Вирок № 39170188, 12.06.2014, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2462/14-к

Провадження № 1-кп/362/196/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.06.2014 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді А.А. Бабіша,

при секретарі - Т.М Кострубіцькій,

з участю прокурора - В.П.Цибульського,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014110140000530 від 14.05.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Узин, Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, освіта середня, без визначеного місця проживання, на даний час проживаючому у залишку споруди колишніх парників б.н. за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 19.03.1997 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 101, 42 КК України (в редакції 1960 р.) до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 26.05.2004 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України (в редакції 2001 р.) до 2 років 10 місяців позбавлення волі; 08.07.2010 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 років 8 місяців позбавлення волі; 17.11.2011 р. Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; 26.03.2014 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області СВ Білоцерківського МВ направлено обвинувальний акт за підозрою ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України,

- 29.05.2014 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно,-

В С Т А Н О В И В :

10.05.2014 року близько 09 год. 00 хв., ОСОБА_1, переслідуючи корисливий мотив, шляхом вільного доступу проник до під'їзду будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, де з першого поверху, вказаного під'їзду, користуючись тим, що його дії залишаються не поміченими сторонніми особами, повторно, з метою збагачення за рахунок чужого майна, умисно вчинив крадіжку бувшого у використанні велосипеда марки «Мінськ» вартістю 533,33 грн., який належав ОСОБА_2.

Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим потерпілій ОСОБА_2 завдав матеріальної шкоди на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю і показав, що 10.05.2014 року о 09 годині 00 хвилин ранку він спускався по сходах будинку по АДРЕСА_2, де проживає його сестра і внизу перед виходом на першому поверсі він побачив велосипед «Мінськ», він його викотив, сів на велосипед і поїхав на парники, де він проживає. На наступний день він сів на нього і поїхав на сміттєзвалище збирати металобрухт. І на наступний день коли він вже назбирав металобрухт його спіймала міліція. Працівники міліції вилучили у нього велосипед, а потім, як йому стало відомо повернули велосипед потерпілій ОСОБА_2 У вчиненому щиро розкаявся, просить суд суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутності. Матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має. З приводу покарання покладається на думку суду.

Головуючим у кримінальному провадженні з'ясована думка учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та про порядок їх дослідження.

Прокурор не заперечував проти подальшого розгляду кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_1

Судом з'ясована думка всіх учасників судового провадження стосовно подальшого розгляду кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та можливості обмежитись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_1, що містяться в матеріалах кримінального провадження №12014110140000530 від 14.05.2014 року відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що були надані прокурором в судовому засіданні.

Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_1 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до злочину середньої тяжкості, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ГІБ МВС України ОСОБА_1 раніше судимий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо.

Судом, відповідно до ст. 66 КК України, беруться до уваги обставини, пом'якшуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1, відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено рецидив злочинів.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.

Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.11.2011 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначено покарання у виді 2 (двох) років.

Суд враховує посередню характеристику на ОСОБА_1 за місцем його проживання, те, що він раніше судимий, щире каяття, суд вважає за доцільним призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту на певний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому призначене покарання ОСОБА_1 буде відповідати його особі і вчиненому ним кримінальному правопорушенню.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався та в судовому засіданні прокурором не було заявлено такого клопотання, а тому суд при постановлені вироку не застосовує до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Судові витрати за проведення автотоварознавчої експертизи №0051 у розмірі 530,00 грн. стягнути з ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Експертна компанія «ІНДЕКС», ЄДРПОУ 38605399, р/р 26009052720118 в Печерська філія КБ «ПРИВАТБАНК», Київ МФО 300711.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя А.А. Бабіш