Ухвала суду № 39176780, 04.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19999/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міщука М.С. суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М. при секретарі Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська (далі УПФ або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, у якому просило стягнути заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року у сумі 16 238 грн. 34 коп. на користь УПФ.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь УПФ заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року у сумі 4 977 грн. 96 коп. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови в частині незадоволення позовних вимог УПФ посилається на те, що питання стосовно факту призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пільгових пенсій, було вирішено судом в аналогічній адміністративній справі за № 812/16999/13-а.

Згідно частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відокремлений підрозділ Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі Концерн РРТ) - Луганська філія, зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська.

Позивач зазначає, за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 16 238 грн. 34 грн., яка виникла у підприємства у зв'язку з несплатою коштів з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01 вересня 2013 року по 31 жовтня 2013 року.

За даними позивача сума спірної заборгованості сформувалась на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилались на адресу Луганської філії.

Станом на час розгляду даної справи докази про сплату вказаної заборгованості сторонами не надано.

Відмовляючи в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_3 у розмірі 2 365 грн. 80 коп. та ОСОБА_2 у розмірі 8 894 грн. 58 коп. суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем сума заборгованості документально не підтверджена.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

На підтвердження спірної суми заборгованості позивач надав до матеріалів справи розрахунок заборгованості щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, копію картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Однак, позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що пенсії ОСОБА_3 та ОСОБА_2 призначені відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Так, Луганською філією Концерну РРТ надавалась довідка ОСОБА_2 від 28.01.2011 про підтвердження його наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 до 01.01.1992 року.

Робота, яка зазначена у вказаній довідці мала місце до 01.01.1992 року, а тому право на пенсію у ОСОБА_2 виникло відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тож підприємство не повинно відшкодовувати витрати на доставку пенсій.

УПФУ в Ленінському районі м. Луганськ в апеляційній скарзі зазначає про те, що йому не зрозуміло чому довідка про підтвердження трудового стажу ОСОБА_3 видана Луганською філією Концерну РРТ, в той час як правонаступником РТС Жданов де працював останній є Донецька філія Концерну РРТ.

Так, згідно матеріалів справи, Луганською філією Концерну РРТ була видана довідка №492 від 26.07.2012 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії ОСОБА_3, який працював на посаді електромеханіка, інженера з обслуговування генераторів УВЧ,УКВ РТС Жданов в період з 19.02.1979 року по 31.03.1985 року на тій підставі, що всі архівні документи по РТС Жданов за період до 01.04.1989 року, а саме по заробітній платі та документи, які підтверджують стаж роботи робітників залишились по місцю останнього підпорядкування РТС Жданов - PMC 3, до якого раніше відносилась РТС Жданов, що було доцільним на той час.

В подальшому РМС 3 реорганізовано в Луганський ОРТПЦ, який було реорганізовано в Луганську філію Концерну РРТ, а РТС Жданов 01.04.1989 року було реорганізовано в Донецький ОРТПЦ, а останній 01.04.2007 року реорганізовано в Донецьку філію Концерну РРТ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано суду відомостей з відділу з призначення пенсій, на підставі яких складаються розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій як передбачено пунктом 6.5 Інструкції.

Доводи апелянта, що розрахунок заборгованості зроблений правильно колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки апелянт, при подачі апеляційної скарги не подав новий (більший детальний) розрахунок за спірний період та не обґрунтував суми, які зазначені в розрахунку заборгованості, який подавався до суду першої інстанції.

Колегія суддів також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом вже розглядалась аналогічна адміністративна справа, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та на підставі тих доказів, що були подані при розгляді справи в суді першої інстанції.

Проте, заявлена позивачем сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_3 у розмірі 2 365 грн. 80 коп. та ОСОБА_2 у розмірі 8 894 грн. 58 коп. документально підтверджена не була.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.