Апеляційний суд Рівненської області
________копія:_____
У Х В А Л А
Іменем України
12 червня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді: Шпинти М.Д.,
суддів: Сачука В.І., Остапука В.І.
при секретарі судового засідання: Міщук Л.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12013190020000228 за апеляційною скаргою прокурора Полюховича Д.В. (далі прокурор) про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Невинномиськ, Ставропольського краю, Російської Федерації, громадянки України, з вищою освітою, розлученої, маючохї на утриманні дочку-студентку, працюючої у ФОП ОСОБА_2, раніше не судимої, зареєстрованої в АДРЕСА_1, проживаючої в АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України,
за участю прокурора: Салайчука Т.І.,
засудженої: ОСОБА_1,
В поданій апеляції прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи, доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченої, просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 203-2 КК України у виді штрафу в розмірі 10000 (десять тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170000 (сто сімдесят тисяч) грн. з конфіскацією грального обладнання.
Вказує, що при обранні міри покарання суд не в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 вчинила злочин, який згідно ст.12 КК України, є особливо тяжким і, призначаючи покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд не звернув увагу на суспільно небезпечні наслідки вчиненого злочину. Вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та її особі, внаслідок м'якості
.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує на законність та обгрунтованість вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року і просить залишити його без змін.
Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за ч.1 ст.203-2 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 127500 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот) грн. з конфіскацією грального обладнання
На підставі ч.4 ст.53 КК України розстрочено сплату щтрафу ОСОБА_1 в сумі 127500 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот) грн. на строк один рік дванадцятьма однаковими платежами, кожен з яких не менше 10 625 (десять тисяч шістсот двадцять п'ять) грн;
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати по справі за проведення судових комп'ютерно-технічних експертиз №4-67 та №4-66 які становлять відповідно 3126,60 грн. та 6014,70 грн., загальною сумою 9141, 30 грн.
Судом вірішено питання щодо речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною та засуджена за те, що, починаючи з січня 2013 року до 08 липня 2013 року, в нежитлових приміщеннях з назвами «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_3 та «ІНФОРМАЦІЯ_3», що в АДРЕСА_4, організувала діяльність із зайняття гральним бізнесом, обладнувавши вказані приміщення як гральні заклади, розмістивши в них відповідно 19 та 14 одиниць комп'ютерної техніки, які об'єднані у локальну мережу з доступом до мережі Інтернет з наявними файлами запуску «Superomatic.exe», «SuperomaticPoker.exe», «Sloaded.exe», «Sloaded_new.exe», «LicView.exe», «unins000.exe» та програмним забезпеченням Loaded.exe., яке використовується для запуску ігрової платформи (електронне казино, електронні ігрові автомати), та надавало можливість доступу до азартних ігор через мережу Інтернет з внесенням гравцем ставки, що дає можливість отримати виграш, а результат залежить від випадковості.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційні вимоги прокурора, думку засудженої про відмову в задоволенні апеляції, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за зазначених у вироку обставин ґрунтується на сукупності зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах. Докази, якими суд обґрунтував свій висновок про вчинення нею кримінального правопорушення, є належними, допустимими, достатніми і достовірними, що не оспорюється в апеляційній скарзі прокурора.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.203-2 КК України, є вірною.
Доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 вчинила особливо тяжкий злочин і покарання не відповідає його тяжкості не заслуговують на увагу
Відповідно до ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого , більш м"якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ( санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
У п. 3 постанови Плкенуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. №7 (з наступними змінами ) „Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з"ясувати його вік, стан здоров"я, поведінку до вчинення злочину як у побуті , так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність незнятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень) склад сім"ї ( наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Призначаючи обвинуваченій покарання, суд у вироку зазначив, що, як пом"якшуючі покарання обставини, він визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, незадовільний її стан здоров"я, внаслідок чого вона постійно лікується, та наявність на її повному утриманні дочки-студентки.
При врахуванні особи обвинуваченої суд зазначив про її позитивну характеристику за місцем проживання і роботи.
.
Прокурор, висловивши в апеляційній скарзі прохання про скасування вироку та постановлення нового, зазначив, що призначене обвинуваченій покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та її особі, що при цьому суд не зважив на суспільно небезпечні наслідки вчиненого злочину і на особу винної.
Разом з тим, прокурор в апеляції не спростував обставини, на підставі яких суд визнав за можливе застосувати ст.69 КК України, та не зазначив, які дані про особу винної при цьому не були враховані.
Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст.65 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Полюховича Д.В. без задоволення.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у виді особистого зобов"язання, скасувати.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою ОСОБА_1- в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.
Суддя-доповідач: підпис Шпинта М.Д.
Судді:(підписи) Сачук В.І.
Остапук В.І.
З оригіналом згідно: суддя-доповідач: М.Д.Шпинта
Судове рішення № 39174341, Апеляційний суд Рівненської області було прийнято 12.06.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 569/3932/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: