Ухвала суду № 39170713, 05.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 р. Справа № 876/8142/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Яворівського районного суду Львівської області від 22.05.2013 р. по справі за позовом Військової частини А0998 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

01.11.2011 року позивач - Військова частина А0998 звернулась в суд з адміністративним позовом до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача суму непогашеної заборгованості за нестачу військового майна у розмірі 19999,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 в період з 25 липня 2006 року по 05 січня 2010 року та з 28 липня 2010 року по 23 червня 2011 року проходив військову службу за контрактом у в/ч А 0998 на штатних військових посадах осіб офіцерського складу.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 24 червня 2006 року № 326 ОСОБА_1 був призначений на посаду командира 1-го механізованого взводу 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону в/ч А 0998. 02 серпня 2006 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків за вказаною посадою.

В подальшому у відповідності до наказу командира в/ч А 0998 № 317 від 16 листопада 2007 року ОСОБА_1 приступив до виконання посади командира 9-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону. Вищевказані посади, справи та майно, яке йому було ввірене ОСОБА_1 прийняв, що підтверджується заявами та актами прийому-передачі майна підписані ним особисто та зареєстровані у встановленому порядку.

Позивач зазначає, що під час проходження служби на вказаних посадах у відповідача з його вини виникла нестача майна, після чого, відповідно до наказів командира в/ч А 0998 ОСОБА_1 за нестачу було притягнуто до матеріальної відповідальності в розмірі 36384 грн. 52 коп. До 05 січня 2010 року з грошового забезпечення ОСОБА_1 проводилось вирахування нестачі, однак 05 січня 2010 року відповідач вибув до нового місця служби в м. Рівне.

Про наявність заборгованості було поінформовано фінансовий орган за його новим місцем служби. 23 червня 2011 року у відповідності до наказу Командувача Сухопутних військ ЗС України від 06 травня 2011 року № 176 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п. "а" частини 6 (у зв'язку із закінченням строку контракту) та направлено у Яворівсько-Мостиський ОРВК Львівської області.

На момент звільнення ОСОБА_1 за ним залишалась заборгованість за збитки нанесені державі в розмірі 24008 грн. 13 коп. Після звільнення з лав ЗСУ ОСОБА_1 в добровільному порядку сплатив ще 4008 грн. як погашення нестачі перед в/ч А 0998. Проте решта суми в розмірі 19999 грн. 13 коп. на даний час залишається непогашеною.

Відтак, позивач просить суд винести постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь в/ч А 0998 суму непогашеної заборгованості за нестачу військового майна у розмірі 19999 грн. 13 коп.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 22.05.2013 р. позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь військової частини А0998 (Р/р 31254275210464, ЄДРПОУ 07652444, МФО 825014, УДКСУ в Яворівському районі Львівської області) суму непогашеної заборгованості за нестачу військового майна у розмірі 19999 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 13 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що старший лейтенант запасу ОСОБА_1 порушив статті 111,112,119,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме він повинен був стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і зберіганням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності військового майна, а тому позов підлягає задоволенню.

Оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши учасників судового процесу, суд прийшов до висновку, що в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1 наніс державі збитки, частинами сплачував дану заборгованість, але після звільнення з невстановлених судом причин почав ухилятися від сплати заборгованості, яка утворилася у зв'язку з його халатним ставлення до своїх посадових обов'язків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що шкода встановлювалась та визначалась актами розслідуваннями, які в свою чергу мали б підставою для видачі відповідних наказів. Беручи до уваги те, що факт нестачі, тобто факт завдання шкоди та її розмір встановлювались актами розслідувань, а не наказами, тому виходячи із цього апелянт зазначає, що фактично завдав шкоди на суму 26 751, 35гривень.

Апелянт посилається на те, що судом неправильно було встановлено загальний розмір шкоди завданий відповідачем військовій частині А0998, що в подальшому вплинуло на неправильне визначення розміру стягнення, яке постановою Яворівського районного суду зобов'язано відшкодувати ОСОБА_1

На думку апелянта, ним фактично не відшкодовано військовій частині А0998 шкоду у розмірі 10 366,83 гривень, а не 19999,39 гривень, яку постановою задоволено.

Крім того, апелянт вказує, що жодним чином позивач не підтвердив, а суд не перевірив при встановленні фактичних обставин справи, що наказ від 30.10.2008 року № 955 було винесено не у відповідності до наведених у наказі № 31 від 15.01.2009 року норм законодавства.

Виходячи із змісту наказу від 30.10.2008 року № 955, як і в наказах № 484 від 25.06.2008 року, № 670 від 18.08.2008 року, № 671 від 18.08.2008 року, № 1230 від 29.12.2009 року, № 6 від 05.01.2010 року не вказується які ціни при розрахунках завданої шкоди бралися до уваги. Оскільки до наказів № 484 від 25.06.2008 року, № 670 від 18.08.2008 року, № 671 від 18.08.2008 року, № 1230 від 29.12.2009 року, № 6 від 05.01.2010 року зміни не вносились, залишається лише здогадуватись, що розмір шкоди визначений у них правильно.

Крім того, апелянт зазначає, що у судовому засіданні позивачем не доведено, а відповідно судом не встановлено обставину, яка б підтвердила, що наказ від 30.10.2008 року № 955 було винесено без дотриманням вимог розділу IV «визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування» п. 16 «Розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України».

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, статті 111, 112, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вимагають від командира роти (взводу) виконання таких службових обов'язків, як:

Командир роти (взводу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу, за підтримання внутрішнього порядку у взводі.

Командир роти (взводу) зобов'язаний:

підтримувати особовий склад взводу, озброєння і техніку в постійній бойовій готовності;

проводити з особовим складом взводу заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу;

виховувати особовий склад взводу в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу;

стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності;

Виконання цих обовязків командиром передбачає в т.ч. матеріальну відповідальність за ввіренне йому майно в разі його нестачі, втрати та інших передбачених законом випадках, так-як майно в належному вигляді передається військовою частиною до службової особи для використання, збереження та проведення передбачениими керівними документами заходів згідно плану бойової підготовки частини.

Слід зазначити, що матеріальна відповідальність в даному випадку настає за умов зазначених гл. 3 «Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі» затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року №243/95-ВР.

Так, вказане Положення визначає, що військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність у повному та підвищеному розмірі шкоди заподіяної з їх вини у разі в т.ч.: недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети;

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну, розкраданням, марнотратсвом або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів звязку, спеціальної техніки та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10 кратному розмірі вартості цього майна; (перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України).

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні обставини.

Згідно до витягу з наказу командира військової частини А0998 №194 від 25.07.2006 року лейтенанта ОСОБА_1 призначеного наказом Міністра оборони України на посаду командира 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону, зараховано до списків особового складу частини. Надано три дні з 25.07.2006 року для прийому справ та посади (а.с.6)

Відповідно до заяви лейтенанта ОСОБА_1 від 02.08.2006 року, відповідач письмово доповів командиру батальйону, що справи та посаду командира 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону прийняв і приступив до виконання своїх службових обов'язків (а.с. 13).

Згідно витягу з наказу командира військової частини А0998 №317 від 16.11.2007 року лейтенанта ОСОБА_1, який прибув з в/ч А0481 м. Яворів зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення. Допущено до тимчасового виконання вакантної посади командира кадру 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону (а.с.7).

Відповідно до заяви лейтенанта ОСОБА_1 від 16.11.2007 року відповідач письмово доповів командиру батальйону, що справи та посаду командира 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону прийняв і приступив до виконання своїх службових обов'язків (а.с. 14).

Із наявного у матеріалах справи витягу з наказу командира військової частини А0998 №3 від 05.01.2010 року слідує, що старшого лейтенанта ОСОБА_1, командира кадру 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А0998, призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 22.12.2009 року №641 на посаду командира військової частини А0796-Ж, вважати, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби - м. Рівне. З 05.01.2010 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.8).

Згідно повідомлення начальника фінансово-економічного відділення в/ч А0796 №162 від 17.02.2010 року сума збитків, яка записана у розрахунковій книжці НОМЕР_2 ст. л-та ОСОБА_1, у розмірі 31018,47 грн. взята на облік та занесена у книгу грошових стягнень та нарахувань за 2010 рік (а.с.35).

Як вбачається із витягу з наказу командира військової частини А0998 №188 від 28.07.2010 року, старшого лейтенанта ОСОБА_1, який прибув з військової частини А0796 м. Рівне, з 28.07.2010 року зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення. Надано п'ять днів з 28.07.2010 року для прийому справ (а.с.9).

Згідно до наказу командира військової частини А0998 № 484 від 25.06.2008 року «По факту виявлення нестачі в ході роботи ревізії західного контрольно-ревізійного управління по бронетанковій службі військової частини А0998» у командира 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону лейтенанта ОСОБА_1 було встановлено нестачу військового майна, що з урахування ПДВ - 20% складає суму 9072 гривні, та наказано начальнику фінансово-економічної служби вирахувати з грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 суму нанесеного державі збитку в розмірі 9072 грн. (а.с. 15-18).

Відповідно до наказу командира військової частини А0998 №671 від 18.08.2008 року «По факту виявлення нестачі в ході роботи ревізії західного контрольно-ревізійного управління по бронетанковій службі військової частини А0998» у командира 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_1 було встановлено втрату військового майна на суму 300 гривень та наказано начальнику фінансово-економічної служби вирахувати з грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 суму нанесеного державі збитку з урахуванням 20% ПДВ в розмірі 360 гривень (а.с. 19-20).

Згідно до наказу командира військової частини А0998 №955 від 30.10.2008 року «Про нестачу паливно-мастильних матеріалів в 9 механізованій роті 3 механізованого батальйону та покарання винних» у командира 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_1 була виявлена нестача паливно-мастильних матеріалів в кількості 561,9 кг (677 літрів) дизельного палива та охолоджувальної рідини 148 літрів та наказано начальнику фінансово-економічної служби частини суму збитків в розмірі 1663 грн. 66 коп., що з урахуванням ПДВ 20% складає 1996 грн. 39 коп. та з врахуванням кратності «3» складає 5989, 17 коп. утримати з грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 (а.с. 21-22).

Відповідно до наказу командира військової частини А0998 №670 від 18.08.2008 року «По факту виявлення нестачі водовідкачуючих насосів на бронетанковому озброєнні і техніці частини» у командира 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_1 була виявлена нестача бронетанкового майна та наказано начальнику фінансово-економічної служби частини вирахувати з грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 суму нанесеного збитку державі в розмірі 343 грн. 48 коп., що з урахуванням ПДВ 20% складає суму в розмірі 412 грн. 18 коп. (а.с. 23-25).

Згідно до наказу командира військової частини А0998 №31 від 15.01.2009 року «Про внесення змін в накази командира військової частини А0998 від 29.12.2007 року №975, від 18.01.2008 року №41, від 11.09.2008 року №751, від 20.10.2008 року №907, від 30.10.2008 року №955, від 18.12.2008 року №1176» з метою приведення наказів командира військової частини у відповідність до вимог розділу ІV «визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування» п.16 «Розмір заподіяної державі шкоди визначається за фактичними втратами на підставі даних обліку виходячи з вільних оптово-роздрібних чи договірних цін, що діють на період розгляду питання про матеріальну відповідальність, а в разі відсутності таких даних - за цінами, що обчислюються в порядку, який визначається Міністерством економіки України» пункт 2 наказу командира частини від 30.10.2008 року №955 викладено в наступній редакції: Начальнику фінансово-економічної служби частини утримати за нестачу 562 кг дизпалива «3» та рідини М-40 158 кг в 9 механізованій роті з старшого лейтенанта ОСОБА_1 з урахуванням кратності « 3» з ПДВ суму 15621,87 грн. (а.с. 26-27).

У відповідності до наказу командира військової частини А0998 №1230 від 29.12.2009 року «По факту нестачі ДП «НЗ» в 9 механізованій роти 3 механізованого батальйону, яка була виявлена в ході проведення ревізії КРУ» у командира 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону старшого лейтенанта ОСОБА_1 була виявлена нестача паливно-мастильних матеріалів та наказано помічнику командира-начальнику фінансово-економічної служби військової частини А0998 вирахувати з грошового забезпечення старшого лейтенанта ОСОБА_1 суму нанесених збитків державі в розмірі 8754 грн. 30 коп., що з урахуванням ПДВ 20% та кратності «3» занести в книгу грошових стягнень та нарахувань частини (а.с. 28-29).

Згідно до наказу командира військової частини А0998 №6 від 05.01.2010 року «Про притягнення старшого лейтенанта ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності за нестачу майна бронетанкової служби» наказано помічнику командира-начальнику фінансово-економічної служби військової частини А0998 стягнути суму в розмірі 601 грн. 16 коп., що з врахуванням 20% ПДВ становить 721 грн. 39 коп. та з врахуванням кратності « 3», що остаточно становить суму в розмірі 2164 грн. 17 коп. - утримати з грошового забезпечення командира кадру 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А0998 старшого лейтенанта ОСОБА_1 (а.с. 30-33).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А0998 №162 від 23.06.2011 року старшого лейтенанта ОСОБА_1, командира 5 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А0998, звільненого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 06.05.2011 року №176 з військової служби у запас за пунктом «а» частини 6 (у зв'язку із закінченням строку контракту) відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ, вважати, що справи та посаду здав. З 23 червня 2011 року виключений зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлений для зарахування на військовий облік до Яворівсько-Мостиського ОРВК Львівської області (а.с.10).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ОСОБА_1, прийнявши в належному виді техніку, згідно посадових обов'язків, повинен був стежити за ввіреним йому майном, перевіряти його та не допускати нестач. Однак, судом встановлено, що під час виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 допустив нестачу матеріальних засобів, чим спричинив збитки державі в розмірі 36384,52 (тридцять шість тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 52 коп., що зафіксовано вищевказаними наказами командира військової частини А0998.

Відповідно до п. 3.1.1 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України (наказ МО України №300 від 16.07.1997 року) ОСОБА_1 як посадова особа, яка здійснює ведення військового господарства ніс відповідальність за це господарство та повинен був виконувати свої обов'язки відповідно до Статуту внутрішньої служби ЗСУ і вимог покладених в цьому Положенні.

Згідно п 3.1.9 цього ж Положення, ОСОБА_1 зобов'язаний був знати вимоги чинного законодавства України, наказів, положень, настанов, інструкцій та інших керівних документів, щодо організації та ведення військового господарства та неухильно керуватись ними у свої діяльності; здійснювати постійний контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням (використанням) матеріальних засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням.

В контексті наведеного, колегією суддів встановлено, що відповідно до довідки №1794 від 06.07.2011 року виданій старшому лейтенанту ОСОБА_1, його заборгованість за нестачу військового майна за час проходження військової служби у військовій частині А0998 становить суму 24008 грн. (а.с.90).

У відповідності до прибуткового касового ордеру №72 від 13.07.2011 року ОСОБА_1 вніс кошти в сумі 4008,87 грн. на рахунок військової частини А0998 за погашення нестачі (а.с.34).

Суд першої інстанції дійшов до вірного переконання, що старший лейтенант запасу ОСОБА_1 порушив статті 111,112,119,120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме він повинен був стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і зберіганням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності військового майна.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не спромігся зберегти ввірене йому майно, чим було заподіяно державі збитків на суму 36384,52 грн. 52 коп., з якої 16385,39 грн. 39 коп. ОСОБА_1 сплатив у добровільному порядку, а решта суми 19999,13 грн. 13 коп. державних коштів ОСОБА_1 залишається непогашеною, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до вірного переконання про обгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Яворівського районного суду Львівської області від 22.05.2013 р. по справі № 2а-4624/11 ( 2а/460/28/13 ) - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик