Ухвала суду № 39173500, 12.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

12 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/544/14

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Вербицької Н.В.судді -Запорожана Д.В.при секретарі -Синявській І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СіНа» до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання незаконними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

встановила:

Позивач - ТОВ «СіНа» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області (Інспекцієя) в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення відповідача № 1 від 10.02.2014 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 341700,00 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що при проведенні відповідачем комплексної планової перевірки ТОВ «СіНа» на предмет дотримання Товариством законодавства в частині якості та безпечності сільськогосподарської продукції, Інспекцією було встановлено порушення Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». А саме перевезення Товариством зерна та продуктів його переробки у період з 01.07.2013 року по 01.01.2014 року без наявності сертифіката якості.

Позивач не погодився з такими висновками відповідача та вважає їх безпідставними з огляду на те, що отримання сертифіката якості зерна та продуктів його переробки при переміщенні територією України є обов'язковим тільки за умови придбання зерна за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету або на вимогу однієї зі сторін контракту. Одним із видів діяльності ТОВ «СіНа» є вирощування зернових культур. За період, що перевірявся відповідачем, позивач здійснював перевезення зерна з поля до складу або на спеціальні пункти сушки, а також перевозив зерно з поля на склад покупців. Позивач не придбавав зерно за кошти державного чи місцевого бюджету, а також жодним з укладених товариством договорів поставки не було передбачено надання сертифікатів якості зерна. Крім того, ст. 82 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» передбачає відповідальність за порушення законодавства, що регулює ринок зерна, зокрема, за переміщення зерна територією України без сертифіката якості, у вигляді штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів громадян, тобто від 1700,00 грн. до 3400,00 гривень. Натомість відповідач, порушивши вимоги вказаної статті, наклав штрафні санкції у розмірі 341700,00 грн., не обґрунтувавши застосування вказаної суми санкцій жодним нормативним актом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року адміністративний позов ТОВ ««СіНа» було задоволено повністю. Було визнано незаконним та скасовано рішення Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області № 1 від 10 лютого 2014 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В апеляційній скарзі Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ставиться питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволені позовних вимог.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

У зв'язку з неявкою сторін до судового засідання та з урахуванням положення п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що ТОВ «СіНа» здійснювало господарську діяльність щодо вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур; вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, оптову торгівлю зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, неспеціалізовану оптову торгівлю, тощо.

На підставі наказу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області № 1 від 10.01.2014 року та направлення № 4 головними спеціалістами відділу контролю якості сільськогосподарської продукції та декларування Інспекції було проведено комплексну планову перевірку ТОВ «СіНа» з питань дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства в частині якості та безпечності сільськогосподарської продукції, за результатами якої було складено акт № 02.03-09/2 від 31.01.2014 року.

Перевіркою було встановлено, що у період з 01.07.2013 року по 01.01.2014 року ТОВ «СіНа» здійснювало перевезення зерна та продуктів його переробки без наявності сертифіката якості, чим порушило ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні». Також на підприємстві виконувався порядок декларування зерна, проте декларації за січень та лютий 2012 року до Інспекції надані не були.

10.02.2014 року керівником Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області було прийнято рішення № 1 про застосування до ТОВ «СіНа» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 341700,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд 1-ї інстанції виходив з того, що сертифікат якості зерна є обов'язковим у випадках переміщення партії зерна територією України, яке придбане за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету. Крім того, враховуючи відсутність нормативно-правового акту, яким визначено порядок накладення штрафних санкцій за порушення Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», суд 1-ї інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для прийняття рішення про застосування до ТОВ «СіНа» штрафних санкцій у розмірі 341700,00 гривень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду 1-ї інстанції виходячи з наступного.

Зі змісту акту перевірки № 02.03-09/2 від 31.01.2014 року (а.с. 11-16) вбачається, що Інспекцією при перевірці первинної документації (товарно-транспортних накладних) та договірних зобов'язань позивача, встановлено, що ТОВ «СіНа» протягом періоду з 01.07.2013 р. по 01.01.2014 р. здійснювало перевезення своїм транспортом зерна та продуктів його переробки, а саме:

- озимої пшениці в кількості 566,66 т на філію «Козацьке» ТОВ СП «Нібулон» згідно договору поставки № 1744/2013 від 01.07.2013 року;

- озимого ріпаку в кількості 102,84 т на філію «Козацьке» ТОВ СП «Нібулон» згідно договору поставки № 1744/2013 від 01.07.2013 року та ПП «Сатурн-Агро» згідно договору поставки № 122 від 10.09.2013 року;

- ячменю в кількості 167,48 т на філію «Козацьке» ТОВ СП «Нібулон» згідно договору поставки № 1744/2013 від 01.07.2013 року;

- соняшнику в кількості 1212,486 т на ТОВ «Чаплинський комбікормовий завод» згідно договорів купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 19-08 від 19.08.2013 року та на ТОВ «Каргіл» згідно договору поставки СVР 49936 від 19.08.2013 року, СVР 50563 від 29.08.2013 року, СVР 50964 від 05.09.2013 року, СVР 51145 від 09.09.2013 року, СVР 50723 від 02.09.2013 року, СVР 51450 від 12.09.2013 року, СVР 51862 від 18.09.2013 року, СVР 50346 від 27.08.2013 року, СVР 56970 від 18.11.2013 року, СVР 57856 від 29.11.2013 року;

- кукурудзи в кількості 1492, 48 т на ТОВ СП «Нібулон» згідно договору поставки № 1744/2013 від 01.07.2013 року та ТОВ «Катеринопільський елеватор» згідно договору поставки № 2879/К від 17.09.2013 року;

- сої в кількості 1998,238 т на ТОВ «Каховка Протеїн-Агроільський» згідно договору поставки № 87 ПС/13 від 12.09.2013 року, на ПП «Котовськ-Агро-Хім» згідно договору поставки № 38 від 01.04.2013 року, на ПП «Каунас» згідно договору поставки № 219 від 10.12.2013 року, на ТОВ «Експертиза-Люкс» згідно договору поставки № 221 від 09.12.2013 року, на ТОВ «АФ «Хлібодар» згідно договору поставки № 216 від 06.12.2013 року, на ТОВ «Україна-Хліб» згідно договору поставки № 229 від 16.12.2013 року, на СФГ «Добробут» згідно договору поставки № 191 від 04.11.2013 року, на ТОВ «Біг-Сістемс» згідно договору поставки № 126 від 12.09.2013 року, на ТОВ «Відродження» згідно договору поставки № 214 від 06.12.2013 року.

Перевезення зерна відбувалося за договорами поставки. Акт перевірки від 31.01.2014 року № 02.03-09/2 був підписаний уповноваженою особою позивача із відміткою про надання зауважень після вивчення змісту акту.

Колегія суддів погоджується з тим, що даний акт не містить інформації про придбання позивачем зерна, яке ним транспортувалось, за рахунок коштів державного чи місцевого бюджетів. Також відповідачем при перевірці наведених вище договорів поставки не встановлено, що умовами цих угод передбачено надання сертифікатів якості зерна при його переміщенні до пункту призначення.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам. Якість експортного зерна та продуктів його переробки може відповідати вимогам, що зафіксовані сторонами в експортному контракті.

Основними напрямами здійснення державного контролю за якістю зерна є (ст. 22 вищевказаного Закону):

- захист прав суб'єктів ринку зерна та споживачів щодо їх забезпечення зерном та продуктами його переробки, якість яких відповідає вимогам державних стандартів, технічних умов, фітосанітарних і ветеринарно-санітарних та інших нормативних документів;

- встановлення показників якості зерна та продуктів його переробки, методик оцінки їх якості, ведення кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на зернових та зернопереробних підприємствах усіх форм власності;

- акредитація лабораторій, що здійснюють визначення якості зерна та продуктів його переробки;

- інші напрями, передбачені нормативно-правовими актами.

Державний контроль за якістю зерна та продуктів його переробки покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п. 1 та п. 2 Порядку видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою КМ України №848 від 23 липня 2009 року, Порядок визначає процедуру обов'язкової видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, крім хлібобулочних і макаронних виробів, при здійсненні експортно-імпортних операцій, включаючи транзит територією України при перевантаженні через зерноперевантажувальні місткості, переміщенні територією України зерна та продуктів його переробки, що придбані за рахунок коштів державного та місцевого бюджету, а також за вимогою однієї з сторін договору (контракту) у випадках, коли його видача не є обов'язковою, і обігу бланків сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки.

Партія зерна та продуктів його переробки - оформлена одним сертифікатом якості кількість однорідного за якістю зерна та продуктів його переробки, що транспортуються в окремому транспортному засобі (залізничному вагоні, морському або річковому судні, критому та опломбованому автомобілі, причепі та інших засобах), а також контейнері.

Сертифікат якості - документ, виданий територіальним органом Держсільгоспінспекції на партію зерна та продуктів його переробки, що завантажені у транспортний засіб, який засвідчує відповідність їх показників якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту і включає інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції відносно того, що переміщення зерна та продуктів його переробки територією України проводиться за наявності сертифіката якості зерна та продуктів його переробки. У свою чергу, сертифікат видається в обов'язковому порядку у разі: здійснення експортно-імпортних операцій, включаючи транзит територією України при перевантаженні через зерноперевантажувальні місткості; переміщення територією України зерна та продуктів його переробки, що придбані за рахунок коштів державного та місцевого бюджету. Сертифікат якості також видається за вимогою однієї з сторін договору у випадках, коли його видача не є обов'язковою. Отже, сертифікат якості зерна є обов'язковим у випадках переміщення партії зерна територією України, що придбані за рахунок коштів державного та місцевого бюджету.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СіНа» до Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області про визнання незаконними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Н.В. ВербицькаСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан