Постанова № 39171594, 04.06.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2014 рокум. Ужгород№ 807/1726/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцька Н.Д.

при секретарі Сологуб Д.Я.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача 1: Беца С.А.

відповідач 2: Беца С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції, Начальника відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Беци Світлани Анатолівни про скасування постанови та визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 04 червня 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 06 червня 2014 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції, Начальника відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Беци Світлани Анатолівни яким просить: визнати незаконною та скасувати постанову відділу ДВС Перечинського РУЮ про відкриття виконавчого провадження ВП № 43244031; визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу ДВС Перечинського РУЮ Вогар В.В. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 43244031; визнати незаконними бездіяльність начальника відділу ДВС Перечинського РУЮ Беца С.А. по контролю за діяльністю відділу ДВС Перечинського РУЮ та головного державного виконавця відділу Вогар В.В.; стягнути із відповідачів судові витрати; стягнути із відповідачів на користь позивача добові за час участі у розгляді справи та компенсацію за відрив від звичайних занять.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що 08.05.2014 була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 43244031 про стягнення з позивача на користь держави 267,14 грн. виконавчого збору. Зазначену постанову позивач вважає незаконною, оскільки вона прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, позивач вважає, що начальником відділу ДВС Перечинського РУЮ також було порушено вимоги законодавства, оскільки вона не здійснила контроль за діями державного виконавця, не перевірила законність його дій щодо винесення оскаржуваної постанови. На підставі наведеного, просить суд задоволити позовні вимоги.

В судову засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задоволити.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, де зазначив, що 23.01.2014 до відділу надійшла на примусове виконання вимога про сплату недоїмки № Ф 28-17 від 20.11.2013 Перечинського відділення Ужгородської ОДПІ про стягнення з позивача 2671,49 грн. 23.01.2014 головним державним виконавцем відділу Вогар В. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ЄДРВП № 41676321, яка всупереч ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" направлено стягувачу для відома, а боржнику для виконання простою кореспонденцією, оскільки, починаючи з жовтня 2013 року відділ не забезпечується поштово-марочною продукцією. 04.02.2014 відповідачу повторно направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.01.2014 року, яка повернулася до відділу ДВС Перечинського РУЮ. 04.02.2014 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку для виконання направлено в банки, сторонам виконавчого провадження для відома та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яку направлено для виконання до реєструючих установ, сторонам виконавчого провадження для відома. 04.02.2014 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яку направлено боржнику для виконання, однак листа позивач у поштовому відділенні не отримав, а тому лист повернувся до відділу ДВС Перечинського РУЮ. 25.03.2014 в порядку ст..47 п.1 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до заяви заступника начальника Ужгородської ОДПІ, арешт з майна боржника та його розрахункових рахунків не знімався, оскільки боржником не сплачено суму виконавчого збору згідно із постановою № ЄДРВП 41676321 від 04.02.2014. На підставі наведеного, просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що супровідним листом № 12/10/1700/9 від 14.01.2014 Перечинське відділення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області направило на адресу Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції для стягнення боргу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф28-17 від 20.11.2013 по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в розмірі 2671,49 грн.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 41676321 від 23.01.2014 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Вогар В. В. відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеної вимоги та надано боржнику можливість добровільно виконати таке рішення в строк до 30.01.2014. Всупереч ст..31 Закону України «Про виконавче провадження» вищевказану постанову було направлено боржнику для виконання простою кореспонденцією.

У зв'язку з ненадходженням до визначеного в постанові про відкриття виконавчого провадження строку, наданого для добровільного виконання рішення, доказів щодо погашення заборгованості з метою повного та своєчасного виконання рішення постановами про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також про арешт коштів боржника ВП № 41676321 від 04.02.2014 накладено арешт на все майно, що належить боржнику, та кошти, що містяться на рахунках в межах суми 2988,63 грн. Крім того, заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, в межах суми боргу.

04.02.2014 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, яку направлено боржнику для виконання, однак листа позивач у поштовому відділенні не отримав, а тому лист повернувся до відділу ДВС Перечинського РУЮ.

25.03.2014 в порядку ст..47 п.1 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до заяви заступника начальника Ужгородської ОДПІ, арешт з майна боржника та його розрахункових рахунків не знімався, оскільки боржником не сплачено суму виконавчого збору згідно із постановою № ЄДРВП 41676321 від 04.02.2014.

08.05.2014 головним державним виконавцем відділу ДВС Перечинського РУЮ Вогар В.В. винесено постанову ВП № 43244031 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 267,14 грн. виконавчого збору, яку позивач отримав 14.05.2014 року.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 (далі - Закон).

Ч. 1, 2 та 5 ст. 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Ст. 31 Закону регламентує порядок надсилання документів виконавчого провадження. У відповідності до норм ч. 1 зазначеної статті, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З огляду на вищевикладене суд робить висновок, що законодавець встановив обов'язок державного виконавця повідомити учасників виконавчого провадження, зокрема, боржника про відкриття виконавчого провадження шляхом надіслання постанови рекомендованим листом з повідомлення про вручення. Дана норма закону є імперативного і двоякого трактування не допускає.

Всупереч зазначеному, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що дану норму закону ним виконано не було, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41676321 від 23.01.2014 було скеровано на адресу позивача простою кореспонденцією. Вказану обставину відповідач пояснює незабезпеченістю відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції поштово-марочною продукцією. Однак, суд не може взяти до уваги зазначене з огляду на те, що законодавець не ставить обов'язок державного виконавця повідомити боржника про відкриття виконавчого провадження в залежність від наявності в органу державної влади коштів чи інших обставин. Посадова особа органу державної виконавчої служби зобов'язана пересвідчитись про факт обізнаності боржника з відкриття виконавчого провадження, оскільки з цим безпосередньо пов'язаний такий етап виконання рішення як добровільне його виконання.

Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження позивач був позбавлений передбаченої законодавством можливості добровільно виконати рішення органів податкової служби та погасити заборгованість, що в подальшому призвело до примусового виконання рішення із стягненням з боржника виконавчого збору.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач передчасно приступив до примусового виконання вимоги про сплату боргу та наклав арешт на кошти та інше майно боржника, без пересвідчення про обізнаність останнього з фактом відкриття виконавчого провадження та виніс постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача 267,14 грн. виконавчого збору.

Що стосується вимоги про визнання бездіяльності начальника відділу ДВС Перечинського РУЮ Беца С.А. по контролю за діяльністю відділу ДВС Перечинського РУЮ та головного державного виконавця відділу Вогар В.В., суд вважає, що вона не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 83 Закону, контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.6 ст. 83 Закону, контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

В судовому засіданні начальник відділу пояснила, що зі свого боку вона здійснила всі заходи з контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем. Оскільки вона неодноразово повідомляла УДВС Головного управління юстиції у Закарпатській області та безпосередньо Головне управління юстиції у Закарпатській області (оскільки останні являються відповідно до положення про Головні управління юстиції, затвердженого наказом № 1707/05 від 23.06.2011 року, основним розпорядником бюджетних коштів, представляють інтереси ДВС під час розгляду справ у судах, здійснюють організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності структурних підрозділів, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС, здійснює бухгалтерський облік витрат на утримання структурних підрозділів), про відсутність поштово-марочної продукції. В свою чергу, управління Державної виконавчої служби в Закарпатській області зверталося з доповідними записками до Голови Державної виконавчої служби щодо відсутності поштово-марочної продукції. Таким чином, начальником відділу не було допущено бездіяльності щодо контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначені обставини справи, враховуючи проведений правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють порядок здійснення виконавчого провадження уповноваженими державними органами та їх посадовими особами, суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 43244031 від 08.05.2014 є незаконною та підлягає скасуванню, а тому позов слід задовольнити частково.

Згідно із ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи до яких , належать витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.

Відповідно до ст. 91 КАС України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З аналізу даних норм вбачається, що відшкодуванню стороні підлягають витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов'язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачів на його користь добових за час участі у розгляді справи та компенсацію за відрив від звичайних занять не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Отже, на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 36,54 грн., який підтверджений документально.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції, Начальника відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції Беци Світлани Анатолівни про скасування постанови та визнання дій протиправними - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу ДВС Перечинського РУЮ про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2014 ВП №43244031.

3. Визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу ДВС Перечинського РУЮ Вогар В.В. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 43244031.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 коп.) шляхом їх безспірного стягнення з рахунків Відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції (89200 м. Перечин пл. Народна,7).

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяН.Д. Маєцька