Ухвала суду № 39176776, 04.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3620/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міщука М.С. суддів: Бєлової Л.В., Гром Л.М. при секретарі Коток А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2014 року приватне підприємство «Акрілат-Хімконтаркт» (далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі Митниця або відповідач), у якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості №100250000/2013/600760/2 від 24.09.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01740.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Митниця посилається на те, що позивач надав митному органу документи, які не містили всіх відомостей, на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, отже позивач не підтвердив документально заявлену ним митну вартість товару.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Між ПП «Акрілат-Хімконтракт» (Покупець) та SHANDONG NB TECHNOLOGY CO., LTD(Китай) (Продавець) укладено Контракт від 07.06.2013 №С13G06053 (далі - Контракт №С13G06053) про постачання товару - Холин Хлорид 60%, кількість - 17,00 тон, ціна - 850,00 дол. США/т, країна виробника - Китай, умови поставки - FOB Qingdao.

Відповідно до пункту 2 Контракту №С13G06053, загальна сума Контракту становить 14 450,00 дол. США.

На виконання Контракту №С13G06053 SHANDONG NB TECHNOLOGY CO., LTD (Китай) поставив на адресу позивача партію товару у кількості 17 000,00 т.

З метою митного оформлення зазначеної партії товару, позивач подав до митного органу митну декларацію №100250000/2013/071372. Митна вартість була визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження митної вартості товару до вказаної митної декларації позивач надав наступні документи:

- зовнішньоекономічний контракт №С13G06053 від 07.06.2013;

- інвойс/рахунок № ЕС1307470 від 08.07.2013;

- міжнародну автомобільну накладну (СМR) №292 від 12.09.2013;

- коносамент (Bill of Lading) №4352-0177-307.026 від 25.07.2013;

- платіжне доручення № 1220 від 02.07.2013;

- платіжне доручення № 1293 від 29.08.2013;

- довідку про транспортні витрати № б/н від 05.09.2013;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 07.06.2013;

- пакувальний лист від 08.07.2013;

- сертифікат походження товару №ССРІТ 125358811 від 22.07.2013;

- митна декларація країни відправлення №424420130440024111 від 22.07.2013;

- сертифікат якості від 24.07.2013;

- ветеринарні свідоцтва форми - 1, 2 №Щ-30, №221885 від 20.09.2013;

- міжнародний ветеринарний сертифікат №371600213011926 від 22.07.2013;

- дозвіл на ввезення в Україну об'єктів ветеринарно-санітарного контролю №15-9-2-2-11/24771 від 28.08.2013.

На вимогу митного органу надати додаткові документи, позивач надав додатково:

- копію експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-681/1 від 28.10.2013;

- виписку з бухгалтерської документації (податкові накладні № 131 від 12.11.2013, №307 від 22.10.2013).

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості № 100250000/2013/600760/2 від 24.09.2013, заявленої у митній декларації №100250000/2013/071372 та скоригував митну вартість товару у бік її збільшення до 1,0050 дол. США за одиницю. Також відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01740.

В графі 33 вищезазначеного рішення відповідача про коригування митної вартості вказано, що митна вартість визначена за резервним методом у зв'язку з неможливістю застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості.

При здійсненні аналізу наданих до митного оформлення позивачем документів, відповідачем виявлено, що вони містять розбіжності та у наданих документах відсутні всі відомості відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також заявлена митна вартість товару відрізнялась від митної вартості аналогічного товару, що підлягав оформленню.

У зв'язку із зазначеним було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості № 100250000/2013/600760/2 від 24.09.2013 року та оформлено картку відмови №100250000/2013/01740.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Згідно із частиною 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Перелік додаткових документів визначено в цій же статті.

В графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела, що використовувались митним органом для коригування митної вартості» оскаржуваного рішення №100250000/2013/600760/2 від 24.09.2013 року зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України містять неповні дані, декларантом не подано додаткові документи на письмову вимогу митного органу згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристика товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням).

В митного органу наявна інформація, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття вішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом (МД №100270000/2013/206106 від 15.08.2013).

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України під час митного оформлення не було подано всіх документів, що підтверджують складові митної вартості, тому згідно частиною 3 статті 53 Митного кодексу України на письмову вимогу митного органу декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документа: 1) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2)виписку з бухгалтерської документації; 3) каталогу, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 5) інші наявні документа для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за власним бажанням).

Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу, з урахуванням вимог статті 84 Митного кодексу України. Попередні методи не застосовані: метод 1 - відповідно до вимог частини 2 статті 58 Митного Кодексу України; методи 2, 3 - у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні товари; метода 4, 5 - через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості. Процедуру консультації проведено.

Відповідач зазначає, що для підтвердження транспортних витрат декларантом надіслано довідку експедитора ДП «Кюне і Нагель» б/н від 05.09.2013 року.

Разом з тим, відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» № 1955-ІV від 01.07.2004 року підтвердження витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучались до виконання договору експедирування.

Відповідача також посилався на те, що відповідно до пункту 3.1.7 договору транспортного експедирування від 20.01.2012 №КН03Р8 ДП «Кюне і Нагель» зобов'язаний за рахунок ПП «Акрілат-Хімконтракт» організувати страхування вантажу. Декларантом не надано до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Крім того, згідно листа відповідача від 02.12.2013 №14.1/6-24/8528 підставами для відмови у перегляді рішення про коригування митної вартості товару від 24.09.2013 №100250000/2013/600760/2 були наступні обставини:

- надана, в якості прайс-листа виробника, комерційна пропозиція б/н від 07.06.2013 не містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: дата та термін дії прайс-листа, умови та термін поставки, характер тари та упаковки, умови платежу. Отже, комерційна пропозиція не відповідає зазначеним умовам та є пропозицією, що надавалась безпосередньо позивачу;

- згідно з експертним висновком Київської торгово-промислової палати від 28.10.2013 року №Ц-681/1 вартісний аналіз товару проведено експертом на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів ПП «Акрілат-Хімконтракт». Експертом не наведено, який вплив на ціну має якість товару, розмір обсягу поставки, дата вироблення товару, термін його постачання та інші ціноутворюючі фактори. Отже, експерт посилається виключно на цінову політику фірми «SHANDONG NB TECHNOLOGY CO., LTD» стосовно певної поставки оцінюваного товару до ПП «Акрілат-Хімконтракт». Тому, експертний висновок прийнятий до уваги органом доходів і зборів, але не може бути визначальним для підтвердження заявленої митної вартості товару;

- надані податкові накладні не супроводжуються наданням первинної документації, що не дає можливості перевірити фактичні дані щодо відчуження оцінюваних товарів на території України.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги наведені доводи відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до умов Контракту №С13G06053 поставка відбувається на умовах - FOB Qingdao (Інкотермс 2000).

Згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2000 термін відправлення FOB означає здійснення поставки на умовах франко-борт (... назва порту відвантаження). Даний термін означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. В результаті поставки товару на умовах FOB страхування товару не є обов'язковим.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, при митному оформленні товару, надав відповідачу довідку про транспортні витрати від 05.09.2013 року б/н, де транспортна компанія - ДП «Кюне і Нагель» вказало, що страхування вантажу не здійснювалось. (а.с. 26). Крім того, у довідці про транспортні витрати від 05.09.2013 б/н ДП «Кюне і Нагель» зазначило вартість транспортних послуг, а саме: 12 389,15 грн.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність документів щодо страхування вантажу, інформації про вартість такого страхування, а також ненадання документів щодо вартості транспортування є необґрунтованими.

Суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги доводи відповідача про відсутність у наданому позивачем прайс-листі виробника «SHANDONG NB TECHNOLOGY CO., LTD» дати та терміну дії прайс-листа, умов та терміну поставки, характеру тари та упаковки, умов платежу, оскільки чинним законодавством України не визначені вимоги до прайс-листів.

Крім того, відповідачем не доведено впливу відсутності такої інформації на митну вартість імпортованого товару.

Щодо зауважень відповідача до змісту експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 28.10.2013 №Ц-681/1, а саме: експертом не наведено, який вплив на ціну має якість товару, розмір обсягу поставки, дата вироблення товару, термін його постачання та інші ціноутворюючі фактори, суд першої інстанції вірно зазначив, що частиною 2 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Таким чином, зауваження відповідача до вказаного експертного висновку колегією суддів до уваги не приймається.

Стосовно доводів відповідача щодо ненадання позивачем до податкових накладних первинної документації, суд першої інстанції також правильно зазначив, що у відповідності до положень Митного кодексу України, надання податкових накладних, а тим більше первинної документації щодо подальшого продажу імпортованого товару є необов'язковим.

Крім того, подання митному органу для митного оформлення товару прайс-листів виробника, висновків експертних організацій та інших додаткових документів відповідно Митного кодексу України не є обов'язковим. Такі документи в якості додаткових надаються у випадку необхідності підтвердження відомостей про митну вартість товару, що містяться в основних доданих до декларації документах, достовірність яких викликає сумнів у митного органу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вищезазначені зауваження відповідача не можуть бути підставою для відмови у визначенні митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки зазначені обставини не впливають на митну вартість товару.

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частино 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що позивачем на підтвердження заявленої митної вартості було надано комплект обов'язкових документів, передбачений частиною 2 статті 53 МК України, які є належним чином оформленими, містять достовірні відомості, базуються на об'єктивних і документально підтверджених даних.

Посилання відповідача на наявність неточностей (розбіжностей) у поданих документах колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем дотримані всі умови, встановлені законодавством, висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем заявленої митної вартості зроблені на припущеннях, а позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при поданні митної декларації.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про митне оформлення не може базуватися виключно на інформації автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, оскільки таке рішення повинно базуватися на оцінці інших наданих доказів у їх сукупності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв необґрунтоване рішення про коригування митної вартості товару.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.