УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "10" червня 2014 р. Справа № 906/375/14
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Дубищев Ю.В. - довіреність № 336 від 11.12.13р.
від відповідача: Содолінський О.В. - довіреність № 1/190-4 від 01.04.14р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (м. Київ)
до Військової частини А-1494 (м. Житомир)
про стягнення 2462,42 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача заборгованість в сумі 1225,03 грн., з яких: основний борг - 1211,42 грн., пеня - 9,53 грн., 3% річних - 4,08 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн. покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань по сплаті вартості експлуатаційно - технічного обслуговування засобів зв'язку згідно укладеного між сторонами договору № 240/8 від 03.02.2003 р. за період з листопада 2013 р. по лютий 2014 р. включно.
З метою усунення допущеної в прохальній частині позовної заяви описки, 26.05.14р. на адресу господарського суду надійшло уточнення № 294/06 від 21.05.14р. позовних вимог, згідно якого позивач просить стягнути з відповідача 2422,84 грн. боргу, 15,86 грн. пені, 07,32 грн. річних, 16,39 грн. інфляційних нарахувань (а.с.135-136).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в межах поданої заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 138-139), просив стягнути з відповідача на користь позивача 15,86 грн. пені, 16,39 грн. інфляційних та 07,32 грн. річних. Зазначив, що відповідачем погашений основний борг, в підтвердження чого надав платіжні доручення № 257, № 258 від 28.05.14р.
Представник відповідача в судовому засіданні проти нарахованих санкцій заперечив. Підтвердив відсутність основного боргу перед позивачем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
03.02.2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (в подальшому перейменованого в ПАТ "Укртелеком") (виконавець/позивач) та в/ч А-1494 (споживач/відповідач) було укладено договір №240/8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку з додатками (далі - договір) та додатковими угодами, № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 (а.с.9-32).
Відповідно до п.1.1 договору, споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (додаток № 1) такі засоби і споруди зв'язку кабель МКСБ 4*4*1,2; апаратуру НУП К-60П - 4НПП, апаратуру станційну К-60П, П-301, П-302, згідно з паспортом (додаток № 2) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.
Згідно п. 2.1.2 відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати суми, згідно з розрахунком вартості послуг (додаток 3В до цього договору) (а.с. 26).
Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків (п. 3.1 договору).
Розрахунок вартості послуг наведений у додатку №3В до договору, відповідно до вартість послуг за місяць становить 605,71 грн.
Термін дії даного договору - 31.12.2003р. Якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про її припинення, дія договору вважається продовженою на кожний наступний рік на тих же умовах (п.10.4 договору).
На день звернення до суду договір від 03.02.2003р. на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів зв'язку №240/8 сторонами не розірваний, тобто є чинним, що не заперечується сторонами.
На виконання умов договору №240/8 від 03.02.03р. за період з листопада 2013р. по лютий 2014р. позивачем було надано телекомунікаційних послуг відповідачу на загальну суму 2422,84грн., що підтверджується виставленими рахунками (а.с. 51, 53, 55, 57)
Дані рахунки були позивачем направлені на адресу відповідача, що підтверджується поштовими описами вкладення наявні в матеріалах справи (а.с.52, 54, 56, 58).
Однак, станом на день пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена та становила 2422,84 грн.
Проте, після пред'явлення позову до суду відповідач повністю погасив заборгованість, що підтверджується платіжними дорученнями № 138 від 18.04.14р. , № 139 від 18.04.14р., № 257 від 28.05.14р., № 258 від 28.05.14р. (а.с. 107-108, 140-141).
Отже, станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відсутня.
Приписами статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ч.1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, позивач відповідно до п.3.5 договору від 03.02.03р. за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню у розмірі 15,86грн.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).
Пунктом 3.5 договору сторони встановили, що при невиконанні п.2.1.2 (у разі затримки оплати) споживач (відповідач) сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Перевіривши розрахунок пені (а.с.33-34), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 15,86грн. нарахована відповідно до вимог чинного законодавства України.
Також, позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 07,32грн. 3% річних та 16,39грн. інфляційних.
Приписами ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних (а.с.33, 35-36), суд вважає його обґрунтованим, оскільки 3% річних у розмірі 07,32грн. та інфляційні в сумі 16,39грн. нараховані відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають частковому задоволенню на суму 39,57грн., з яких: 15,86 грн. пені, 16,39 грн. інфляційних, 07,32 грн. річних. Суд припиняє провадження в справі в частині стягнення 2422,84 грн. боргу за відсутністю предмету спору, відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.
Судовий збір покладається на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись до суду.
Керуючись ст.. 49,п.1-1 ст.80,ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з військової частини А 1494 (100414, м. Житомир, вул. В. Бердичівська, 17-а, код 08087153) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, ідент. код 16479714): 15,86 грн. пені, 16,39 грн. інфляційних, 07,32 грн. річних та 1827,00 грн. судового збору.
3. В решті позову провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 12.06.14
Суддя Маріщенко Л.О.
Друк: Біленька Ю.П.
1 - у справу,
2 - відповідачу (рек.)
Судове рішення № 39175213, Господарський суд Житомирської області було прийнято 10.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 906/375/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: