Постанова № 39170574, 27.05.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року справа № П/811/787/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участі секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: не з'явились

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Запорізького міського центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення безпідставно виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 14607,46 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Запорізький міський центр зайнятості (далі - позивач, Запорізький МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач, ОСОБА_1), в якому просить стягнути безпідставно виплачену суму матеріального забезпечення в розмірі 14607 грн. 46 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у період перебування на обліку у Запорізькому міському центрі зайнятості, відповідач перебував у цивільно-правових відносинах з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», чим порушив вимоги Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 незаконно отримано матеріальну допомогу по безробіттю в сумі 14607 грн. 46 коп.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 про факт працевлаштування центр зайнятості не повідомляв, у зв'язку з чим отримана допомога по безробіттю є незаконно отриманою.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу без його участі (а.с.79).

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, зазначивши, що укладений між ним та ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» 13.12.2012 року договір доручення №3838-12АС фактично не виконувався, винагороду не отримував. Про вказаний договір відповідач взагалі забув.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-III (далі - Закон № 1533-III) встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Частиною 1 статті 34 Закону №1533-ІІІ передбачено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно Положення про Запорізький міський центр зайнятості (а.с.26-29), Центр є органом державної служби зайнятості, на який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у місті Запоріжжі.

Отже, законом передбачено право Запорізького міського центру зайнятості на звернення до адміністративного суду з позовами про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 03.01.2013 року було подано до Запорізького МЦЗ заяву про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.21).

Згідно персональної картки №080112122700003 з 03.01.2013 року відповідачу було надано статус безробітного, призначена допомога по безробіттю на підставі ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.23).

Згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» від 14.11.2013 року № 447 встановлено, що ОСОБА_1 перебував у цивільно-правових відносинах з ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» з 13.12.2012 року по 01.11.2013 року (а.с.20).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" (далі-Закон №803-XII) зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Громадяни, які забезпечують себе роботою самостійно, у тому числі підприємці, належать до зайнятого населення (пп. "б" ч.3 ст. 1 Закону № 803-XII).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі по тексту - Закон №1533-III) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно пп. 8 п. 1 ст. 31 Закону №1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно абз. 4 пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року №198, реєстрація безробітного припиняється з дня укладання цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Факт зайнятості ОСОБА_1 з 13.12.2012 року за цивільно-правовим договором в ПАТ «СК «АХА Страхування», тобто під час перебування на обліку в Запорізькому міському центрі зайнятості, підтверджується відповідними документами.

Так, з копії договору доручення від 13.12.2012 року, укладеного між ПАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_1 (Повірений) вбачається, що предметом договору є зобов'язання Повіреного, який є страховим агентом відповідно до ст. 15 Закону України «Про страхування» від імені та за дорученням Довірителя виконувати частину його страхової діяльності (а.с.15-18,59-65).

Згідно додаткової угоди від 01.11.2013 року до договору доручення від 13.12.2012 року №3838-12АС, вказаний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 01.11.2013 року (а.с.66).

Листом АТ «СК «АХА Страхування» від 05.05.2014 року №3350/26ЦВ підтверджується, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «СК «АХА Страхування» згідно договору доручення №3838-12АС від 13.12.2012 року. Договірні відносини припинені 01.11.2013 року (а.с.58).

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 відносився до категорії зайнятих осіб, проте не повідомив центр зайнятості про працевлаштування та незаконно отримав допомогу по безробіттю.

Згідно довідки Запорізького МЦЗ від 06.12.2013 року, за період з 10.01.2013 року по 29.09.2013 року ОСОБА_1, під час перебування на обліку в якості безробітного, отримав кошти в розмірі 14607грн.46коп. (а.с.11).

У зв'язку з чим, 13.12.2013 р. Запорізьким міським центром зайнятості прийнято наказ № 621-0 про повернення допомоги по безробіттю виплаченої ОСОБА_1 (а.с.12).

13.12.2013 року на адресу відповідача було направлено лист вих. № 5698/07-05 про відшкодування коштів, який отримано відповідачем 20.12.2013р., що підтверджується підписом ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №219 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата державної реєстрації фізичної особи - підприємця, дата укладення цивільно-правового договору.

Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Суд зазначає, що умовою «зайнятості» є саме мета одержання доходу, а не факт одержання доходу.

З договору доручення №3838-12АС вбачається, що ОСОБА_1 зобов'язувався вчиняти певні дії, а саме, здійснювати пошук потенційних страхувальників Довірителя та інше.

Відповідно до розділу 2 договору відповідач зобов'язується вчиняти дії та керуючись статтею 1000 Цивільного Кодексу України, де зазначено що за договором доручення одна сторона зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони певні юридичні дії, відповідач належав до категорії зайнятого населення.

Таким чином, законодавець не ставить в залежність дії служби зайнятості по зняттю безробітної особи з обліку та припиненню виплати матеріального забезпечення, від отримання особою доходу, достатньо лише самого факту укладення цивільно-правового договору, а у даному випадку цей факт мав місце, але відповідачем його було приховано.

Також, чинним законодавством не передбачено внесення запису у трудову книжку у разі укладення цивільно-правового договору, тому про дані обставини відповідач зобов'язаний був повідомити службу зайнятості відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", тому що укладення цивільно-правового договору впливає на факт перебування на обліку у службі зайнятості, а тому і на виплату матеріального забезпечення.

Крім того суд зазначає, що не отримання грошової винагороди за договором доручення №3838-12АС не позбавляє відповідача права звернення до суду щодо стягнення даних грошових коштів.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З врахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1) суму коштів у розмірі 14607 (чотирнадцять тисяч шістсот сім) грн. 46 коп., яку перерахувати на користь Запорізького міського центру зайнятості, на рахунок: Одержувач: Запорізький міський центр зайнятості, код ЄДРПОУ: 20482573, банк одержувача: ГУДКСУ України у м. Запоріжжі Запорізької області, МФО: 813015, р/р: 37172002004384.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук