ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" червня 2014 р. м. Київ К/800/59058/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Логвиненка А.О.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013року
у справі №816/1650/13-а
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної
державної адміністрації Полтавської області
до ОСОБА_4
про стягнення коштів субсидії для відшкодування витрат на оплату
житло-комунальних послуг,-
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2013 року Управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області (далі по тексту Управління) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, яким просило стягнути з відповідача 712,58 грн. субсидії для відшкодування витрат на оплату житло-комунальних послуг.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013року у справі №816/1650/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у зазначеній справі, позовні вимоги задоволено.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили доведеності позивачем своїх вимог, оскільки в процесі розгляду справи знайшов своє підтвердження факт подання відповідачем до Управління недостовірних відомостей для отримання субсидії, а отже вимога про зобов'язання ОСОБА_4 повернути 712,58 грн. є обґрунтованою та законною.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Управління подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Управлінням призначено відповідачу субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за 2010 рік у сумі 804,98 грн., за 2011 рік у сумі 753,16 грн., за 2012 рік у сумі 843,67 грн.
В подальшому позивачем з'ясовано, що ОСОБА_4 подала документи з недостовірними відомостями, приховавши свій дохід за 2009 рік в сумі 1488,00 грн., за 2010 рік у сумі 3426,29 грн., за 2011 рік у сумі 2058,22 грн. отриманий у Кременчуцькій міській централізованій бібліотечній системі для дорослих та дохід в окружній комісії територіального виборчого округу №148 у січні 2010 року в сумі 243,32 грн.
Управлінням проведено перерахунок переплати субсидії за 2010, 2011 та 2012 роки, який склав 721,58 грн.
Повідомленням позивач зобов'язав ОСОБА_4 у строк до 08.02.2013 року повернути переплачену суму субсидії у розмірі 721,58 грн., що останньою зроблено не було.
Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.
Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Пунктом 6 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (далі по тексту Положення № 848) визначено, що субсидія призначається уповноваженому власнику (співвласнику) житла, наймачу державного та громадського житлового фонду, членові житлово-будівельного (житлового) кооперативу, власнику (співвласнику) житлового приміщення, на якого відкрито особовий рахунок за місцем реєстрації.
Надання раніше призначеної субсидії припиняється: якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення.
Згідно пункту 13 Положення 848, громадянин несе відповідальність за надані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.
Відповідно пункту 20 Положення № 848, надання раніше призначеної субсидії припиняється, зокрема, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення. Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про набуття права власності на житло (житлове приміщення) іншою особою, яка не була в ньому зареєстрована, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію. У разі, коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.
З огляду на вищевикладені норми права, судова колегія касаційної інстанції наголошує на правомірності висновків судів попередніх інстанцій про відповідальність ОСОБА_4 за достовірність поданих нею даних для отримання субсидії.
Однак, як встановлено дослідженими в процесі розгляду справи доказами, за час перебування на обліку в Управлінні, відповідач отримувала доходи працюючи в Кременчуцькій міській централізованій бібліотечній системі для дорослих та в окружній комісії територіального виборчого округу №148.
Згідно пункту 7 статті 47 Закону України "Про вибори народних депутатів України" від 17.11.2011 року № 4061-VI, оплата праці членів виборчої комісії, а також осіб, які залучаються до роботи у комісії, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів, не може бути підставою для скасування, обмеження або зменшення будь-яких видів соціальних виплат, пенсій, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.
Враховуючи вказану вище норму закону, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що в даному випадку отримання відповідачем субсидії не може бути обмежено за час роботи її в окружній комісії територіального виборчого округу №148.
Проте, вказана вище обставина не може бути покладена в основу судового рішення про безпідставність позовних вимог в повному обсязі. Одержання доходу ОСОБА_4 в Кременчуцькій міській централізованій бібліотечній системі для дорослих є встановлено обставиною і вона впливає на порядок та розмір отриманої субсидії.
Частинами 1, 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
В матеріалх справи відсутні окремі розрахунки розміру коштів пред'явлених управлінням до стягнення з відповідача, а тому судам необхідно здійснити окремі розрахунки для часткового задоволення позовних вимог з врахуванням обґрунтованості та законності позову.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні підстави для прийняття рішення у цій справі.
Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оскільки судами попередніх інстанцій порушені вимоги щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості і таке неправильне вирішення справи не може бути усунуто судом касаційної інстанції, вказані вище судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
Під час нового судового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07 травня 2013року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі №816/1650/13-а - скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Судове рішення № 39167269, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 05.06.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/1650/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: