Постанова № 39167975, 04.06.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 р. Справа №805/5149/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі - Малій С.Ю.,

за участю

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Булига В.П., Яловий В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_4, звернулась до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову зазначила, що відповідачем, за наслідками проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 29.05.2012 року по 17.03.2014 року дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових правовідносин з працівниками, правильності нарахування та сплати ЄСВ, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 29.05.2012 року по 17.03.2014 року, були встановлені порушення та складений акт № 642/05-66-17-03/НОМЕР_1 від 28.03.2014 року.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.04.2014 року, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджується із спірними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх такими, що підлягають скасуванню, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку позивача є надуманими та не відповідають фактичним обставинам справи.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях та письмових поясненнях (а.с.38-39, 50-51) просили суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі.

За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом визначили, що доводи адміністративного позову не спростовують встановлених порушень з боку позивача. Вважають висновки акту перевірки документально обґрунтованими і такими, що відповідають дійсним обставинам справи, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення, такими, що прийнято правомірно.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач, - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (Далі - ФОП ОСОБА_4), - є фізичною особою-підприємцем, згідно ст. 48 КАС України здатна особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області (Далі,- контролюючий орган), є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатна особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Контролюючим органом, за наслідками проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 29.05.2012 року по 17.03.2014 року дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових правовідносин з працівниками, правильності нарахування та сплати ЄСВ, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 29.05.2012 року по 17.03.2014 року, були встановлені порушення та складений акт № 642/05-66-17-03/НОМЕР_1 від 28.03.2014 року (далі- акт перевірки).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.04.2014 року, № 0006051703, № 0006061703 (далі спірні рішення).

Спірним рішенням № 0006051703 за порушення п. 2.6 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу Україні (далі,- ПКУ), п.1 абз.3 Указу президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5000 гривень (а.с.8).

Спірним рішенням № 0006061703 за порушення п. 44.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ на підставі п.п.2 п. 54.3 ст. 54, 121.1 ст.121 ПКУ позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у вигляді штрафу на суму 1020 гривень (а.с.7).

Згідно висновків акту перевірки з боку позивача встановлені порушення п. 2.2 п. 2.6 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні у вигляді несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на суму 1000,00 гривень;

п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 п. 44.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ в частині порушення ведення доходів та витрат та формування показників звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами за 2012 рік;

п. 296.2 ст. 296, п. 47.1 ст. 47 ПКУ в частині порушення доходів та витрат та формування показників звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами за 2013 рік (а.с.12).

Згідно описової частини акту перевірки порушення позивачем п. 2.2 п. 2.6 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на суму 1000,00 гривень, полягає у тому, що у книзі обліку доходів і витрат, наданій до перевірки за 2012-2013 рік, яку було зареєстровано 18.06.2012 року за № 2825 (далі,- книга обліку), несвоєчасно оприбутковано готівку, яка надійшла від підприємницької діяльності за період з 04.06.2012 року по 15.06.2012 року на суму 1000 гривень.

Згідно описової частини акту перевірки порушення позивачем п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 п. 44.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ полягають у тому, що у книзі обліку за 2012-2013 рік, було зареєстровано 18.06.2012 року за № 2825, внесено відповідні записи щодо отримання доходів у період з 04.06.2012 року по 15.06.2012 року, дата вчиненого запису передує даті реєстрації книги обліку та отримання доходів за період 2013 рік. Згідно цих даних сформовано показники податкової звітності за 2013 рік, на підставі даних, не підтверджених відповідними документами з помилками.

Стосовно спірного рішення № 0006051703, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 почала свою підприємницьку діяльність 04.06.2012 року, але в порушення вимог ст. 296 ПКУ та наказу Міністерства Фінансів України № 1637 від 15.12.2011 року книгу обліку, не було зареєстровано належним чином, реєстрація книги відбулась лише 18.06.2012 року за № 2825 (а.с.43-44).

Також сторонами не оспорюються обставини відображення позивачем у книзі обліку коштів отриманих у період з 04.06.2012 року по 18.06.2012 року, в той час, як книга була зареєстрована 18.06.2012 року.

Згідно п. 1.2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні Затв. Постановою Правління Національного банку України від 19 лютого 2001 року N 72 та зар. в Міністерстві юстиції України 15 березня 2001 р. за N 237/5428 (далі-положення),- книга обліку доходів і витрат - документ встановленої форми, що застосовується для відображення руху готівки підприємця у процесі здійснення ним підприємницької діяльності.

Згідно п. 2.2 цього положення,- підприємці здійснюють облік операцій з готівкою у книзі обліку доходів і витрат, форма та порядок заповнення якої встановлені Державною податковою адміністрацією України.

Згідно п. 2.6 цього положення,- уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Таким чином, суд погоджується із висновками акту перевірки в частині порушення позивачем п. 2.6 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Згідно п.1 абз.3 Указу президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»,- встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи, що висновки акту перевірки на підставі яких прийнято спірне рішення № 0006051703 є обґрунтованими, а розмір штрафу відповідає приписам п.1 абз.3 Указу президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» суд приходить до висновку про правомірність прийняття спірного рішення № 0006051703.

Стосовно спірного рішення № 0006061703 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,- цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Згідно п. 44.1 ПКУ,- Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.3 ст. 44 ПКУ,- платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Обов'язок платників податків вести в установленому порядку облік доходів та витрат, складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків, надавати податкові декларації відповідної форми у відповідний термін за місцем реєстрації, також визначений приписами п. 296.2, 296.4, ст. 296 та п.п. 16.1.2, п.п. 16.13 п. 16.1, ст. 16 ПКУ.

Таким чином, отримані від господарської діяльності доходи платника єдиного податку другої групи повинні обліковуватися на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів.

Як вбачається з описової частини акта перевірки:

книга обліку позивача за 2012-2013 роки, надана до перевірки містить дані не підтверджені відповідними первинними документами, що у свою чергу є порушенням п. 44.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ;

показники податкової звітності за 2012-2013 рік, сформовано на підставі даних не підтверджених первинними документами з помилками.

Згідно п. 121.1. ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд погоджується із висновками акту перевірки та відповідно вважає спірне рішення таким, що прийнято правомірно.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України,- податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач довів правомірність спірних рішень.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір",- судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»,- у 2014 році установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У відповідності до ч.3 ст.4 вказаного Закону під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Зважаючи, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір за заявлені вимоги майнового характеру, у розмірі 182,70 гривень, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України суми судового збору у розмірі 1644,30 гривень.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору на суму 1644,30 гривень (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривень 30 коп. за реквізитами:

отримувач платежу Держбюджет Калінінського р-ну м. Донецька;

Поточний рахунок отримувача 31217206784005;

Ідентифікаційний код отримувача 38034015;

Установа банку ГУ ДКСУ у Донецькій області;

Код установи банку 834016;

Код бюджетної класифікації 22030001;

Призначення платежу,- судовий збір.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 04 червня 2014 року в присутності представників сторін.

Постанова виготовлена в повному обсязі 09 червня 2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.