Ухвала суду № 39168469, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/530/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.14р. у справі №810/530/14-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпак» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.12.13р. №0002282300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.02.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентом ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» не мали товарного характеру, що встановлено актом ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.07.13р. №445/2250/30303336 «Про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10р. по 31.12.12р.».

У судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у відповідності до ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» за період з 01.07.10р. по 31.12.12р., за результатами якої складено акт від 02.12.13р. №320/10-13-22-01-121/25268212.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.13р. №0002282300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8 989 грн., в т.ч. основний платіж - 8 989 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1, п.п.138.5.1 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 8989 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 8989 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується виключно на висновках акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.07.13р. №445/2250/30303336 «Про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10р. по 31.12.12р.», яким встановлено, що ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» укладало договори страхування з метою проведення транзитних фінансових операцій з страховими компаніями, які задіяні у схемах мінімізації податкових зобов'язань та не забезпечують реальний захист прийнятих реквізитів. Страхові компанії, які є кінцевими отримувачами страхових платежів по договорах страхування згідно бази АІС «Податки» перебувають у стані ліквідації, ліквідовані або відсутні за місцезнаходженням.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з добровільного страхування, в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата вартості, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі податкових та видаткових накладних, актів виконаних робіт та інших документів бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам законодавства та в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» .

Так, між позивачем та ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» укладено генеральний договір добровільного страхування вантажів від 29.04.11р. №0429/05-309, предметом якого є майнові інтереси ТОВ «Інпак», які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням вантажами, що перевозяться наземним транспортом.

В підтвердження виконання умов договору матеріали справи містять акти виконаних робіт по Генеральному договору добровільного страхування вантажів, картку-рахунку 6852; видаткові накладні на товар, що страхувався за травень, липень та вересень 2011 року; реєстр перевезень з детальною розшифровкою, в тому числі і суми страхування за травень, липень, серпень та вересень 2011 року. Вказані первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Оплата здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок контрагента позивача.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаної угоди мали умисел на її укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

Покликання податкового органу на акт ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 19.07.13р. №445/2250/30303336 «Про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.10р. по 31.12.12р.» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що в ході проведеної перевірки не досліджувались господарські операції ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» безпосередньо з позивачем, в той час, як позивач до страхових компаній діяльність яких була предметом перевірки відношення не має.

Крім того, Окружним адміністративним судом м. Києва 27.12.13р. у справі №826/18310/13-а прийнято постанову, якою задовольнено позовні вимоги за позовом ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, що було винесено на підставі акту перевірки від 19.07.13р. №445/2250/30303336. Вказана постанова набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.14р.

Слід зазначити, що на момент здійснення позивачем господарських операцій, ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд» було належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платник ПДВ, що не заперечується податковим органом.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем даних податкового обліку за наслідками господарських операцій з ПрАТ «СК «Прогрес-Фонд».

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.14р. у справі №810/530/14-а - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.02.14р. у справі №810/530/14-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.