (а.с. 14-16).

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна за 1000 куб.м. газу становить 840,196 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Додатковою угодою № 2 від 04.04.2011 до договору поставки природного газу від 27.12.2010 №06/10-2939-ТЕ-20 було внесено зміни в п.3.1 договору у зв'язку з якими п.3.1 було викладено в наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. газу становить 815,000 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259,70 грн., крім того ПДВ 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1309,20 грн.

Згідно п.4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10-го числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі рахунка та акта приймання-передачі газу до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Позивач у січні - квітні 2011 року належним чином виконав умови даного договору, поставив природний газ відповідачеві за договором №06/10-2939-ТЕ-20 від 27.12.2010 природний газ, а саме:

- за січень 2011 року - 3275,045 куб.м на суму 4 287 688,92 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.01.2011 (а.с.22), підписаним сторонами;

- за лютий 2011 року - 3 104,182 куб.м. на суму 4 063 995,07 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 28.02.2011 (а.с.23), підписаним сторонами;

- за березень 2011 року - 2475,642 куб.м. на суму 3 241 110,50 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 31.03.2011 (а.с.24), підписаним сторонами;

- за квітень 2011 року - 712,549 куб.м. на суму 932 869,15 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 30.04.2011 (а.с.25), підписаним сторонами;

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення зобов'язань за договором.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.01.2012 у справі № 5/207/2011 позов до відповідача задоволено частково - стягнуто з останнього, в тому числі, пеню у сумі 197 141,72 грн. та 3% річних за період з 21.02.2011 по 16.12.2011.

У зв'язку з тим, що відповідачем було допущене прострочення виконання грошового зобов'язання, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних у сумі 174 317,40 грн., що підтверджено відповідними розрахунками позивача в позовній заяві.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу природний газ, претензій щодо постачання природного газу у відповідача немає.

Обсяги поставленого газу за січень-квітень 2011 року позивач підтверджує відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Згідно ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ за січень-квітень 2011 року з простроченням строків, чим порушив умови договору.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд погоджується з посиланнями позивача на постанову ВГСУ від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» відповідно до п. 7.1 якої за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з

боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Однак суд звертає увагу, що позивачем не вірно визначено день набрання чинності рішенням господарського суду Луганської області від 24.01.2012 у справі № 5/207/2011 оскільки повний текст рішення було складено та підписано 26.01.2012. Таким чином, рішення набрало законної сили 06.02.2012, а нарахування 3% річних на пеню стягнуту за цим рішенням, з урахуванням приписів постанови ВГСУ від 17.12.2013 №14 повинно здійснюватись з 07.02.2012.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, до стягнення підлягають 3% річних за період з 17.12.2011 по 24.04.2014 в сумі 172 853,24 грн. В решті слід відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі пропорційно задоволеним вимогам на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В частині відмовлених позовних вимог, судові витрати у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Судом встановлено, що при подачі позову позивачем переплачено судовий збір у розмірі 0,65 грн.

Враховуючи викладене, позивачу слід повернути із Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір, сплаченого платіжним дорученням від 24.04.2014 №324 згідно до ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Рубіжнетеплокомуненерго» Рубіжанської міської ради, вул. Іванова, 157, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, код ЄДРПОУ 33515421, на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827, 3% річних за договором №06/10-2939-ТЕ-20 від 27.12.2010 в розмірі 172 853 грн. 24 коп. (сто сімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят три гривні 24 копійок) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3457 грн. 06 коп. (три тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 06 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2014.

Суддя А.В. Секірський