Постанова № 39172849, 06.06.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/786/14

06 червня 2014 року 16год. 28хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Щербяк Ю.В.

відповідача: представник Демчук О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненський геріатричний пансіонат до Державна фінансова інспекція у Рівненській області про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги ВСТАНОВИВ:

Рівненський геріатричний пансіонат звернувся з позовом до Рівненської міжрайонної державної фінансової інспекції про визнання протиправними та скасування пунктів 7, 14, 15, 17 вимоги від 14.02.2014 №270-13/432 про усунення виявлених ревізією порушень.

Відповідно до ст.52 КАС України судом було замінено первинного відповідача - Рівненську міжрайонну державну фінансову інспекцію на належного - Державну фінансову інспекцію у Рівненській області, оскільки первинний відповідач є лише структурним підрозділом належного відповідача.

До початку розгляду справи по суті позивач подав заяву про збільшення предмету позову та просив суд, визнати противними та скасувати, крім зазначених пунктів 7, 14, 15 та 17 вимоги, також пункти 2 та 3 вимоги від 14.02.2014 №270-13/432. У подальшому позивач зменшив позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування п.7 вимоги. Заяви про зміну та зменшення позовних вимог були судом прийняті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у адміністративному позові, та пояснила таке:

- в частині протиправності пункту 2 вимоги щодо зайво нарахованої та виплаченої заробітної плати на суму 31259,1 грн. як підвищення у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці, зазначила, що відповідно до наказу Міністерства праці від 05.10.2005 №308\519 і роз'яснення Міністерства праці з газеті "Праця та зарплата" №1 від 09.01.2014, перелік посад працівників, яким посадові оклади підвищуються у зв'язку із шкідливими та важкими умовами праці затверджує керівник установи, в межах фонду заробітної плати. Вважає, що позивач правомірно здійснював вказану доплату;

- в частині протиправності пункту 3 вимоги щодо встановлення надбавки за класність двом трактористам пансіонату вказала, що даний вид доплат здійснюється на підставі Наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України №308\519 від 05.10.2005 року "Про впорядкування умов доплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення", п.2.2.1. Наказу Державного комітету статистики №5 від 13.01.2004 року "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати";

- в частині протиправності пункту 14 вимоги щодо відновлення видатків спеціального фонду пансіонату в сумі 45148,1 грн. заявила, що миючі засоби були помилково не включені до Переліку, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 20.03.2012 № 150, закупки товарів за пенсійні кошти, а їх придбання викликано необхідністю забезпечення гігієни хворих. Вважає, що закуповуючи товари за пенсійні кошти позивач діяв у стані крайньої необхідності в інтересах підопічних. Крім того, жодним нормативно-правовим актом не передбачено такого способу усунення порушень, як відновлення видатків спеціального фонду. Не визначений також механізм усунення таких недоліків та питання, за рахунок яких коштів мають здійснюватися такі відновлення без завдання збитків фінансовим та майновим інтересам підопічних;

- в частині протиправності пункту 15 вимоги щодо відновлення видатків загального фонду на суму 68300,21 грн., пояснила, що підсобне господарство є структурним підрозділом позивача. У штатному розписі установи передбачено штатну чисельність працівників у кількості 7,5 штатних одиниць. Утримання цієї чисельності працівників здійснюється за рахунок загального фонду бюджету. Надходження від діяльності підсобного господарства спрямовуються на забезпечення основної діяльності та господарські потреби установи. Доходи від діяльності підсобних господарств відносяться до власних надходжень бюджетних установ, як складової спеціального фонду кошторису. Власні надходження бюджетних установ використовуються, зокрема, на організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ та господарські потреби бюджетних установ, включаючи оплату комунальних послуг і енергоносії. Також чинним законодавством не передбачена правова підстава для відновлення видатків загального фонду за рахунок власних надходжень.

- в частині протиправності пункту 17 вимоги щодо повернення до загального фонду обласного бюджету коштів у сумі 5055,00 грн., заявила, що позивач закуповує продукти споживання для підопічних в тарі багаторазового використання. Накопичена тара обліковується за вартістю, що визначається комісією із працівників позивача та реалізовується. Кошти, отримані від реалізації тари, зараховуються до спеціального фонду та використовуються відповідно до вимог статті 13 Бюджетного кодексу України.

З наведених підстав представник позивача просила адміністративний позов задовольнити повністю, визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 14, 15, 17 вимоги від 14.02.2014 №270-13/432 про усунення виявлених ревізією порушень.

Представник відповідача позов не визнав, надав письмові заперечення та, зокрема, зазначив, що дії Рівненської міжрайонної державної фінансової інспекцію щодо надіслання вимог від 14.02.2014 №270-13/432 про усунення порушень, виявлених в ході проведення ревізії фінансово-господарської діяльності Рівненського геріатричного пансіонату, вчинені у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Рівненською міжрайонною державною фінансовою інспекцією відповідно до п. 6.3.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Рівненській області на IV квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Рівненського геріатричного пансіонату за період з 01.11.2010 по 30.09.2013, за наслідками якої складений акт №270-16/1 від 08.01.2014 (т.1 а.с.55-68). Зазначений акт підписаний Рівненським геріатричним пансіонатом із запереченнями, які розглянуті та 12.02.2014 направлено для позивача відповідні висновки про неприйняття заперечень (т.1 а.с.5-21).

За результатами ревізії на адресу Рівненського геріатричного пансіонату Рівненською міжрайонною державною фінансовою інспекцією надіслано вимогу від 14.02.2014 №270-13/432 щодо усунення порушень, виявлених ревізією (т.1 а.с.22-28).

Згідно з пунктами 2, 3, 14, 15, 17 вимоги від 14.02.2014 №270-13/432, які є предметом оскарження, Рівненська міжрайонна державна фінансова інспекція зобов'язала усунути наступні порушення.

Так, відповідно до п.2 вимоги Рівненський геріатричний пансіонат зобов'язаний стягнути суму зайво виплаченої зарплати (підвищення окладів) у розмірі 31259,10 грн., доплати за суміщення посад у сумі 4533,01 грн., відпускних у сумі 1347,93 грн. та доплати за роботу у нічний час в сумі 1347,67 грн., з осіб, які їх отримали. В іншому випадку стягнути з осіб, якими допущено порушення у порядку та розмірах, встановлених ст.133-136 КЗпП України. Провести перерахунок сум зайво нарахованого та сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та повернути зайво сплачені кошти у сумі 12706,18 грн.

Судом встановлено, що адміністрацією установи для працівників пансіонату, які обіймали посади двірника, комірника, оператора котельні, машиніста із прання та ремонту спецодягу, водія, сторожа, пекаря, тракториста, слюсаря-сантехніка, робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, в період з 01.11.2010 по 30.06.2011 в зв'язку із шкідливими умовами праці був підвищений посадовий оклад на 25%.

Відповідно до п.2.4.5 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 №308/519, із змінами, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 за №1209/11489 (далі - Умови №308/519), п.1.13 Переліку закладів (підрозділів) та посад, робота в (на) яких дає право на підвищення посадових окладів (ставок) у зв'язку зі шкідливими та важкими умовами праці (Додаток 3 до Умов №308/519), посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються на 25 відсотків у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці.

Згідно з пп.12 п.2.4.5 Умов №308/519 конкретний перелік посад працівників, яким посадові оклади (тарифні ставки) підвищуються у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці, затверджується керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом у залежності від функціональних обов'язків та обсягу роботи у шкідливих та важких умовах праці.

Однак, характер роботи працівників пансіонату, які обіймають посади двірника, комірника, оператора котельні, машиніста із прання та ремонту спецодягу, водія, сторожа, пекаря, тракториста, слюсаря-сантехніка, робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, не пов'язаний із обслуговуванням хворих (підопічних), що підтверджується фактично виконуваними обов'язками згідно досліджених у судовому засіданні посадових інструкцій, а також кваліфікаційними характеристиками згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Виконання функціональних обов'язків робітниками, тобто характер їх роботи, як передбачено робочими інструкціями, не передбачає обслуговування хворих, не вимагає ні спілкування, ні присутності хворих.

Крім того, відповідно до наданого Міністерством соціальної політики України роз'яснення від 28.04.2011 №347/13/84-11 щодо підвищення посадових окладів у зв'язку із шкідливими та важкими умовами праці працівникам будинку-інтернату для літніх людей та інвалідів, робітникам, у яких кваліфікаційними характеристиками не передбачено в обов'язках обслуговування хворих, оклади не підвищуються.

Також, при розгляді справи встановлено, що Рівненським геріатричним пансіонатом з липня 2011 року скасовано підвищення посадових окладів на 25% за роботу у шкідливих умовах по причині не відповідності підвищення окладу для вищевказаних професій вимогам законодавства.

Разом з тим, суду представлено лист Рівненського геріатричного пансіонату від 14.05.2014 №165, в якому зазначено, що зайво виплачена заробітна плата за рахунок підвищення посадових окладів утримується із зарплати працівників.

Враховуючи вищевикладене, в період з 01.11.2010 по 30.06.2011 без підтвердження обсягу робіт у шкідливих умовах двадцятьом працівникам закладу, які не працюють у відділенні та відповідно до своїх функціональних обов'язків безпосередньо не обслуговують хворих, зайво нарахована та виплачена заробітна плата (підвищення посадових окладів, із урахуванням проведених доплат) на загальну суму 38487,45 грн. та нарахування єдиного внеску в сумі 12706,18 грн.

Вищенаведене свідчить про правомірність пред'явленої вимоги у цій частині, а відтак у задоволенні позову у цій частині суд відмовляє.

Згідно з п.3 вимоги позивач зобов'язаний стягнути суму зайво виплаченої надбавки за класність у розмірі 11310,64 грн. з осіб, які їх отримали. В іншому випадку стягнути з осіб, якими допущено порушення, у порядку та розмірах, встановлених ст.133-136 КЗпП України. Провести перерахунок сум зайво нарахованого та сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та повернути зайво сплачені кошти у сумі 4106,47 грн.

Суд встановив, що в період з 01.11.2010 по 31.11.2012 для трактористів Рівненського геріатричного пансіонату проводилось нарахування надбавки за класність у розмірі 25% тарифної ставки за фактично відпрацьований час. П.4.5.3 Умов №308/519 визначено, що водіям автотранспортних засобів установлюється щомісячна надбавка за класність до тарифної ставки. Встановлення надбавки за класність трактористам зазначеним Наказом не передбачено.

Згідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», розділ 2 «Професії робітників»), затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 №336, трактористам у відповідності до складності виконуваних робіт встановлюються розряди.

Згідно роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 02.11.2012 №1118/13/84-12 відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників трактористам встановлюються розряди, а не класність, а отже права на надбавку за класність водіям вони не мають.

Наказів по пансіонату на встановлення вказаної надбавки трактористам закладу в ході розгляду справи не представлено.

Суд критично ставиться до покликання позивача на наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №200 від 21.10.2003 року «Про затвердження інструкції про застосування зброї, бойової техніки, озброєння кораблів (катерів) під час охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України» щодо визначення терміну «транспортний засіб», оскільки вищевказаний наказ виданий відповідно до ст.21 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-V, п.7 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого Указом Президента України від 4 серпня 2003 року №797/2003. Закон України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 №661-V визначає правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України та не може бути застосований до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, в період з 01.11.2010 по 31.11.2012 Рівненським геріатричним пансіонатом безпідставно проведено нарахування надбавки за класність у розмірі 25% тарифної ставки для трактористів, а відтак суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Відповідно до п.14 вимоги Рівненський геріатричний пансіонат зобов'язаний забезпечити відновлення видатків спеціального фонду пансіонату у розмірі 45148,10 грн.

Стосовно цієї вимоги судом встановлено, що постановою КМ України від 04.03.2004 № 269 затверджено Порядок перерахування Пенсійним фондом України або органами праці та соціального захисту населення коштів установі (закладам), у яких особи перебувають на повному державному утриманні, та їх використання. Згідно з п. 9 цього Порядку перелік товарів, робіт і послуг, на закупівлю яких спрямовуються кошти, перераховані Пенсійним фондом та органами праці та соцзахисту населення, затверджуються Мінсоцполітики.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 20.03.2012 № 150, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.04.2012 за № 516/20829, затверджений Перелік товарів, робіт та послуг, на закупівлю яких спрямовуються кошти, що підлягають перерахуванню Пенсійним фондом України та органами праці та соціального захисту населення установам, де особи перебувають на повному державному утриманні.

В ході розгляду справи встановлено (підтверджено позивачем та відповідачем), що в період з 07.05.2012 по 25.04.2013 пансіонатом придбано матеріальних цінностей (миючі засоби, шампуні, пральний порошок та ін.) на загальну суму 41797,43 грн. та проведено оплати послуг (обслуговування системи водопостачання, бактеріологічні дослідження питної води, послуги з ремонту холодильників) в загальній сумі 3350,67 грн., тоді як проведення вказаних витрат Переліком не передбачено.

Крім того встановлено, що Рівненському геріатричному пансіонату у 2012-2013 роках по загальному фонду кошторису затверджувались асигнування, що давало можливість провести придбання матеріальних цінностей на сум 41797,43 грн. та провести оплату послуг в сумі 3350,67грн за рахунок коштів виділених по загальному фонду.

Враховуючи вищевикладене, в період з 07.05.2012 по 25.04.2013 Рівненським геріатричним пансіонатом придбано матеріальних цінностей (миючі засоби, шампуні, пральний порошок та ін.) на загальну суму 41797,43 грн. та проведено оплати послуг (обслуговування системи водопостачання, бактеріологічні дослідження питної води, послуги з ремонту холодильників) в загальній сумі 3350,67 грн., тоді як проведення вказаних витрат Переліком не передбачено.

Вищенаведене свідчить про правомірність пред'явленої вимоги у цій частині.

Що стосується визнання протиправними та скасування пунктів 15 та 17 оскарженої вимоги, то суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у даній частині.

Так, згідно з п.15 вимоги Рівненський геріатричний пансіонат зобов'язаний забезпечити відновлення видатків загального фонду на суму 68300,21 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, якими допущено порушення у порядку та розмірах, встановлених ст.133-136 КЗпП України.

Судом встановлено, що протягом 2011-2012 років, січня-вересня 2013 року в Рівненському геріатричному пансіонаті для забезпечення потреб осіб, які перебувають в установі, функціонувало підсобне господарство.

У періоді, за який проводилась ревізія, Рівненським геріатричним пансіонатом постійно проводилась реалізація вирощеної худоби. При цьому затрати на оплату праці осіб, задіяних на вирощуванні реалізованої худоби, та оплату за електроенергію, використану для вирощування реалізованої худоби, проводились за рахунок коштів загального фонду кошторису пансіонату.

Кошторисом по спеціальному фонду в 2011-2013 роках не планувались видатки на оплату праці працівників, задіяних на вирощуванні реалізованої худоби, на оплату за електроенергію, використану для вирощування реалізованої худоби, та планувались доходи від реалізації худоби.

Для вирощування худоби, яка в подальшому в 2011-2012 роках та січні-вересні 2013 року була реалізована, Рівненським геріатричним пансіонатом за рахунок коштів загального фонду понесені витрати (оплату праці, за електроенергію) в сумі 68300,21гривень.

Суд зазначає, що у відповідності до ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:

перша група - надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;

друга група - інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

У складі першої групи виділяються такі підгрупи:

підгрупа 1 - плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;

підгрупа 2 - надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності.

Власні надходження бюджетних установ використовуються (з урахуванням частини дев'ятої статті 51 цього Кодексу) на:

покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень підгрупи 1 першої групи);

організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи).

Представник відповідача у судовому засіданні, підтверджуючи свою правову позицію, покликався на п.п.20 та 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМ України від 28.02.2002 №228 (далі - Порядок № 228).

Так, згідно з п.20 Порядку передбачено, що під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Пунктом 23 Порядку № 228 визначено, що видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов'язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, протягом 2011-2012 років, січня-вересня 2013 року Рівненським геріатричним пансіонатом завищено потребу (яку профінансовано та використано в повному обсязі) в коштах на оплату заробітної плати, нарахувань на неї, оплату за електроенергію по загальному фонду кошторису на загальну суму 68300,21грн., а саме: в 2011 році - 26629,68грн., в 2012 році - 17764,60грн., в січні-вересні 2013 року - 23905,93гривень.

Суд не погоджується з цією позицією відповідача, враховуючи таке.

Кошторис бюджетної установи, згідно і зазначеним Порядком №228 - це основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. Як вже зазначалось вище, відповідно до пункту 1 статті 13 Бюджетного кодексу України бюджет складається із загального та спеціального фондів. Складовою частиною загального фонду бюджету є видатки загального фонду, що здійснюються за рахунок надходжень загального фонду.

Відповідно до пункту 4 статті 13 Бюджетного кодексу України однією із складових частин спеціального фонду бюджету є власні надходження бюджетної установи, які отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету, в тому числі надходження від додаткової (господарської) діяльності.

Згідно частини 9 статті 51 Бюджетного кодексу України надходження від господарської діяльності можуть використовуватися на організацію додаткової (господарської) діяльності бюджетних установ та господарські потреби установ, включаючи оплату комунальних послуг та енергоносії.

Підсобне господарство є структурним підрозділом позивача. Утримання працівників, задіяних у роботі підсобного господарства, здійснюється за рахунок коштів загального фонду бюджету.

Чинним законодавством України, в тому числі і Бюджетним кодексом України, не передбачено механізмів відновлення касових видатків загального фонду за рахунок власних надходжень бюджетних установ. Цей висновок підтверджується роз'ясненням Державної казначейської служби №17-08\440-10935 від 06 травня 2014 року (т.2 а.с.12).

Покликання відповідача на п.п.20 та 23 Порядку № 228 суд вважає помилковими, оскільки цей нормативно - правовий акт також не передбачає механізму відновлення видатків загального фонду за рахунок власних надходжень установ.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування пункту 15 вимоги №270-13\432 від 14.02.2014 року підлягає до задоволення.

Відповідно до п.17 вимоги Рівненський геріатричний пансіонат зобов'язаний повернути до загального фонду обласного бюджету кошти у сумі 5055 грн. В іншому випадку стягнути з осіб, якими допущено порушення у порядку та розмірах, встановлених ст.133-136 КЗпП України.

Згідно з актом перевірки та пояснень представника відповідача протягом 2011-2012 років, січня-вересня 2013 року Рівненським геріатричним пансіонатом за рахунок коштів загального фонду кошторису, виділених по КЕКВ «Продукти харчування», придбавались соки та томати в скляній банці. При оприбуткуванні вищевказаних продуктів тара в кількісному та вартісному виразах відносилась на субрахунок 236 «Тара», на якому обліковується поворотна тара, обмінна тара (бочки, бідони, ящики, банки скляні, пляшки тощо). В подальшому скляна банка по цій же вартості реалізовувалась (без отримання доходу) та кошти були зараховані на рахунок спеціального фонду, а не на рахунок загального фонду кошторису, з якого проводилось придбання, як поновлення касових видатків по ньому.

У п.4.7.4 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 №205, зареєстрованого в Мін'юсті України від 26.11.2002 за №919/7207 (втратив чинність на підставі наказу Мінфіну України від 26.11.2012 №938), п. 9.4 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну України від 23.08.2012 №938, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.09.2012 за №1569/21881, вказано, що кошти, які надходять на рахунки розпорядників бюджетних коштів, уважаються отриманими доходами або коштами, що відносяться на відновлення касових видатків.

П.17 Порядку №228 передбачає, що обсяги надходжень до спеціального фонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів та/або фінансування бюджету чи повернення кредитів до бюджету, що плануються на наступний рік.

На підставі наведеного ДФІ у Рівненській області зроблено висновок, що, оскільки витрати придбання банки проведено за рахунок коштів загального фонду кошторису та законодавчо передбачено відновлення касових видатків Рівненським геріатричним пансіонатом, протягом 2011-2012 років, січня-вересня 2013 року безпідставно зараховано кошти від продажу скляної тари в сумі 5055,00грн. на рахунок по спеціальному фонду кошторису.

Проте суд вважає цю позицію помилковою.

Так, методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси у бюджетних установах визначено Положенням з бухгалтерського обліку запасів бюджетних установ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2013 №947. Пунктом 5 розділу ІІ Положення визначено, що тара обліковується за вартістю, зазначеною у відповідних документах постачальника. При поверненні або реалізації тари різниця між балансовою вартістю та вартістю реалізації відноситься на фактичні видатки або доходи установи. Судом встановлено, що у накладних на поставку продукції (соки) вартість тари не визначено (т.2 а.с.18-23).. Підставою для обліку тари в установі позивача стали акти комісії. Під час проведення ревізії відповідачем не вказано на порушення в частині правильності визначення вартості та обліку тари багаторазового використання позивачем.

Суд вважає, що доходи від реалізації тари відносяться до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ - надходження коштів від реалізації майна бюджетних установ та відображаються у фінансовій та бюджетній звітності відповідно з вимогами Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 24.01.2012 №44. Використання власних надходжень бюджетних установ здійснюється відповідно до вимог частини 4 статті 13 Бюджетного кодексу України.

Цей висновок підтверджується роз'ясненням Державної казначейської служби №17-08\469-11666 від 16 травня 2014 року (т.2 а.с.16).

Відтак дії Рівненського геріатричного пансіонату щодо зарахування коштів від реалізації тари на суму 5055,00грн. на рахунок по спеціальному фонду кошторису є правомірними. Як вже зазначалось вище, чинним законодавством України, в тому числі і Бюджетним кодексом України, не передбачено механізмів відновлення касових видатків загального фонду за рахунок власних надходжень бюджетних установ.

Відтак вимога відповідача щодо повернення до загального фонду обласного бюджету коштів у сумі 5055 грн. є протиправною, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що позивач на підставі належних та допустимих доказів довів протиправність пунктів 15, 17 вимоги №270-13\432 від 14.02.2014 року, а відтак у цій частині суд позов задовольняє. В частині визнання протиправними та скасування пунктів 2, 3, 14 вимоги позивачу слід відмовити, оскільки відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Відповідно до вимог ч.3 ст.94 КАС України та ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з Рівненського геріатричного пансіонату на користь Державного бюджету України пропорційно відхиленої частини позовних вимог недоплачену суму судового збору у розмірі 913,50 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 15 та 17 вимоги Рівненської міжрайонної державної фінансової інспекції від 14.02.2014 року №270-13/432.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Рівненського геріатричного пансіонату (код ЄДРПОУ 03189328) на користь Державного бюджету України недоплачену суму судового збору у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.