Рішення № 39168773, 11.06.2014, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/476/2014

130/1160/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"11" червня 2014 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Вернік В.М.,

із участю : - секретаря Росовської О.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.04.2014 року звернулася до суду з цим позовом, вказавши, що із відповідачем ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому 26.10.2008 року шлюбі, який згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду від 01.04.2014 року було розірвано. Повідомила, що від шлюбу з останнім мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із нею і знаходиться на її утриманні. Пояснила, що на даний час разом з відповідачем не проживають та не підтримують сімейних стосунків, ОСОБА_2 матеріально не допомагає їй утримувати дитину, а їй одній матерально важко утримувати доньку, так як вона перебуває у скрутному матеральному становищі. Зазначила, що вона ніде не працює та доглядає дитину, оскільки донька часто хворіє захворюванням верхніх дихальних шляхів, у зв`язку з цим потребує догляду матері до досягнення нею шестирічного віку. Вказала, що інших утриманців у відповідача немає, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, останній офіційно ніде не працює, але їздить на заробітки за межі України, де працює неофіційно та отримує гарні доходи. Посилаючись на те, що дитина часто хворіє, а тому вона на її лікування витрачає значні кошти, та що відповідач працює і щомісяця отримує гарні доходи, а тому він має можливість та зобов`язаний утримувати доньку, просила ухвалити рішення про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі 1200 грн. щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

При цьому, позивач ОСОБА_1 попередньо подала до суду письмову заяву щодо розгляду справи у її відсутність, в якій підтримала заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України за останнім відомим місцем реєстрації та проживання згідно адресної довідки (а.с.18), вдруге не з'явився в судове засідання, причин своєї повторної неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень проти позову до суду особисто не представив.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення в порядку заочного розгляду справи, так як згідно вимог ч.3 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вивчивши позовну заяву, дослідивши докази, суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ст.180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у останнього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

У відповідності до змісту ч.1,2 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо); розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Так, з копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 (а.с.5) вбачається, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якої позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів з відповідача.

Згідно довідки виконкому Браїлівської селищної ради від 31.03.2014 року (а.с.7) позивач проживає в АДРЕСА_1, разом із неповнолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на її утриманні.

З копій рішення ЛКК від 28.05.2013 року (а.с.6), епікрізу з історій хвороби та виписок із медичної карти стаціонарного хворого (а.с.8-15) вбачається, що неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 має хворобливий стан здоров'я, внаслідок чого потребувала догляду матері до досягнення шестирічного віку.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони представлені у відповідності до закону, не суперечать один одному та ніким не оспорюються.

На підставі наведених доказів в судовому засіданні встановлено наявність визначених матеріальним законом зобов'язань відповідача ОСОБА_2 щодо надання утримання своїй неповнолітній доньці ОСОБА_3, вказане позивачем невиконання яких у добровільному порядку відповідачем ні в який спосіб не спростовано.

Також останнім не заявлено та недоведено суду обставин стосовно своєї непрацездатності, незадовільного стану власного здоров'я чи наявності на його утриманні інших осіб.

За таких підстав вимоги позивача стосовно необхідності примусового стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дочки є достатньо аргументованими та відповідають матеріальному закону.

Разом з тим, суд визначає, що заявлений до стягнення розмір аліментів не відповідає принципам розумності і справедливості та належно не доведений позивачем, оскільки у даному конкретному випадку врахуванню судом підлягає лише факт хворобливого стану здоров'я дитини, на утримання якої заявлено стягнення аліментів.

Натомість твердження позивача про значні витрати на лікування дочки у зв'язку з її частими захворюваннями судом відкидаються, оскільки законом такі витрати віднесено до додаткових, розмір участі у яких підлягає вирішенню за іншим предметом спору, а отже, не може враховуватись додатково ще й в межах даного позову.

При цьому судом врахов з урахуванням чого даний позов підлягає задоволенню, так як він достатньо обґрунтований та доведений позивачем, відповідає матеріальному закону та принципам розумності і справедливості, надто з огляду на відсутність будь-яких заперечень відповідача, незаявлення та недоведення останнім обставин стосовно незадовільного стану власного здоров'я чи наявності на його утриманні інших осіб.

Також позивачем не представлено доказів щодо фактичного розміру отримуваного відповідачем доходу, визначення якого вказано у вигляді суб'єктивного оціночного поняття, а тому не може враховуватись судом. Не представлено позивачем також доказів стосовно середнього розміру заробітної плати у місцевості, де відповідач постійно проживає, що також не визначає можливості врахування судом даних обставин.

У зв'язку з викладеним суд доходить висновку, що оспорювані аліменти підлягають визначенню у твердій грошовій сумі, однак у меншому від заявленого розмірі, а саме: у розмірі 900 грн. на місяць, з урахуванням хворобливого стану здоров'я дитини, відсутності відомостей про

неналежний стан здоров'я відповідача чи наявності у нього інших утриманців, а також приймаючи до уваги минування на час розгляду справи обмеженого строку догляду за дитиною, що визначає відповідні обставини працездатності позивача та можливість надання також нею утримання дочці, яке є спільним обов'язком обох батьків, а тому вказаний судом розмір аліментів забезпечуватиме достатнє утримання неповнолітній дитині та не порушуватиме особистих прав відповідача, перебуваючи в межах прожиткового мінімуму працездатної особи.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно вимог ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 243,60 грн. судового збору з розрахунку його початкової ставки щодо вимог майнового характеру.

Враховуючи викладене, керуючись ст.5, 8, 10, 60, 174, 209, 210, 212-214, 224-226 ЦПК України, ст.180, 181, 183, 191 СК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 900 гривень щомісячно, починаючи з 11.04.2014 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до 03.06.2027 року, а також на користь держави 243 гривні 60 копійок судового збору (р/р 31211206700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 37755173, рядок 1.1.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця, а саме: з 11.04.2014 року по 11.05.2014 року, - допустити до негайного виконання.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана відсутніми в судовому засіданні сторонами протягом десяти днів з дня отримання його копії, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

СУДДЯ Вернік В.М.