Рішення № 39175020, 11.06.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.06.14р. Справа № 904/3279/14

за позовом Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАНМАШ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АВТО"

про стягнення 533 548,50 грн. за договором оренди приміщення

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Дорошенко С.О., за довіреністю №б/н від 02.06.14р.

відповідача - Конько О.С., за довіреністю №б/н від 20.05.14р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 533 548,50 грн. боргу за договором оренди приміщення, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач позов визнав, про що зазначив у відзиві.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011р. НВ ТОВ "Океанмаш" (далі - Позивач) з ТОВ "Приват-авто" (далі - Відповідач) укладено Договір оренди приміщення № 06-2011 (далі - Договір), за яким Позивач передав Відповідачеві у тимчасове користування приміщення, яке знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, що має загальну площу 1872,10 м2 та складається з ЛВС та гаражів, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.04.2011р.

Згідно з п.2.2., 2.3. Договору орендна плата підлягає сплаті Відповідачем до 5 числа місяця наступного за розрахунковим, із розрахунку 15,00 грн. за 1 м2. Компенсація Відповідачем плати за спожиті комунальні послуги здійснюється пропорційно орендованої площі за фактично отримані послуги на підставі рахунків Позивача у термін 3 дні з моменту отримання цих рахунків та не входить до орендної плати.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договорами, передавши Відповідачеві орендоване приміщення, що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення.

Позивачем 09.08.2012р. та 30.05.2013р. направлено Відповідачеві дві претензії №3-92-46 та №3-92-37 з проханням сплатити заборгованість за оренду та комунальні платежі, але Відповідачем вони залишені без відповіді й задоволення.

У зв'язку з нерегулярним та несвоєчасним внесенням орендної плати Відповідачем, на підставі рахунків, що кожного місяця надавались Позивачем, утворилась заборгованість за період з 01.01.2012р. по 28.02.2014р. у сумі 533 548,50 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття послуг, рахунками, актом звірки взаєморозрахунків.

Порушення Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати стало причиною звернення Позивачем з позовом до суду та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1-5 ст. 762 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов визнав, доказів відсутності боргу до матеріалів справи не надав.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АВТО",49000, м.Дніпропетровськ, вул. Булигіна, буд.46, кв.1 (код 32781350) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "ОКЕАНМАШ", 49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32 (код 30852560) 533 548,50 грн. - боргу, 10 670,97 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане _______