Ухвала суду № 39170687, 20.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/567/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, про скасування наказів,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Вінницькій області про скасування наказів.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що 24 травня 2013 року позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Вінницькій області з клопотанням, у якому просив надати в оренду земельну ділянку загальною площею 51,6 га на території Зозівківської сільської ради за межами населеного пункту. При цьому просив у разі надходження кількох звернень щодо набуття в оренду вказаної земельної ділянки цю земельну ділянку включити до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде реалізоване на земельних торгах.

За результатами розгляду вказаного клопотання відповідач своїм листом вих. №03-55/403 від 26 червня 2013 року роз'яснив порядок набуття в оренду земельних ділянок шляхом участі в земельних торгах. Також відповідач повідомив Товариство про можливість набуття права оренди на бажану земельну ділянку на земельних торгах.

Згодом позивачу стало відомо про передачу в оренду вказаної земельної ділянки для ведення фермерського господарства громадянину ОСОБА_3. Такі рішення прийняті у формі наказів Головного управління Держземагентства у Вінницькій області ВН №0522281200:03:000/00001582 та ВН №0522281200:03:000/00001584 від 29 листопада 2013 року.

Позивач вважає, що цими наказами обмежено його право на участь у земельних торгах, на яких можливо було б набути право оренди на ці земельні ділянки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Наказами №0522281200:03:000/00001582 та ВН №0522281200:03:000/00001584 від 29 листопада 2013 року Головне управління Держземагенства у Вінницькій області затвердило технічну документацію та надало громадянину ОСОБА_3 земельні ділянки в оренду терміном на 25 років для ведення фермерського господарства.

В обґрунтування протиправності прийнятих відповідачем рішень ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро" зазначає, що Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області не було організовано земельні торги щодо продажу права оренди земельних ділянок, що призвело до порушення прав позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості зазначених доводів позивача.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

З аналізу вказаних норм слідує, що права на земельні ділянки державної чи комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) у випадку передачі земельних ділянок громадянам для ведення фермерського господарства.

Таким чином, відповідачем було правомірно передано земельні ділянки в оренду громадянину ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів.

Крім того, відповідно до ст. 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об'єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечує організатор земельних торгів.

Зазначеною нормою визначено, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, визначається організатором земельних торгів з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

При цьому, Земельним кодексом України не визначено обов'язку проведення організатором земельних торгів у випадку звернення юридичної чи фізичної особи із заявою про передачу земельної ділянки в оренду.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Листом Головного управління Держземагенства у Вінницькій області №03-55/4031 від 26 червня 2013 року позивачу було роз'яснено його право на набуття права оренди земельних ділянок в порядку, встановленому законом та зазначено, що у поданих позивачем клопотаннях про передачу земельних ділянок в оренду відсутні відомості про цільове призначення земельних ділянок, з доданих до клопотань викопіювань неможливо встановити бажане місце розташування земельних ділянок.

Таким чином, позивач не був позбавлений можливості реалізувати своє право на отримання в оренду земельних ділянок в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс-Агро" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року - без змін.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Граб Л.С.