Постанова № 39168079, 28.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2429/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 19.02.2014 № 15/4.3/14 про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся Артемівський відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції з позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, в якому просив скасувати постанову № 15/4.3/14 про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження від 19 лютого 2014 року та зобов'язати Управління ДВС Головного управління юстиції в Луганській області винести по виконавчому провадженню постанову про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження, якою визнати дії посадових осіб Артемівського ВДВС Луганського МУЮ такими, що здійснені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування позову зазначено, що на примусовому виконанні в Артемівському відділі державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на Користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно. Постановою від 10.07.2013 державним виконавцем відкрито виконавче провадження та направлено її копії сторонам. Постановою від 07.03.2014 закінчено виконавче провадження на підставі п. 10 ч. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено виконавче провадження до ВДВС Станично - Луганського РУЮ для подальшого виконання.

На виконання постанови УДВС ГУЮ у Луганській області від 12.02.2014 № 15/4.3/14 Артемівським ВДВС Луганського МУЮ 12.02.2014 передано виконавче провадження на перевірку. За наслідками перевірки 02.04.2014 до Артемівського ВДВС Луганського МУЮ надійшла копія постанови № 15/4.3/14 від 19.02.2014 про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження. Зазначеною постановою визнано дії посадових осіб Артемівського ВДВС Луганського МУЮ такими, що здійсненні з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження» та зобов'язано начальника Артемівського ВДВС Луганського МУЮ вжити заходів відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Позивач, посилаючись на вчинені під час виконавчого провадження виконавчі дії, зазначає про їх відповідність до Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач вважає, що постанова відповідача від 19.02.2014 № 15/4.3/14 незаконна, необґрунтована, безпідставна та прийнята з грубим порушенням норм чинного законодавства.

Тому позивач просив скасувати зазначену постанову та зобов'язати відповідача прийняти постанову, якою визнати дії посадових осіб позивача таким, що вчинені відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

Представник позивача у судове засідання позивач не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неприбуття суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

10.07.2013 постановою державного виконавця № 38792582 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/1203/953/12, виданого 09.02.2012 Артемівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на Користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, 1/4 частини з усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 19.05.2011 і до досягнення дитиною повноліття.

18.03.2014 наказом начальника ГУЮ у Луганській області № 144-0, на підставі подання про проведення службового розслідування та скарги ОСОБА_1 призначено службове розслідування стосовно державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ Голікової Аліни Олексіївни.

12.02.2014 постановою начальника УДВС ГУЮ у Луганській області № 15/4.3/14 постановлено здійснити перевірку законності виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа від 18.02.2010 № 2-4343, виданого Артемівським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на Користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1; витребувано виконавче провадження для проведення перевірки у строки встановлені ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження»; начальнику Артемівського ВДВС Луганського МУЮ забезпечити надходження виконавчого провадження до УДВС ГУЮ у Луганській області у строк до 12.02.2014.

19.02.2014 постановою начальника УДВС ГУЮ у Луганській області № 15/4.3/14 про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження визнано дії посадових осіб Артемівського ВДВС Луганського МУЮ такими, що здійсненні з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження»; зобов'язано начальника Артемівського ВДВС Луганського МУЮ Мирошниченка М.І. вжити заходів відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

07.03.2014 Артемівським ВДВС Луганського МУЮ прийнято постанову № 38800855 про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

У відповідності із ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження відповідно до ч.3 ст.11 Закону України № 606-ХІV має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото - і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Статтею 86 Закону України «Про виконавче провадження» визначено право відповідача проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Перевірка законності виконавчого провадження має бути проведена протягом десяти робочих днів, а зведеного виконавчого провадження - протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня надходження витребуваного виконавчого провадження.

Постанова про проведення або результати перевірки законності виконавчого провадження може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її прийняття у порядку, встановленому цим Законом.

Про результати перевірки законності виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби.

Статтею 2 КАС України встановлені критерії, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень, такі дотримання яких перевіряється судом при вирішенні спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Так, суд перевіряє, чи прийнято рішення:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У постанові № 15/4.3/14 від 19.02.2014 відображено хід виконавчого провадження, наведено перелік дій, які були вчинені державним виконавцем, прийняті під час виконавчого провадження постанови державного виконавця, відображено зміст здійснених запитів та отриманих на них відповідей.

Як вбачається з матеріалів справи, відомості, зазначені у постанові щодо вчинених виконавчих дій під час виконавчого провадження також підтверджуються копіями матеріалів виконавчого провадження, які додані позивачем до позову.

Як зазначалось вище, у постанові № 15/4.3/14 від 19.02.2014, а саме в резолютивній частині постанови зазначено про визнання дій посадових осіб Артемівського ВДВС такими, що здійснені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Проте, за текстом цієї постанови відсутнє посилання на конкретні порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» та не зазначено, якими саме діями порушені положення Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд зауважує, що у постанові № 15/4.3/14 від 19.02.2014, відповідач, визнаючи дії позивача не встановив самого порушення та висновок про порушення Закону України «Про виконавче провадження» з боку позивача зроблено безпідставно, оскільки, не містить нормативно - правового обґрунтування цього порушення.

Суд зазначає, що норми Закону України «Про виконавче провадження» на відповідність до яких, відповідачем було проведено перевірку дій державного виконавця, носять диспозитивний характер, оскільки за свої змістом ці норми надають державному виконавцю коло прав, свобод та обов'язків на виконання функцій, покладених на нього цим законом.

Як зазначалось вище та підтверджуються матеріалами справи, в оскаржуваній постанові, відповідачем перелічено дії, вчинені державним виконавцем під час виконавчого провадження. На думку суду, виконавчі дії державного виконавця у виконавчому провадженні є такими, що вчинені відповідно до Конституції України та з дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин суд вважає прийняту постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначалось, представник відповідача - суб'єкта владних повноважень у судове засідання не прибув, пояснень щодо свого ставлення до позовних вимог, предмету позову та пояснень щодо обставин викладених у позові чи письмових заперечень проти позову суду не надав.

Тому, на думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не виконав свій обов'язок щодо доказування та не довів суду правомірність своїх дій при прийнятті постанови від 19.02.2014 № 15/4.3/14 про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження, що є підставою для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про скасування постанови № 15/4.3/14 від 19.02.2014.

Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти постанову про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження, якою визнати дії посадових осіб Артемівського ВДВС Луганського МУЮ такими, що здійснені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.

Як зазначалось, ст. 86 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено право відповідача проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої ст. 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.

На думку суду, належним та достатнім способом захисту прав позивача є саме скасування постанови Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження № 15/4.3/14 від 19.02.2014, оскільки правові наслідки в даному випадку має безпосередньо оскаржувана постанова, яка порушує права позивача, встановлені Законом України «Про виконавче провадження» та суперечить наданим йому повноваженням щодо реалізації завдань та функцій цього Закону.

Тому прийняття постанови на виконання приписів Закону України «Про виконавче провадження» відноситься до повноважень органу державної виконавчої служби та делегування судом повноважень визначених цим законом не передбачено.

Отже суд не може підміняти собою орган державної виконавчої служби шляхом покладення на себе повноважень, які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» відносяться виключно до компетенції відповідних органів державної виконавчої служби.

За таких обставин позов слід задовольнити частково.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивача не звільнено від сплати судового збору та ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не передбачено їх стягнення з відповідача у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 19.02.2014 № 15/4.3/14 про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області № 15/4.3/14 від 19.02.2014 про результати перевірки матеріалів виконавчого провадження.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 02 червня 2014 року.

Суддя О.В. Солоніченко