Постанова № 39168190, 11.06.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.4.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2225/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Барашко М.В.,

за участю представників

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 2485,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 2485,13 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 17.05.2013р. на підставі заяви ОСОБА_1, в якій зазначено, що він не зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладав договір цивільно-правового характеру, не навчається на денній формі навчання, пенсію не отримує, йому було надано статус безробітного, та з 24.05.2013р. призначена допомога по безробіттю.

В ході розслідування страхових випадків згідно обміну даними з ДПА за 3 квартал 2013 року, виявлений факт отримання доходу з ознакою «виплата відповідно до умов цивільно-правового договору» від TOB «Українські технічні системи безпеки» безробітною особою ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Лисичанському міському центрі зайнятості.

В ході подальшого розслідування направлено запит до TOB «Українські технічні системи безпеки» за № 8/07-380 від 18.02.2014. Згідно відповіді, наданої керівництвом TOB «Українські технічні системи безпеки» від 03.03.2014 №17, ОСОБА_1 виконував охорону об'єкта з 01.08.2013 по 31.08.2013 згідно договору № 01-4-0813. Згідно відповіді наданої TOB «Українські технічні - системи безпеки, ОСОБА_1 у серпні 2013 року був нарахований дохід у сумі 1150 грн., який виплачено 01.10.2013.

В період перебування на обліку в Лисичанському МЦЗ ОСОБА_1 з 01.08.2013 по 31.08.2013 відносився до зайнятого населення та не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

На підставі вимог п.2 та п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивач просить суд стягнути з відповідача 2485,13 грн. - розмір незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув до суду, надав заяву про розгляд справи без уповноваженого представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Лисичанський міський центр зайнятості зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 21.01.1992 (а.с.5).

17.05.2013 на підставі заяви ОСОБА_1, в якій зазначено, що він не зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не навчається на денній формі навчання, пенсію не отримує, йому надано статус безробітного, та з 24.05.2013 призначена допомога по безробіттю (а.с.6, 7).

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку у Лисичанському міському центрі зайнятості як безробітний з 17.05.2013 по 04.10.2013 (а.с.10,11).

В ході розслідування страхових випадків згідно обміну даними з ДПА за 3 квартал 2013 року, виявлений факт отримання доходу з ознакою «виплата відповідно до умов цивільно-правового договору» від TOB «Українські технічні системи безпеки» безробітною особою ОСОБА_1 в період перебування на обліку в Лисичанському міському центрі зайнятості (а.с.12).

В ході подальшого розслідування направлено запит до TOB «Українські технічні системи безпеки» за № 8/07-380 від 18.02.2014. Згідно відповіді наданої керівництвом TOB «Українські технічні системи безпеки» від 03.03.2014 №17, ОСОБА_1 виконував охорону об'єкта з 01.08.2013 по 31.08.2013 згідно договору № 01-4-0813. ОСОБА_1 у серпні 2013 року нарахований дохід у сумі 1150 грн., який виплачено 01.10.2013 (а.с.12, 13, 14).

За результатами проведення розслідування страхового випадку Лисичанським міським центром зайнятості складено акт № 124 від 07.03.2014 (а.с.15,16).

У зв'язку з неповідомленням ОСОБА_1 факту працевлаштування в період з 01.08.2013 по 31.08.2013 до TOB «Українські технічні системи безпеки», позивачем 17.03.2014 прийнято рішення (Наказ № 53 від 17.03.2014) про повернення ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю (а.с.17, 18).

Згідно довідки № 8/06-617 від 18.03.2014 ОСОБА_1 з 01.08.2013 по 04.10.2013 отримав допомогу по безробіттю в сумі 2485,13 грн. (а.с.19).

ОСОБА_1 направлено лист № 8/08-637 про добровільне повернення коштів. Вказаний лист повернуто до Лисичанського міського центру зайнятості з зазначенням «за зазначеною адресою не проживає» (а.с.20,21).

Відповідно до ст.8 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Відповідно до ст.2 Закону України від 01.03.1991 № 803-XII «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 803) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із ст.25 Закону № 803, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Згідно ч.2 ст.36 Закону № 1533 застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування у статусі безробітного працевлаштувався та не повідомив Лисичанський міський центр зайнятості, а також враховуючи, що наказ Лисичанського міського центру зайнятості № 53 від 17.03.2014 відповідачем не оскаржувався та на даний час не скасований, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лисичанського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 2485,13 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Лисичанського міського центру зайнятості (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, пр. Леніна, 177, р/р 37174974900051, в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач Лисичанський міський центр зайнятості, код 13391634) незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 2485,13 грн.(дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять гривень 13 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя К.О. Пляшкова