Постанова № 39170613, 11.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17500/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В. П.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Мєзєнцева Є. І., Файдюка В. В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Містобудівельна компанія МСУ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Містобудівельна компанія МСУ» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі відповідач, ДПІ) про визнання незаконними дії та бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Містобудівельна компанія МСУ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання незаконними дій відповідача стосовно підписання акта перевірки № 211/26-57-2201-07/03449901 від 30.09.2013 року, особами, які не проводили дану перевірку; визнання незаконною бездіяльності відповідача стосовно непідписання акта перевірки № 211/26-57-2201-07/03449901 від 30.09.2013 року, особами, які проводили дану перевірку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно наказу відповідача № 181 від 31.07.2013 року «Про проведення виїзної планової перевірки ТОВ «Мостобудівельна Компанія МСУ» (код ЄДРПОУ 03449901)», керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, організовано виїзну планову перевірку позивача з 12.08.2013 року тривалістю 20 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, належним чином вручений позивачеві.

12.08.2013 року головному бухгалтеру позивача пред'явлені направлення на перевірку: № 150/26-57-22-01-10П від 12.08.2013 року, виписане головному державному ревізору-інспектору відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління доходів і зборів фізичних осіб відповідача - ОСОБА_2; № 149/26-57-22-01-10П від 12.08.2013 року, виписане головному державному ревізору-інспектору відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту відповідача - ОСОБА_3; № 148/26-57-22-01-10П від 12.08.2013 року, виписане заступнику начальника відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту відповідача - ОСОБА_6. та копія наказу на проведення перевірки.

Відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року, за результатами якої, складено акт № 211/26-57-2201-07/03449901 від 30.09.2013 року.

Як вбачається, з наявної в матеріалах справи, копії акта перевірки позивача № 211/26-57-2201-07/03449901 від 30.09.2013 року, він підписаний представниками відповідача, які були направлені на перевірку, а саме: ОСОБА_6. та ОСОБА_3, а також начальником відділу податкового контролю юридичних осіб управління оподаткування фізичних осіб відповідача - ОСОБА_4 При цьому, підпис, направленої на перевірку посадовової особи - ОСОБА_2 відсутній.

Позивач, вважаючи такі дії та бездіяльність відповідача незаконними, звернувся до адміністративного суду з позовом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п. 86.1, п. 86.3 ст. 86 Кодексу, результати перевірок (крім камеральних та електронних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

В той же час, згідно з пп. 1.3.1 пп. 1.3.3 п. 1.3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України № 948 від 31 жовтня 2012 року, для проведення документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки платника податків формується направлення на перевірку в одному примірнику окремо на кожну посадову (службову) особу, що буде проводити перевірку (зразок форми направлення наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій, додається).

Направлення на проведення документальної планової або позапланової виїзної або фактичної перевірки підписується керівником (заступником керівника) органу ДПС, який очолює таку перевірку та видав наказ про її проведення, та скріплюється гербовою печаткою цього органу (у тому числі у разі залучення до перевірки працівників інших органів ДПС).

У разі виникнення під час проведення документальної виїзної або фактичної перевірки необхідності додаткового залучення працівників органів ДПС до складу перевіряючих, направлення на перевірку оформляється відповідно до пункту 1.3 цього розділу Методичних рекомендацій.

Підставою для додаткового залучення працівників органів ДПС до складу перевіряючих є доповідна записка керівника структурного підрозділу органу ДПС, який здійснює (очолює) таку перевірку, на ім'я керівника (заступника керівника) відповідного органу ДПС з викладенням об'єктивних причин необхідності додаткового залучення до складу перевіряючих інших працівників органу ДПС (значні обсяги операцій, проведених платником податків у періоді, що перевіряється; виникнення інших питань, що належать до компетенції органів ДПС; тривала хвороба або звільнення працівника органу ДПС, які сталися під час проведення перевірки тощо).

При цьому в акті перевірки вчиняється відповідний запис.

Як свідчать матеріали справи, посадова особа ОСОБА_2, на яку виписано направлення на перевірку № 150/26-57-22-01-10П від 12.08.2013 року, з 30.09.2013 року по 14.10.2013 року перебувала на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності (а. с. 41), тому не була присутня під час проведення перевірки 30.09.2013 року та мала права підписувати акт перевірки. Однак, жодних дій, передбачених вищезазначеними нормами ПК України та Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків з метою заміни ОСОБА_2 у складі перевіряючих не зроблено. Зокрема, в матеріалах справи відсутнє направлення на проведення перевірки на ім`я ОСОБА_4, яка підписала акт перевірки замість ОСОБА_2, що в порушення п. 81.1 ст. 81 ПК України, не було пред`явлено уповноваженому представнику позивача під час проведення перевірки.

З урахуванням вищенаведеного та того факту, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 не проводила перевірку позивача, колегія суддів з метою належного захисту права позивача вважає за необхідне, у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати дії відповідача щодо підписання акта перевірки № 211/26-57-2201-07/03449901 від 30.09.2013 року неуповноваженою посадовою особою протиправними, а в решті вимог відмовити.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 16.12.2013 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги частково.

Керуючись статтями 11, 186, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Містобудівельна компанія МСУ» задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо підписання акта перевірки № 211/26-57-2201-07/03449901 від 30.09.2013 року неуповноваженою посадовою особою протиправними.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.