Ухвала суду № 39168520, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2891/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.06.13р. у справі №810/2891/13-а за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.05.13р. №0001381702.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.13р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ «РТК-Груп» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків в силу відсутності товариства за місцезнаходженням, відсутності трудових та виробничих ресурсів.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причин неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, Васильківською ОДПІ Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 25.01.13р. №587/17-10/НОМЕР_1.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від24.05.13р. №0001381702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 26 145,84 грн., в т.ч. основний платіж - 20 916,67 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5 229,17 грн.

Підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 20 916,67 грн. по декларації за липень 2011 року.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що в ході відпрацювання ТОВ «РТК Груп» було встановлено що директором, головним бухгалтером та засновником вказаного підприємства в момент проведення операцій значився гр. ОСОБА_3. Також встановлено, що на зазначеному підприємстві працює лише одна особа, що, на думку податкового органу, фактично унеможливлює здійснення робіт, послуг чи поставку товарів («безтоварні операції») в адресу ФОП ОСОБА_2 Крім того, 09.06.2011 року ТОВ «РТК Групп» скасовано свідоцтво платника ПДВ у зв'язку з тим, що до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Посадовими особами відповідача було здійснено виїзд за адресою складських приміщень (АДРЕСА_1), в ході якого зафіксовано наявність у ФОП ОСОБА_2 обприскувача, на якому вказані надписи «Везувій - 2000В» та «ПП ОСОБА_4», що не дають змогу ідентифікувати участь ТОВ «РТК-Групп» у продажі та реалізації обприскувача ОРВ -2000 згідно накладної від 06.06.11р. та які б підтверджували його походження.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання ТМЦ.

Також відповідача вказав на відсутність ТОВ «РТК Групп» за місцезнаходженням, відсутність у товариства основних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей та інших адміністративно-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі первинних та інших документів бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Так, між позивачем та ТОВ «РТК-Групп» укладено договір поставки № 2302/1 від 23.02.11р., згідно умов якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю товар, згідно рахунків-фактури, що є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами договору.

На виконання вказаного договору позивач придбав обприскувач ОРВ-2000, комп'ютер та регулятор тиску з електроклапанною групою.

В підтвердження придбання товару матеріали справи містять податкові та видаткові накладені, рахунки-фактури, які відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок контрагента позивача.

На підтвердження оприбуткування придбаних товарів, позивачем надано витяг із Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, яки провадять незалежну професійну діяльність, за №19379 із відображенням видаткових накладних та вартості придбаних у ТОВ «РТК Групп» товарно-матеріальних цінностей (а.с.68-72).

З метою засвідчення наявності складських приміщень позивачем подано завірену копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 1 квітня 2010 року Серії САВ №742482, до якого входить: нежитлова будівля (майстерня), А, 192,9 кв. м.; нежитлова будівля (будинок механізатора з ганком), Б, І, 39,4 кв. м.; нежитлова будівля (тракторна майстерня із асфальтованою площадкою), В,В1, ІІ, 400,6 кв. м.; нежитлова будівля (будинок у тракторній бригаді з прибудовою), Г,г, 128,2 кв. м.; критий тік у тракторній майстерні Д, вказаний комплекс розташований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.93-94).

На підтвердження транспортування придбаних товарів позивачем самостійно, як-то передбачено у договорі, ним надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу CITROEN BERLINGO (фургон малотоннажний) реєстраційний номер НОМЕР_2 13.09.07р., що належить ОСОБА_2 (а.с.95).

Слід зазначити, що на момент здійснення позивачем господарських операцій, ТОВ «РТК Групп» було належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечується податковим органом. Свідоцтво платника податку анульоване 09.06.11р., тобто після здійснення господарської операції.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.06.13р. у справі №810/2891/13-а - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.06.13р. у справі №810/2891/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 05.06.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.