Ухвала суду № 39170656, 11.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17627/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І. В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

при секретарі: Приходько К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ 2011» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ 2011» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001802260, № 0001812260, № 0001792260 від 07.06.13 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, а представник позивача заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ 2011» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів за період з 23.01.12 року по 31.12.12 року, за результатами якої складено акт № 1695/22-621-38013283 від 24.05.13 року (далі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп. 153.15.1 п. 153.15 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого, ним занижено зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1 085 332,00 грн. та завищено розмір від'ємного значення об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств в сумі 85 701 476,00грн; п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого, завищено розмір податкового кредиту на суму 1 965 590,00грн.

У зв'язку із встановленими порушеннями, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0001802260 від 07.06.13 року, яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 356 665,00 грн. в тому числі, за основним платежем в сумі 1 085 332,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 271 333,00 грн; № 0001812260 від 07.06.13 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств в розмірі 85 701 476,00 грн; № 0001792260 від 07.06.13 року, яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 456 987,00 грн. в тому числі, за основним платежем в сумі 1 965 590,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 491 398,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, підставою для донарахування зобов'язань з податку на прибуток, а також зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств слугувало встановлення податковим органом формування позивачем валових витрат за рахунок відсотків по кредитним договорам, курсової різниці а також амортизаційних відрахувань, оскільки такі мають відношення до здійснення господарської діяльності інших суб'єктів підприємницької діяльності, правонаступником яких, на переконання податкового органу, позивач не є, оскільки передавальні акти ТОВ «ФОЗЗІ СІЧ», ТОВ «ФОЗЗІ ОСТ», ТОВ «ФОЗЗІ ЮГ», ТОВ «СІЛЬПО-65», ТОВ «СІЛЬПО-69» та ТОВ «Росттранс» про передачу ТОВ «ФГ2011» як правонаступнику майна та інших активів, було складено 12.01.12 року, а ТОВ «ФГ2011» було створено лише 18.01.12 року. При цьому, обставини виникнення таких валових витрат відповідачем не заперечується.

Однак, такі доводи відповідача спростовуються доказами, наданими позивачем, зокрема, копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджує правонаступництво позивача від ТОВ «ФОЗЗІ СІЧ», ТОВ «ФОЗЗІ ОСТ», ТОВ «ФОЗЗІ ЮГ», ТОВ «СІЛЬПО-65», ТОВ «СІЛЬПО-69» та ТОВ «Росттранс».

Крім того, як було встановлено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2013 року у справі № 4454/13/876, яка набрала законної сили, що відповідно до ст. 72 КАС України, є встановленим фактом та не доказується при розгляді даного спору, засновником ТОВ «ФГ-2011» є ТОВ «Фоззі-Фуд». У зв`язку з реорганізацією останнього, всі права та обов`язки ТОВ «Фоззі-Фуд» було передано позивачеві, згідно передавального акту від 12.01.2012 року, проте ТОВ «ФГ-2011» зареєстровано та прийнято на облік ДПС України лише 18.01.2012 року, тобто на час передачі майна та інших активів позивач не був зареєстрований в податкових органах як платник податків та не міг виступати як суб`єкт господарських правовідносин, тому податкові повідомлення-рішення № 0001802260, № 0001812260 від 07.06.13 року, якими збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за період з 23.01.12 року по 31.12.12 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Також перевіркою встановлено, що позивачем за період з 23.01.12 року по 31.12.12 року не сплачувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість, хоча відповідно до результатів перевірки, за вказаний період повинно бути сплачено зобов'язання у розмірі 1 965 590,00 грн.

Позивачем заперечується наявність у нього обов'язку зі сплати зобов'язань з податку на додану вартість за вказаний період, оскільки він не був на той час платником такого податку.

Відповідно до змісту п. 183.10 ст. 183 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав покладений на нього обов'язок та, у відповідності до п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 ПК України, звернувся до податкового органу із відповідними заявами від 16.02.12 року, 29.02.12 року, 10.04.2012 року про реєстрацію його як платника ПДВ, однак відповідач тричі відмовив у видачі Свідоцтва платника ПДВ, тобто Товариство не отримало такого із незалежних від нього причин.

З огляду на зазначене, виходячи із приписів п. 183.10 ст. 183 ПК України, обов'язку по сплаті податку на додану вартість у період з 23.01.12 року по 31.12.12 року у позивача не виникало, тому податкове повідомлення-рішення № 0001792260 від 07.06.13 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, якім надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 16.01.2014 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.