Постанова № 39168264, 22.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2014 року № 826/5826/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м.Києві про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить суд визнати протиправним та скасувати постанову про накладання штрафу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/5826/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 травня 2014 року.

На думку позивача, постанова про накладання штрафу від 19 березня 2014 року винесена з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню.

Заперечення відповідача мотивовані тим, що спірна постанова винесена за невиконання рішення суду, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На виконання в Управлінні державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року № 826/10632/13-а про визнання протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, при прийнятті рішення KB № 210131760586 від 25 червня 2013 року щодо відмови в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації: Садовий будинок (літера "В") в садовому товаристві "Трикотажник" на АДРЕСА_2 на підставі поданої заяви ОСОБА_1. Скасування рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві KB № 210131760586 від 25 червня 2013 року щодо відмови в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації: Садовий будинок (літера "В") в садовому товаристві "Трикотажник" на АДРЕСА_2 на підставі поданої заяви ОСОБА_1. Зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельне контролю у місті Києві (ідентифікаційний код 37772089; адреса: бульвар Лесі Українки, 26 місто Київ 01133) після набрання рішенням суду законної сили, в термін визначений діючим законодавством, вчинити відповідні дії, щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації: Садовий будинок (літера "В") в садовому товаристві "Трикотажник" на АДРЕСА_2 на підставі поданої заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1).

На підставі заяви ОСОБА_1, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 21 січня 2014 року відкрито виконавче провадження № 41555201. Надано семиденний строк з моменту винесення постанови для добровільного виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва.

11 лютого 2014 року (відповідно до відмітки вхідної кореспонденції Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві) позивачем подано заяву про закінчення виконавчого провадження. В обґрунтування зазначено, що Інспекцією вчинено відповідні дії щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Садовий будинок (літера «В») в садовому товаристві «Трикотажник» на АДРЕСА_2».

Разом з тим, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 19 березня 2014 року за невиконання без поважних причин рішення суду накладено на боржника штраф у розмірі 680,00 грн.

Також, державним виконавцем винесено вимогу від 19 березня 2014 року № 266/2 про необхідність з'явлення Боржника на прийом до державного виконавця та надання документів, що підтверджують виконання рішення суду, або обґрунтовані пояснення щодо причин їх невиконання.

02 квітня 2014 року (відповідно до відмітки вхідної кореспонденції Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві) позивачем повторно направлено заяву про закінчення виконавчого провадження.

Проте, постановою Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 16 квітня 2014 року на боржника накладено штраф у розмірі 1360,00 грн.

Наразі, виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року перебуває на виконанні, виконавче провадження не закінчено.

У адміністративному позові зазначено, та підтримано представником позивача у судовому засіданні, що спірні правовідносини, з приводу яких поданий адміністративний позов, виникли в результаті винесення відповідачем неправомірного рішення, а саме: на думку позивача, постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19 березня 2014 року № 41555201 про накладання штрафу у розмірі 680,00 грн. є неправомірною та підлягає скасуванню.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-IV, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/4158, Конституцією України, тощо.

Статтею 17 цього Закону встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких відносяться, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

Враховуючи, що позивачем у судовому засіданні на наведено сумнівів щодо змісту та форми виконавчого документу та постанови про відкриття виконавчого провадження, як на підставу протиправності винесення спірної постанови, та оскарження позивачем постанови про накладання штрафу, суд, для правильного вирішення адміністративної справи по суті заявлених вимог, повинен встановити, чи виконане рішення суду в строки, встановлені для його добровільного виконання, оскільки штраф - це вид відповідальності за невиконання рішення суду без поважних підстав.

Як передбачено в частині другій статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно частини п'ятої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною першою статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, постанову про відкриття виконавчого провадження від 21 січня 2014 року отримано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 30 січня 2014 року.

Таким чином, семиденний строк для добровільного виконання рішення починається з 31 січня 2014 року та закінчується 06 лютого 2014 року.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За загальними умовами виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення (стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до статті 89 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Позивач стверджує, що Інспекція звернулась до Державної архітектурно-будівельної інспекції України листом з проханням розглянути питання щодо внесення до Єдиного реєстру відомостей про готовність об'єкта до експлуатації: «Садовий будинок (літера «В») в садовому товаристві «Трикотажник» на АДРЕСА_2», замовник будівництва - ОСОБА_1. До зазначеного листа Інспекцією було додано заяву ОСОБА_1 (вх. від 12.06.2013 № 7/26-С-1206/11) та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Садовий будинок (літера «В») в садовому товаристві «Трикотажник» на АДРЕСА_2».

Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державна архітектурно-будівельна інспекція України у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування,веде єдиний реєстр отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів, який формується на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Єдиний реєстр).

Відтак, на думку позивача, Інспекція вчинила відповідні дії щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Садовий будинок (літера «В») в садовому товаристві «Трикотажник» на АДРЕСА_2.

Проте, суд не погоджується із такими доводами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві з огляду на наступне.

За змістом виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року Боржником визначено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, відповідно зазначений суб'єкт владних повноважень зобов'язано після набрання рішенням суду законної сили, в термін визначений діючим законодавством, вчинити відповідні дії, щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації: Садовий будинок (літера "В") в садовому товаристві "Трикотажник" на АДРЕСА_2 на підставі поданої заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1).

Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Матеріали справи свідчать, що 30 квітня 2014 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю до канцелярії суду було подано заяву про роз'яснення судового рішення по справі № 826/10632/13-а, а саме постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2013 року, оскільки позивачу не зрозуміло яким чином виконати судове рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2014 року у задоволенні заяви Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 30 квітня 2014 року про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2013 року у справі № 826/10632/13-а відмовлено.

При цьому, у вказаному рішенні зазначено, що заявником не надано жодного підтвердження направлення до Державної архітектурно - будівельної інспекції України листа на, який він посилається в заяві. Підстав для задоволення заяви про роз'яснення судового рішення не вбачається, оскільки постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2013 року складено у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (що також підтверджено висновками суду касаційної інстанції), а її зміст є зрозумілим, як і зрозумілим є порядок виконання даної постанови.

Суд звертає увагу, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення (Постанова ВАС України від 06.05.2010 р.).

Разом з тим, матеріали справи містять заяви Стягувача із повідомленням про невиконання рішення суду та проханням перевірити виконання судового рішення та накласти штраф.

Слід зазначити, що за загальним правилом в юридичній науці поняття штраф - це вид адміністративного стягнення, що накладається на громадян, юридичних осіб і посадових осіб за правопорушення у випадках і розмірі, встановлених нормами чинного законодавства у відповідності до особливостей окремих правовідносин. Тобто, в межах виконавчого провадження штраф може бути накладено на боржника в разі не виконання рішення суду без поважних причин.

Доказів виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2013 року, яким зобов'язано, серед іншого, Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві вчинити відповідні дії, щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації: Садовий будинок (літера "В") в садовому товаристві "Трикотажник" на АДРЕСА_2 на підставі поданої заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) матеріали справи та матеріали виконавчого провадження не місять.

Суд вважає за необхідним звернути увагу, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Проте, матеріали справи не місять інформації про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, відтак посилання позивача на вчинення ним відповідних дій щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації «Садовий будинок (літера «В») в садовому товаристві «Трикотажник» на АДРЕСА_2, за відсутності зареєстрованої у встановленому порядку декларації, є необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд враховує, вважає правомірним застосування до позивача штрафу у розмірі 680,00 грн.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірної постанови з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1147,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 1827,00 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 1684,80 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві відмовити.

2. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (ідентифікаційний код 37772089) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1684,80 грн.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник