ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2014 р.Справа № 916/1914/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Лисенко В.А.
Суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.
(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 583 від 09.04.2014р.)
При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.
За участю представників сторін:
від прокуратури - Лянна О.А., посвідчення № 005252 від 22.09.2012р.
Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові"
на рішення господарського суду Одеської області від 24.03.2014р.
по справі № 916/1914/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові"
до відповідачів 1) Виконавчого комітету Одеської міської ради
2) Приватного підприємства "Перспектива-Ріелтор"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Управління капітального будівництва Одеської міської ради
та за участю прокуратури м. Одеси
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії
Встановила:
У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Приватного підприємства "Перспектива-Ріелтор" про визнання недійсним договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 15.11.2006р. та зобов'язання відповідачів укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до вимог чинного законодавства України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що спірний договір укладений з порушенням п. 4.8 „Правил забудови міста Одеси", а також не відповідає теперішнім вимогам законодавства в частині визначення розміру пайової участі, а саме суперечить нормам ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності".
Рішенням господарського суду Одеської області від 22.08.2013р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. позов задоволено. Визнано недійсним договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 15.11.2006р., зобов'язано відповідачів укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до вимог чинного законодавства України з врахуванням положень ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2013р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. та рішення господарського суду Одеської області від 22.08.2013р., справу № 916/1914/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2014р. справу № 916/1914/13 прийнято до свого провадження суддею Лічманом Л.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.02.2014р. на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі Управління капітального будівництва Одеської міської ради як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.03.2014р. (суддя Лічман Л.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки ТОВ "Фонд сприяння добудові" не будучи контрагентом за спірним договором, фактично спрямовує на примушення інших осіб до вчинення цивільно-правової угоди, що прямо заборонено ст.627 ЦК України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюваний договір порушує його права та інтереси, оскільки між ним та ПП "Перспектива-Ріелтор" укладено договір про внесення змін до договору № 2012-12 від 29.10.2012р. про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, метою якого є завершення будівництва другої та третьої черги будівництва житлового комплексу із вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного призначення за адресою: м. Одеса вул. Генерала Плієва, 1, який будується з 2007р. із перервами в будівельних роботах, пов'язаних із кризовою ситуацією в будівництві. Скаржник вказує на те, що направлення його інвестицій на сплату необґрунтованої пайової участі, яка є завищеною відповідно до вимог чинного законодавства, замість направлення цих коштів на відновлення будівництва є таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства, а саме розумності, добросовісності та справедливості. Крім того, апелянт наполягає на тому, що вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.
Представники ТОВ "Фонд сприяння добудові", Виконавчого комітету Одеської міської ради, ПП "Перспектива-Ріелтор" та Управління капітального будівництва Одеської міської ради у судове засідання не з'явились, не скористались наданим їм ст. 22 ГПК України правом та повноважних представників не направили.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки повноважних представників суду не відомі.
Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.
Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності вищезазначених представників сторін.
Заслухавши пояснення представника прокуратури, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2006р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Приватним підприємством "Перспектива-Ріелтор" укладено договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, зареєстрований в управлінні капітального будівництва Одеської міської ради за № 298/кс.
Предметом даного договору є надання забудовникові від імені Виконкому права забудови земельної ділянки, за адресою: м. Одеса, Генерала Плієва,1, строком до ІІІ-го кварталу 2011р., для здійснення будівництва житлового комплексу із вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного призначення, а також комплексного благоустрою прилеглої території та внесення забудовником пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси. Надання права забудови земельної ділянки здійснюється відповідно до рішення Виконкому від 15.11.2006 р. №692. (п.п. 1.1.,1.2. Договору)
Відповідно до пунктів 3.2, 3.4 Договору, забудовник зобов'язується на етапі зведення 50% коробки кожного жилого будинку житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Плієва, 1, письмово повідомити Виконкому перелік конкретних квартир (№ квартири, її загальна й житлова площі, поверх) по номенклатурі та по поверховості, узгодженої окремо, у розмірі 9,7% житла від загальної площі квартир кожного жилого будинку житлового комплексу за зазначеною адресою, з подальшою передачею зазначених квартир із внутрішнім оздобленням, згідно з Державним стандартом, діючим на момент укладення договору. (Підстава: протокол засідання комісії з визначення розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 07.11.2006 р. №11). Протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення земельної ділянки на будівництво житлового комплексу із вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного перерахувати Пайову участь у розмірі 4 961 833,00 грн. (без ПДВ) на рахунок управління капітального будівництва Одеської міської ради.
Додатковою угодою від 28.07.2009р. до вищезазначеного договору були внесені зміни, а саме пункти 3.2., 3.4. договору викладені у наступній редакції:
- « 3.2. На етапі зведення 50% коробки житлових будинків другої черги житлового комплексу будівництва повідомити Виконкому перелік конкретних квартир (№ квартири, її загальна й житлова площі, поверх) по номенклатурі та по поверховості, узгодженої окремо, у розмірі 351,5 кв.м. переданих з першої черги будівництва та 9,7% житла від загальної площі квартир другої черги житлового комплексу за зазначеною адресою, та на етапі зведення 50% коробки житлових будинків третьої черги житлового комплексу будівництва повідомити Виконкому перелік конкретних квартир (№ квартири, її загальна й житлова площі, поверх) по номенклатурі та по поверховості, узгодженої окремо, у розмірі 351,5 кв.м. переданих з першої черги будівництва та 9,7% житла від загальної площі квартир третьої черги житлового комплексу за зазначеною адресою, з подальшою передачею зазначених квартир із внутрішнім оздобленням, згідно з Державним стандартом, діючим на момент укладання договору…»
- « 3.4. Пайова участь при будівництві житлового комплексу із вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного призначення за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Плієва,1, складає - 4 961 833,00 грн.
Забудовник вже перерахував суму в розмірі - 3 090 000,00 грн. згідно договору пайової участі замовникові у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 15.11.2006р. № 298/кс, який затверджений рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 15.11.2006р. № 692.
В строк до 30.09.2012р. перерахувати залишкову Пайову участь у розмірі 1 871 833,00 грн. (без ПДВ), а також пеню - 399 883,52 грн. та 3% річних в сумі 113 505,18 грн., індекс інфляції у сумі 908 571,12 грн., (загальна сума заборгованості - 3 293 792,82 грн.), згідно графіку:
З І кварталу 2010 р. по ІІІ квартал 2012р., щоквартально по 299 435,71грн. …»
25 грудня 2009 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору від 15.11.2006 р. № 298/кс, якою внесені зміни до пункту 3.2 Договору та викладеного його у наступній редакції:
- « 3.2. Пайова участь при будівництві житла другої черги житлового комплексу із вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного призначення за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Плієва, 1, складає:
на етапі зведення 50% коробки житлових будинків другої черги житлового комплексу будівництва повідомити Виконкому перелік конкретних квартир (№ квартири, її загальна й житлова площі, поверх) по номенклатурі та по поверховості, узгодженої окремо, у розмірі:
351,5 кв.м. житла (борг з І черги будівництва) + 9,7% житла (розмір пайової участі для 2-ї черги будівництва за вирахуванням загальної площі квартир будівництво яких здійснюється за рахунок бюджетних коштів) + 12% житла від загальної площі квартир надбудованих поверхів (17 та 18 поверхи).
Пайова участь при будівництві житла третьої черги житлового комплексу із вбудовано-прибудованими об'єктами суспільного призначення за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Плієва, 1, складає:
На етапі зведення 50% коробки житлових будинків житлового комплексу будівництва повідомити Виконкому перелік конкретних квартир (№ квартири, її загальна й житлова площі, поверх) по номенклатурі та по поверховості, узгодженої окремо, у розмірі:
351,5 кв.м. житла (борг з І черги будівництва) + 9,7% житла від загальної площі квартир третьої черги житлового комплексу за зазначеною адресою, з подальшою передачею зазначених квартир із внутрішнім оздобленням, згідно з державним стандартом, діючим на момент укладення договору.
У вищезазначених додаткових угодах передбачено, що вони є невід'ємними частинами договору від 15.11.2006р. №298/кс.
Невідповідність оспорюваного договору п.4.8. "Правил забудови міста Одеси", а також невідповідність його теперішнім вимогам законодавства в частині визначення розміру пайової участі, а саме нормам ст. 40 Закону України „ Про регулювання містобудівної діяльності" стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Позивач вказує на те, що направлення його інвестицій на сплату необґрунтованої пайової участі, яка є завищеною порівняно з вимогами чинного законодавства, замість направлення цих коштів на відновлення будівництва, є таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з приписами ст.15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема, визнання правочину недійсним.
Згідно з положеннями ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Приписами ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Приписами пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009р. передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Посилання позивача щодо невідповідності умов спірного договору вимогам Закону "Про регулювання містобудівної діяльності " від 17.02.2011 р. № 3038-УІ, не приймаються до уваги, оскільки Закон № 3038-УІ набрав чинності з 12.03.2011 р., що виключає можливість застосування вимог ст. 215 ЦК України, оскільки з недійсністю правочину пов'язується порушення закону в момент укладення правочину.
Судовою колегією встановлено, що між ТОВ "Фонд сприяння добудові" та ПП "Перспектива - Рієлтор" укладено договір про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна № 2012-12.
Позивач - ТОВ "Фонд сприяння добудові" обґрунтовуючи позовні вимоги у частині визнання договору від 15.11.2006 р недійсним зазначає про порушення охоронюваних законом інтересів позивача.
Але, укладаючи 15.11.2006 р. договір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, Виконавчий комітет Одеської міської ради та ПП „Перспектива-Ріелтор", ніяким чином не могли порушити права та охоронювані законом інтереси ТОВ „Фонд сприяння добудові", оскільки останнє вступило у відносини, пов'язані з будівництвом житлового будинку за адресою: м. Одеса вул. Генерала Плієва,1, тільки в 2012 році.
Таким чином, як правильно встановлено місцевим судом, позивач, не будучи контрагентом за угодою, безпідставно звернувся до суду з позовом про визнання її недійсною та не довів наявності порушення охоронюваних законом інтересів позивача в момент укладення спірного договору.
Щодо невиконання сторонами правочину вимог ч.7 розділу У Прикінцеві положення Закону України № 3038-УІ, а саме приведення умов договору до відповідності з цим Законом, судова колегія звертає увагу на те, що а ні Виконавчим комітетом Одеської міської ради а ні Приватним підприємством "Перспектива-Ріелтор", що є сторонами договору про пайову участь, не ставились питання приведення спірного договору у відповідність до норм чинного законодавства та не доведено відмови будь - якої із сторін щодо внесення змін до діючого договору.
Відповідно до змісту вимог ст. 188 Господарського кодексу України право на внесення змін до господарських договорів надається стороні за договором. Оскільки позивач ТОВ „Фонд сприяння добудові" не є стороною у договорі пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 15.11.2006 р., він є неналежним позивачем і у вимогах про зобов'язання Виконавчого комітету Одеської міської ради та ПП „Перспектива-Ріелтор" укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до вимог чинного законодавства України з врахуванням положень ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у позові і у цієї частині.
Положеннями приписів статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки фактично повторюють зміст позовної заяви та збігаються з її вимогами.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишається колегією суддів без змін.
Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фонд сприяння добудові" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 24.03.2014р. по справі № 916/1914/13- залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписано 12.06.2014р.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Суддя П.Ф. Мацюра
Суддя Н.В. Ліпчанська
Судове рішення № 39169457, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 10.06.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/1914/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: