Постанова № 39176696, 11.06.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року Чернігів Справа № 825/1830/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопот С.Л.

при секретарі - Єгуновій О.М.

за участю позивача

представника відповідача Лутченко К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області та, змінивши позовні вимоги, просить стягнути з управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (адреса м. Чернігів, вул. І. Франка, 4-а, код за ЄДРПОУ 0859706) на його користь 1209,6 грн. частину невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення за 2013 рік; 23562 грн. частину невиплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби; зобов'язати відповідача виплатити середній заробіток за весь час затримки платежів з 05.05.2014 по день фактичного розрахунку.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на момент його звільнення зі служби, відповідач не провів з ним остаточного розрахунку і не виплатив всіх сум належних до сплати.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які приєднанні до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 в період з 01 листопада1996 по 16 квітня 2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 16.04.2014 № 129 о/с позивача було звільнено зі служби з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил «за власним бажанням» згідно з пунктом 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» (надалі Положення).

Остання займана позивачем посада - заступник начальника управління - начальник відділу технічної служби та матеріального забезпечення УДСО при УМВС України в Чернігівській області, останнє спеціальне звання - «підполковник міліції», вислуга років на час звільнення склала 25 років 10 місяців у календарному обчисленні та 26 повних років у пільговому обчисленні.

При звільненні позивачу була нарахована та виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік в сумі 6048 грн.

Згідно п. 2.17.1. Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 205/14896 від 12.03.2008, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік і виплачується, як правило, при виході у щорічну відпустку.

У 2013 році така допомога позивачу не виплачувалась.

Вказана допомога була нарахована позивачу у квітні місяці 2014 року.

У квітні місяці 2014 року місячне грошове забезпечення позивача складало 6048 грн.

Виходячи з такого розміру грошового забезпечення позивачу і було нараховано матеріальну допомогу.

Таким чином судом встановлено, що підстави, для стягнення на користь позивача невиплаченої суми грошової допомоги є відсутніми і в задоволенні цієї частини позову необхідно відмовити.

У відповідності з приписами статті 9 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зважаючи на вислугу років позивача та розмір його грошового забезпечення на момент звільнення, йому до виплати належить одноразова грошова допомога при звільненні зі служби у розмірі 25704 грн. Вказана сума була нарахована і її розмір ніким не оспорюється.

Разом з тим, при звільненні зі служби, позивачу було виплачено лише 2142 грн.

Залишок невиплаченої позивачу грошової допомоги при звільненні складає 23562 грн.

Ні Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ні будь яка інша правова норма не наділяє відповідача правом відтерміновувати нараховану виплату одноразової грошової допомоги визначеної п. 9 вказаного Закону.

За таких підстав на користь позивача необхідно стягнути 23562 грн. одноразової грошової допомоги при звільненні.

Жодна з правових норм, що регламентують порядок прийняття особи на службу в ОВС, проходження такої служби та звільнення з неї, не накладає на відповідача обов'язку виплатити середній заробіток за час не проведення остаточного розрахунку при звільненні.

Відповідальність роботодавця за не проведення остаточного розрахунку при звільненні визначена ст. 117 КЗПП України.

У зв'язку з тим, що обов'язок відповідача виплатити позивачу суму одноразової грошової допомоги при звільненні виник лише після звільнення позивача зі служби і ця виплата не є складової поняття «грошове забезпечення», до цих правовідносин не можна застосовувати приписи ст. 117 КЗПП.

За таких обставин підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час не проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, є відсутніми.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Управління Державної служби охорони при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (адреса м. Чернігів, вул. І. Франка, 4-а, код за ЄДРПОУ 08597061) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) частину невиплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, що становить 23562 грн .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.Л. Клопот