Постанова № 39171623, 21.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 р. Справа № 804/4950/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (далі ТОВ «Атлантіс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного урпавління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якій просить суд податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпроптеровській області від 20 березня 2014 року № 0002232620 - визнати протиправним та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача, якою встановлено порушення ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 № 185/94- ВР, із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки на суму 7 871 125,81 рос. рублів, Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення - рішення від 20 березня 2014 року № 0002232620, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішьоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафної санкції за порушення вимог валютного законодавства. ТОВ «Атлантіс» не погоджується із зазначеним податковим повідомлення - рішенням з підстави невірного застосування норм діючого законодавства та з перевищенням повноважень передбачених Конституцією та законами України.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.

На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату,час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши вимоги законодавства, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Атлантіс» укладено з ТОВ «Винімпорт»(Росія) контракт від 05.04.2012 року № 178 на експорт алкогольної продукції на умовах FCA. На виконання умов контракту ТОВ «Атлантіс» згідно ВМД відвантажено товар (алкогольна продукція) на загальну суму 43 311 386,58 руб. РФ (еквівалент 11 222 018,84 грн.). Граничний термін надходження грошових коштів з 20.02.2013 року по 23.10.2013 року. Оплата за відвантажену продукцію надійшла на загальну суму 27 949 623,63 рос. руб. (еквівалент 7 130 777,17 грн.). Згідно додаткової угоди до контракту № 178 від 05 квітня 2012 року, було змінено термін сплати за кожну партію товару. Покупець протягом 85 календарних днів с дати відвантаження кожної партії товару перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок. Датою відвантаження товару рахується дата виписки CMR.

Станом на 31.07.2013 року встановлена дебіторська заборгованість у сумі 15 361 762,95 руб РФ з граничним терміном погашення з 28.08.2013 року по 23.10.2013 року.

З 16.09.2013 року по 04.10.2013 року на підставі наказу від 12.09.2013 року № 186, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» з питань дотримання вимог валютного законодавства згідно повідомлень уповноваженого банку про порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, здійсненими у періоді з 01.07.2012 року по 31.07.2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 246/26.2-30012937 від 11.10.2013 року, яким зафіксовані встановлені перевіркою порушення ТОВ «Атлантіс» вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94- ВР, із змінами та доповненнями, в частині несвоєчасного надходження валютної виручки на суму 7 871 125,81 російських рублів.

Не погодившись з висновками акту перевірки позивач подав до податкового органу заперечення, в яких не оскаржуються висновки по акту перевірки щодо нарахування пені по зовнішньоекономічному контракту від 05.04.2012 року № 178. Проте є заперечення проти того, що остаточні висновки по зовнішньоекономічному контракту від 24.12.2008 року № 2412/1 EXP можливо зробити лише при проведені документальної планової перевірки. Просив переглянути висновки акту перевірки.

Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів розглянувши заперечення позивача, прийняла рішення від 23.10.2013 року № 12440/10/26-13, яким зазначила про безпідставність зміни змісту акту та висновку за результатами акту перевірки № 246/23.2-30012937 від 11.10.2013 року.

24 жовтня 2013 року СДПІ у м. Дніпропетровську МГУМ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000192620, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 25 290,04 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомлення - рішенням позивач подав скаргу до Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Рішенням від 24.12.2013 року за № 14385/10/10-334 Центральним офісом з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міндоходів було залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 24.10.2013 року за № 0000192620.

Позивачем була подана скарга на податкове повідомлення-рішення та рішення за результатами розгляду попередній скарг до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням від 05.02.2014 року за № 2187/6/99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України скасувало податкове повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУМ від 24.10.2013 року № 0000192620 в частині 28,61 грн. нарахованої пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишило без змін.

На підставі акту перевірки № 246/26.2 - 30012937 від 11.10.2013 року та рішення Міністерства доходів і зборів України № 2187/6/99-99-10-01-15 від 05.02.2014 року, Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняла податкове повідомлення - рішення форми «У» від 20.03.2014 року № 002232620, яким нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання ЗОБ у розмірі 25261,43 грн.

Позивачем сума нарахованої пені не заперечується, а ставиться під сумнів правомірність застосування податковим органом до даних правовідносин положень Постанови НБУ №475 від 16.11.2012 року, якими встановлений 90 денний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що суперечить вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, які встановлюють 180 денний строк на здійснення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення форми «У» від 20.03.2014 року № 002232620 є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд виходив з наступного.

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина 4 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»).

Реалізуючи надане приведеною статтею право, правлінням Національного банку України 16.11.2012 прийнято постанову №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі - Постанова №475), якою встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно пункту 12 Постанови Національного банку від 16.11.2012 року № 475 постанова набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3-8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою.

Пунктами 1 і 9 Постанови Національного банку України від 14.05.2013 року №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 20 травня 2013 року, крім пунктів 4 та 5, які набирають чинності з 28 травня 2013 року. Постанова діє до 19 листопада 2013 року.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що строки надходження валютної виручки законом та постановами Нацбанку встановлені різні та відповідальність має альтернативи, або за порушення строків встановлених законом, або постановою Нацбанку. Вказане свідчить про те, що має місце різне врегулювання нормативними актами прав та обов'язків - учасників зовнішньоекономічних відносин.

В спірних правовідносинах експортні операції за контрактом між позивачем та ТОВ «Винімпорт»(Росія) мали місце в період дії постанов Нацбанку, тому строки повернення валютної виручки за такими експортними операціями встановлюється безпосередньо цими постановами у розмірі 90 днів, а не статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

При цьому, судом не приймаються посилання позивача, що встановлений постановами Нацбанку 90 - денний строк протирічить, як Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» так і Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, які встановлюють 180 денний строк, оскільки можливість прийняття таких постанов Національним банком України прямо встановлена зазначеним Законом, а Інструкція, розроблена на виконання Закону, в свою чергу не може передбачати і встановлювати певні вимоги, щодо можливих прийнятих банком постанов.

За таких обставин, суд погоджується з висновками відповідача про порушення ТОВ «Атлантіс» вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасного зарахування валютної виручки на суму 7 871 125, 81 рос. рублів, що відповідає фактичним обставинам справи, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0002232620 від 20.03.2014, яким позивачу визначено суму пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньо економічної діяльності є правомірним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з 01.01.2014 встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 25261,43 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 1827,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 9851 від 04.04.2014 позивач сплатив судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи, а також вищезазначені правові норми, з позивача на користь Державного бюджету підлягає стягненню решта суми судового збору в розмірі 1644,30грн.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантіс» (код ЄДРПОУ 30012937) до Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська