Ухвала суду № 39170631, 27.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2144/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Епель О.В.,

при секретарі - Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.12р. № 0000464530, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карелла» (далі-позивач, ТОВ «Карелла») звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.12р. № 0000464530.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, рацівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла» з питань правомірності відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду по декларації з ПДВ за липень 2012року. За результатами перевірки складено акт від 06.09.12р. № 4/15-307/32919841 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення п. 102.5 ст. 102, п. 200.1, 200.4, п. 200.6, п. 200.7 та п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого податковим повідомленням-рішенням № 0000461530 від 26.09.12р. позивача позбавлено право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 882 741,00грн. в тому числі за: липень 2006 року в розмірі - 5 грн., серпень 2006 року в розмірі - 577 грн., вересень 2006 року в розмірі - 452 грн., жовтень 2006 року в розмірі -414 грн., листопад 2006 року в розмірі - 503,00грн., грудень 2006 року в розмірі - 1456 грн., січень 2007 року в розмірі - 11190 грн., лютий 2007 року в розмірі - 8116 грн., березень 2007 року в розмірі - 8706 грн., квітень 2007 року в розмірі - 22821 грн., травень 2007 року в розмірі - 44072 грн., червень 2007 року в розмірі - 21459 грн., липень 2007 року в розмірі - 2965 грн., серпень 2007 року в розмірі - 828 грн., вересень 2007 року в розмірі - 928 грн., жовтень 2007 року в розмірі - 2369 грн., листопад 2007 року в розмірі - 28517 грн., грудень 2007 року в розмірі - 14183 грн., січень 2008 року в розмірі-70 грн., лютий 2008 року в розмірі - 97565 грн., березень 2008 року в розмірі - 30176 грн., квітень 2008 року в розмірі - 41458 грн., травень 2008 року в розмірі - 40413 грн., червень 2008 року в розмірі - 994 грн., липень 2008 року в розмірі - 248419 грн., серпень 2008 року в розмірі - 17453 грн., вересень 2008 року в розмірі - 99151грн., жовтень 2008 року в розмірі - 103223 грн., листопад 2008 року в розмірі - 581 грн., грудень 2008 року в розмірі - 26884 грн., січень 2009 року в розмірі - 711 грн., лютий 2009 року в розмірі - 2900 грн., березень 2009 року в розмірі - 734 грн., квітень 2009 року в розмірі - 1763 грн., травень 2009 року в розмірі - 685 грн.

Підставою для зменшення позивачу за липень 2012 року залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 882 741,00грн. стало пропущення таким строків для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року, в якій позивач зазначив про відсутність податкових зобов'язань за звітний період, а в рядку 24 визначив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 902 668,00грн.

Також позивачем подано довідку про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), з якої вбачається, що сума залишку від'ємного значення в розмірі 902 668,00грн., частина такого залишку у розмірі 882 741,00грн. виникла у період з липня 2006 року по травень 2009року включно.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Водночас, судом першої інстанції вірно зазначено, що приписи пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

З урахуванням наведеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, заснований на положеннях пп.198.3 ст.198 , 102.1, 102.5 ст. 102, 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, про необґрунтованість висновків податкового органу щодо відсутності права у позивача на використання від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 882 741,00грн. за період : липень 2006 року в розмірі - 5 грн., серпень 2006 року в розмірі - 577 грн., вересень 2006 року в розмірі - 452 грн., жовтень 2006 року в розмірі -414 грн., листопад 2006 року в розмірі - 503,00грн., грудень 2006 року в розмірі - 1456 грн., січень 2007 року в розмірі - 11190 грн., лютий 2007 року в розмірі - 8116 грн., березень 2007 року в розмірі - 8706 грн., квітень 2007 року в розмірі - 22821 грн., травень 2007 року в розмірі - 44072 грн., червень 2007 року в розмірі - 21459 грн., липень 2007 року в розмірі - 2965 грн., серпень 2007 року в розмірі - 828 грн., вересень 2007 року в розмірі - 928 грн., жовтень 2007 року в розмірі - 2369 грн., листопад 2007 року в розмірі - 28517 грн., грудень 2007 року в розмірі - 14183 грн., січень 2008 року в розмірі-70 грн., лютий 2008 року в розмірі - 97565 грн., березень 2008 року в розмірі - 30176 грн., квітень 2008 року в розмірі - 41458 грн., травень 2008 року в розмірі - 40413 грн., червень 2008 року в розмірі - 994 грн., липень 2008 року в розмірі - 248419 грн., серпень 2008 року в розмірі - 17453 грн., вересень 2008 року в розмірі - 99151грн., жовтень 2008 року в розмірі - 103223 грн., листопад 2008 року в розмірі - 581 грн., грудень 2008 року в розмірі - 26884 грн., січень 2009 року в розмірі - 711 грн., лютий 2009 року в розмірі - 2900 грн., березень 2009 року в розмірі - 734 грн., квітень 2009 року в розмірі - 1763 грн., травень 2009 року в розмірі - 685 грн. оскільки підприємством залишок від'ємного значення з податку на додану вартість не був використаний протягом 1095 днів.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Епель О.В.