Постанова № 39168206, 05.06.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 червня 2014 р. № 820/8742/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника відповідача - Резванова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд з урахуванням наданих уточнень визнати неправомірними дії Харківського обласного військового комісаріату щодо не виплати йому витрат на службові відрядження; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат нарахувати йому заборгованість за витрати, понесені ним у зв'язку з вибуттям у службове відрядження; стягнути з Харківського обласного військового комісаріату 90,00 грн. витрат, понесених ним на службові відрядження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу військового комісаріату ХОВК від 14.12.2013р. №283 у період з 11.12.2013р. по 14.12.2013р. його було направлено у службове відрядження до військової частини А1314, для виконання службових обов'язків. У відрядженні позивач перебував за власний рахунок. Сума заборгованості за вказане службове відрядження складає 90,00 грн. Позивач звертався до командування Харківського обласного військового комісаріату щодо відшкодування йому витрат на службові відрядження, але листом від 28.04.2014р. №99Ю йому було повідомлено, що на даний час відсутні кошти та кошторисні призначення для оплати витрат на службові відрядження за 2013 рік. У зв'язку з чим, виплата коштів за службові відрядження відповідачем проведена не була, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача за наявними в ній доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечував.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що майор ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в Харківському обласному військовому комісаріаті на посаді офіцера відділу забезпечення подачі мобілізаційних ресурсів Харківського обласного військового комісаріату, що підтверджується довідкою від 18.04.2014 року № 152/вос та довідкою від 02.06.2014 року №202/ю (а.с. 6, 25).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження першого заступника командира ВЧ А1314 від 09.12.2013р. №1314/61/190-гк, наказу військового комісара ХОВК від 14.12.2013р. №283 позивача було направлено у відрядження до військової частини А1314, для виконання службових обов'язків, з 11.12.2013року по 14.12.2013 року, що підтверджується витягом з наказу від 11.12.2013 року №277 та від 16.12.2013 року №283, листом від 28.04.2014 року №99-ю (а.с. 4, 26-27).

Згідно листа від 28.04.2014 року №99-ю (а.с. 4), наданого на заяву позивача від 22.04.2014 року (вх. №2108 від 27.04.2014 року) (а.с. 5), розрахунків з ОСОБА_2 за службові відрядження з 11.12.2013року по 14.12.2013 року в сумі 90,00 грн. проведено не було у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень для оплати службових відряджень у 2013 році.

Відповідно до довідки від 02.06.2014 року №202/ю (а.с. 25) позивач не отримував кошти за службові відрядження у розмірі 90,00 грн.

Суд зазначає, що згідно аб.2 п.37 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 року № 548-XIV військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Відповідно до ч.6 ст.14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населені пункти, військовослужбовцям відшкодовуються витрати на відрядження в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" від 02.02.2011, № 98 визначено, що особливості направлення у відрядження військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, а також інших працівників органів внутрішніх справ, осіб рядового і начальницького складу, які проходять службу в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, органах і підрозділах цивільного захисту, визначаються за погодженням з Міністерством фінансів відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, а осіб начальницького складу Державної фельд'єгерської служби - Міністерством інфраструктури, працівників дипломатичної служби України, направленим у довготермінове відрядження, - Міністерством закордонних справ.

Згідно п.1.1 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України. Відшкодування сум витрат на службові відрядження, затвердженої наказом Міністерства оборони України, від 29.08.2011року №530 визначено, що службовим відрядженням (далі - відрядження) вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу), у якій військовослужбовець проходить службу. Для покриття особистих витрат під час відрядження військовослужбовцям здійснюються виплата добових та відшкодування витрат на наймання житлового приміщення, а також на проїзд до місця відрядження та назад. Відрядженому військовослужбовцю відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи та користування в поїздах постільними речами.

Відповідно до п.1.13 Інструкції про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України I. Відшкодування сум витрат на службові відрядження, затвердженої наказом Міністерства оборони України, від 29.08.2011року №530 визначено, що військовослужбовцю перед вибуттям у відрядження видається аванс у межах сум, передбачених на виплату добових та відшкодування витрат на проїзд та наймання житлового приміщення. Після повернення з відрядження військовослужбовець зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем повернення до місця проходження військової служби, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню військовослужбовцем до каси або зарахуванню на відповідний рахунок військової частини. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і оригінали документів, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат. Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності оригіналів документів, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, рахунків, отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого військовослужбовця, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо. Витрати у зв'язку з відрядженням, що не підтверджені документально (крім добових витрат), військовослужбовцю не відшкодовуються.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що дії відповідача щодо не виплати позивачу витрат на службові відрядження з 11.12.2013року по 14.12.2013 року в сумі 90,00 грн. є неправомірними, оскільки законом прямо визначено, що позивач має право на відшкодування витрат на службові відрядження в межах України.

На ухвалу суду про витребування доказів від 29.05.2014 року відповідачем доказів нарахування ОСОБА_2 коштів у сумі 90,00 грн. на службові відрядження до суду не надано.

Відповідно до листа від 28.04.2014 року №99-ю витрати на службові відрядження ОСОБА_2 у період з 11.12.2013 року по 14.12.2013 року складають 90,00 грн. (а.с. 4).

Кошти в сумі 90,00 грн. на службові відрядження на час розгляду справи відповідачем не сплачені.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти наявної суми заборгованості в розмірі 90,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказана сума заборгованості підлягає стягненню на користь позивача та вважає за необхідне зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат нарахувати ОСОБА_2 заборгованість за витрати, понесені ним у зв'язку з вибуттям у службове відрядження та стягнути з Харківського обласного військового комісаріату 90,00 грн. витрат, понесених ОСОБА_2 на службові відрядження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене вище та те, що відповідач не заперечує проти позову, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Харківського обласного військового комісаріату (код: 08166355, адреса: 61052, м. Харків, вул. Кацарська, 56) щодо не виплати ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) витрат на службові відрядження.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат (код: 08166355, адреса: 61052, м. Харків, вул. Кацарська, 56) нарахувати ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) заборгованість за витрати, понесені ним у зв'язку з вибуттям у службове відрядження.

Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату (код: 08166355, адреса: 61052, м. Харків, вул. Кацарська, 56) 90.00 грн. (дев'яносто грн. 00 коп.) витрат, понесених ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) на службові відрядження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12.06.2014 року.

Суддя Піскун В.О.