Ухвала суду № 39174602, 11.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року справа №805/2842/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Лях О.П., Нікуліна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 р. у справі № 805/2842/14 за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2014 року № Ф367-25 у сумі 11071,41 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконним та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2014 року № Ф367-25 у сумі 11071,41 грн.

На думку позивача, відповідач незаконно виніс вимогу про стягнення з нього заборгованість зі сплати єдиного внеску незважаючи на те, що він звільнений від його сплати, як пенсіонер за віком.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 р. у справі № 805/2842/14 позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконною та скасовано вимогу Шахтарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 31.01.2014 року № Ф367-25 у сумі 11071,41 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В апеляції зазначено, що позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки отримує пенсію за втратою годувальника і тому звільнити його від сплати єдиного соціального внеску не має підстав.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Позивачка є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с. 5 - 6), отримує пенсію за віком, є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця (а.с. 10).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) визначено, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно статті 1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 2 Закону №1788-ХІІ трудові пенсії призначаються: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 12 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Пункт 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування», визначає платників єдиного внеску. Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

06 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07 липня 2011 року № 3609-VI, яким статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державі соціальне страхування», доповнено ч. 4 в якій зазначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивачка є пенсіонером за віком, відповідно пенсійного посвідчення /а.с. 5-6/.

Із наведеного вбачається, що ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення, зокрема пенсіонерів від сплати за себе єдиного внеску поширюються на позивачку.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Законом не передбачено припинення статусу пенсіонера за віком навіть у випадку призначення іншого виду пенсії. З переходом на одержання з 21.10.2009 року пенсії за втратою годувальника, позивач реалізував власне право обирати вид пенсії, однак з цим вона не припинила бути пенсіонером за віком, оскільки такий статус виникає на підставі закону та є безстроковим.

А тому, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачка має право користуватися пільгою зі сплати єдиного внеску встановленою частиною 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 20 травня 2014 року по справі № 21-70а14.

За приписами частини другої статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 р. у справі № 805/2842/14 - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

О.П. Лях

О.А. Нікулін