Постанова № 39174654, 03.06.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 р. Справа №818/1152/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - Шамоніна Є.О.,

представника відповідача - Петренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ "Домінанта", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень № 0000102204 від 25 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5492 грн., № 0000112204 від 25 січня 2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3171 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач безпідставно в ході перевірки визнав такими що не мали реальних наслідків угоди укладені між позивачем та його контрагентами ПП "Ріаком" та ТОВ "Барс-11" з посиланням на відсутність товарно-транспортних накладних та з посиланням на акти перевірок ПП "Ріаком" та ТОВ "Барс-11", однак позивач вказує, що фактичність поставок товару підтверджується відповідною необхідною первиною бухгалтерською документацією, а тому позивач має право на віднесення до валових витрат сум коштів сплачених за придбаний товар, як і право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачену у вартості придбаного товару.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, свою позицію виклав в запереченні на адміністративний позов в якому зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та в повній мірі обґрунтовуються актом перевірки позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 16 грудня 2013 року по 20 грудня 2013 року відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Домінанта" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування податком на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ПП "Ріаком" та ТОВ "Барс-11" за період з 01.06.2012 р. по 31.07.2012 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт від 27 грудня

2013 р. № 2238/2204/31499183/247 (а.с.6-20).

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки відповідачем встановлені порушення: п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст. 185.1, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення рядка 19 декларація з податку на додану вартість за липень 2012 року на суму 3171 грн. та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4392,8 грн., у тому числі за червень 2012 року на суму 1994,2 грн.; липень 2012 року на 2398,6 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000102204 від 25 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5492 грн. (а.с.21) та податкове повідомлення-рішення № 0000112204 від 25 січня 2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3171 грн. (а.с.22).

Суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до змісту акту перевірки та пояснень представника відповідача, підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок відповідача про безтоварність угод позивача з ПП "Ріаком" та ТОВ "Барс-11". Вказаний висновок відповідач зробив на основі актів про неможливість проведення зустрічних звірок ПП "Ріаком" та ТОВ "Барс-11" з яких вбачається, що місцезнаходження вказаних підприємств встановити неможливо.

Однак, відповідно до матеріалів справи, вказані правовідносини в повній мірі підтверджуються відповідною первиною документацією, відповідно до нижче викладеного.

Так, 12 червня 2012 року між позивачем (покупець) та ПП "Ріаком" (продавець) був укладений договір поставки № С-06/3 (а.с.26-27) відповідно до якого продавець зобов'язався поставити пиломатеріали в асортименті і кількості згідно поданої заявки, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цю продукцію в порядку визначеному договором (а.с.26-27).

На виконання умов договору ПП «Раіком» поставлено на адресу ТОВ «Домінанта» дошку 50 мм. В обсязі 5,9 куб.м. по ціні 1690 грн., на загальну суму 11965,2 грн. (ПДВ 1994,2 грн.).

Поставка товару підтверджено накладною від 12.06.2012 року № 134 (а.с.29). Товар отримано по Довіреності № 49 від 12.06.2012 року Яковлєвим Миколою Володимировичем.

Податкова накладна видана ПП «Ріаком» № 134 від 12.06.2012 року (а.с.30).

Оплата за поставлений товар проведено згідно платіжного доручення від 05.07.2012 року № 209 на суму 11956,2 грн. (а.с.46).

Транспортування відбулось за рахунок постачальника (ПП «Ріаком»), що підтверджується товарно-транспортною накладною від 12.06.2012 року, автоперевізник ОСОБА_4 автомобіль Nissan 50-095 max НОМЕР_1 (а.с.34).

В бухгалтерському обліку товар оприбутковано на рахунок 201 (запаси). Заборгованість за отриманий товар відсутня.

В подальшому даний товар було реалізовано ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш», що підтверджується договором на реалізацію № 28-3/230 від 07.12.2011 року (а.с.47-50), накладною № 43 від 14.06.2012 року (а.с.52) згідно якої поставлялась дошка 50 мм. в кількості 4,9 куб. м. по ціні 1770 грн., на загальну суму 10407,60 грн. (ПДВ 1734,60 грн.), податковою накладною № 5 від 14.06.2012 року (а.с.53). Транспортування виконано транспортом покупця, що підтверджується товарно-транспортною накладною 01 СВА від 14 червня 2012 року № 000268 (а.с.54).

Згідно накладної № 49 від 25.07.2012 року (а.с.55) поставлялась дошка 50 мм. в кількості 3,1 куб. м. по ціні 1770 грн. на суму 6584,4 грн. (ПДВ 1097,4 грн.). Податкова накладна 5 від 25.07.2012 року (а.с.56). Транспортування виконано транспортом продавця, що підтверджується товарно-транспортною накладною 01 СВА від 25 липня 2012 року №001576 (а.с.57).

11 липня 2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Барс-11" (продавець) був укладений договір поставки № 11/7 (а.с.24-25) відповідно до якого продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця пиломатеріали, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити цю продукцію (а.с.24-25).

На виконання умов договору ТОВ «Барс - 11» поставлено в адресу ТОВ «Домінанта» дошку 40 мм. в обсязі 4 куб. м. по ціні 1680 грн., та пиловник хвойних порід в обсязі 30,4 куб. м. по ціні 695 грн. на загальну суму 33417,6 грн. (ПДВ 5569,6 грн.).

Поставка товару підтверджена накладною від 11.07.2012 року № 11/7 (а.с.32). Товар отримано по Довіреності № 52 від 11.07.2012 року Яковлєвим Миколою Володимировичем.

Податкова накладна видана TOB «Барс - 11» № 80 від 11.07.2012 року (а.с.33).

Оплата за поставлений товар проведено згідно платіжного доручення від 03.08.2012 року № 245 на суму 33417,6 грн. (а.с.45).

Транспортування відбулось за рахунок постачальника (ТОВ «Барс - 11»), що підтверджується товарно-транспортною накладною від 11.07.2012 року, автоперевізник ФОП ОСОБА_4 автомобіль Nissan 50-095 max НОМЕР_1 (а.с.35).

В бухгалтерському обліку товар оприбутковано на рахунок 201 (запаси). Заборгованість за отриманий товар відсутня.

В подальшому даний товар було реалізовано ПАТ «Сумський завод «Насосенергомаш», що підтверджується договором на реалізацію № 28-3/230 від 07.12.2011 року (а.с.47-50).

Згідно накладної № 49 від 25.07.2012 року (а.с.55) поставлялася дошка 40 мм в кількості 4 куб. м. по ціні 1770 грн. на суму 8496 грн. (ПДВ 1416 грн.). Податкова накладна 5 від 25.07.2012 року (а.с.56). Транспортування виконано транспортом продавця, що підтверджується товарно-транспортною накладною 01 СВА від 25 липня 2012 року № 001576 (а.с.57).

Згідно накладної № 50 від 27.07.2012 року (а.с.61) поставлявся пиловник в кількості 30,4 куб. м. по ціні 720 грн., на загальну суму 26265,60 грн. (ПДВ 4377,60 грн.), податкова накладна № 7 від 27.07.2012 року (а.с.59). Транспортування виконано транспортом продавця, що підтверджується товарно-транспортною накладною 01 СВА від 27 липня 2012 року № 001576 (а.с.63).

Таким чином, на підтвердження факту придбання вищевказаного товару позивач надав як на перевірку так і суду належним чином оформленні: рахунки, платіжні доручення, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження фактичності виконання вищевказаних угод з його контрагентами: ПП "Ріаком" та ТОВ "Барс-11".

Щодо посилання відповідача на матеріали зустрічних перевірок ПП "Ріаком" та ТОВ "Барс-11", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами статті 4 цього Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також, згідно з ч. 4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень № 0000102204 від 25 січня 2014 року та № 0000112204 від 25 січня 2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати, що підтверджені платіжним дорученням № 105 від 28 квітня 2014 року (а.с.2) у розмірі 182 грн. 70 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безпосереднього списання із рахунків суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області № 0000102204 від 25 січня 2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5492грн. та № 0000112204 від 25 січня 2014 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3171грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінанта" (ідентифікаційний код 31499183, вул. Польова, 2 а, м. Суми, Сумська область, 40007) судовий збір у розмірі 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 06 червня 2014 року