Постанова № 39170741, 03.06.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/829/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

при секретарі: Майданюк Я.Л.

за участю:

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Порхун Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління державної міграційної служби України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії та стягнення матеріальної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

в березні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про зобов'язання видати закордонний паспорт та стягнення матеріальної шкоди в розмірі 450,42 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що позивач 28.02.2014 року звернувся до Тульчинського районного відділу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області із заявою (довільної форми) про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, разом із заявою було подано квитанцію на підтвердження сплати державного мита за виготовлення паспорту в сумі 170,00 грн. та державного мита за втрату паспорта в сумі 73,32 грн.

04.03.2014 р. позивачем подано скаргу на дії службової особи Лавенської Л.А. та УДМС України м. Тульчина, що адресована керівнику Головного управління Міграційної служби України у Вінницькій області, в якій позивач просить зобов'язати відповідача у стислі терміни до 28.03.2014 р. видати закордонний паспорт для виїзду за кордон.

Листом №А-1 від 06.03.2014 року управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надало відповідь на скаргу позивача, в якій зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. №1098 окрім державного мита (170 грн.) передбачено оплату громадянам при оформленні паспорта для виїзду за кордон вартості платної послуги "Оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон" (87,15 грн.) та оплату вартості бланка (станом на сьогоднішній день 120 грн.). Зазначені платежі є обов'язковими при наданні вказаних послуг.

Листом Тульчинського районного відділу управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області №357 від 22.03.2014 року позивача повідомлено про те, що у разі сплати вартості платної послуги та вартості бланку та за умови надання необхідних документів, позивач може оформити та отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для видачі у стислі терміни паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зобов'язання відповідача вчинити такі дії немає, оскільки позивачем не було сплачено державне мито в сумі 340,00 грн., яке передбачено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, і порядок розв'язання спорів у цій сфері визначає Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до п. 27 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон для оформлення паспорта для виїзду за кордон у разі тимчасового виїзду за кордон особа подає:

1) заяву-анкету;

2) паспорт громадянина України;

3) свідоцтво про народження (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше);

4) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал і копію документа про звільнення від сплати державного мита (консульського збору).

Згідно з п.п. "б" п. 6 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього паспорта на території України - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено апеляційним судом, підставою для відмови у видачі позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон стало ненадання позивачем квитанції про сплату послуги за оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. у відповідності до порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, передбаченого та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1098, а також квитанції про сплату вартості бланка паспорта в сумі 120 грн. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року №1098 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року №282 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 31.01.1992 року №47 та від 04.06.2007 року №795".

Крім того, як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, позивач відмовився заповнити заяву-доручення.

З такими підставами для відмови в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011 року затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, п. 4 якої передбачає, що у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції. Обсяг витрат визначається МВС.

Разом з тим, нормативний документ, який визначав би вартість бланку паспорта, відсутній.

Постановою Кабінету Міністрів України №795 від 04.06.2007 року "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" визначено перелік платних послуг, серед яких послуга за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, вартість якої складає 87,15 грн.

Відповідно до п.2 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011 року послуги надаються за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб.

Правовий аналіз вказаної постанови Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011 року свідчить про те, що платні послуги можуть бути надані за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання отримати таку послугу, а не про обов'язковість замовлення такої послуги з метою, зокрема, оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. В іншому випадку, якщо приймати до уваги позицію Відповідача про обов'язковість таких послуг, постанова Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011 року буде суперечити вимогам Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", статтею 7 якого прямо визначено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.

Заява про надання будь-яких платних послуг від позивача на адресу відповідача не подавалась.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вимога відповідача про необхідність оплати вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та вартості бланку паспорта в розмірі 120 грн. є необґрунтованою.

Крім того, особа, яка звертається за оформленням паспорта, зобов'язана відповідно до п. 27 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон оплатити державне мито за оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 170 гривень і, оплачуючи послугу Відповідача "оформлення і видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон" у розмірі 87,15 грн., у такий спосіб оплачує вартість одних і тих же його дій (послуг) вдруге.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1098, на яку послався відповідач в обґрунтування своїх заперечень на позов та апеляційної скарги, правовідносин у сфері оформлення та видачі паспортів громадян України для виїзду за кордон не регулює, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі №21-416а13 за позовом ОСОБА_3 до служби громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського районного відділу Запорізького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон з підстав несплати ним вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та вартості бланку паспорта в розмірі 120 грн.

В прохальній частині адміністративного позову позивач заявляє вимогу про зобов'язання управління Державної міграційної служби негайно у стислі терміни до 28.03.2014 року видати закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

На думку колегії суддів задоволення таких вимог позивача призведе до втручання суду в дискреційні повноваження органу Державної міграційної служби та позбавить його, зокрема, можливості перевірити наявність інших підстав для відмови у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач пояснив, що він не наполягає на видачі йому паспорту громадянина України для виїду за кордон саме у скорочені строки, просить розглянути його заяву про видачу закордонного паспорта від 28 лютого 2014 року (а. с. 6) з доданими документами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_2 від 28.02.2014 року про видачу закордонного паспорта.

Позовні вимоги в частині стягнення з управління Державної міграційної служби міста Тульчина матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не наведено доводів та не надано доказів на підтвердження завдання йому матеріальної шкоди з боку управління Державної міграційної служби міста Тульчина, у зв'язку з чим вимоги позивача у цієї частині не ґрунтуються на Законі та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку з несплатою позивачем державного мита в сумі 340,00 грн., яке передбачено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" за дострокове оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Як встановлено апеляційним судом, підставою для відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон стала несплата ним вартості послуги за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн. та вартості бланку паспорта в розмірі 120 грн., а не відсутність сплати державного мита за дострокове оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області розглянути заяву ОСОБА_2 від 28 лютого 2014 року про видачу закордонного паспорта.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 146,16 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "10" червня 2014 р.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.