Ухвала суду № 39167054, 04.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2014 року м. Київ К/800/22179/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року

у справі № 2а-4709/12/1370 (147719/12/9104)

за позовом ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС)

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 звернувся у травні 2012 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп», визнання протиправними дії відповідача щодо відображення акту від 19.04.2012 року № 943/22-3/37241554 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з серпня 2010 року по лютий 2012 року в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем згідно із п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з серпня 2010 року по лютий 2012 року, за результатами якої складено акт від 19.04.2012 року № 943/22-2/37241554 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з серпня 2010 року по лютий 2012 року, дані якого в подальшому відображено в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було належних правових підстав для проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з серпня 2010 року по лютий 2012 року, за результатами якої було складено акт № 943/22-2/37241554 від 19.04.2012 року про неможливість проведення такої з відображенням в АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції. Умовами такого допуску є згода позивача та незмінність підсудності адміністративної справи.

Відтак, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції і у разі встановлення ним, що позивачеві у справі не належить право вимоги за заявленим позовом або відповідачем у справі є особа, яка не повинна відповідати за заявленим до неї позовом, такий позов задоволенню не підлягає

Судом апеляційної інстанції при дослідженні матеріалів справи встановлено, що у позовній заяві ОСОБА_4 оскаржує дії податкового органу щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» про підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з серпня 2010 року по лютий 2012 року.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, що спірні правовідносини виникли щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з серпня 2010 року по лютий 2012 року між ТОВ «Будівельна компанія АТР Груп» та ДПІ у Печерському р-ні м. Києва ДПС.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає беззаперечною позицію суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_4, який звернувся з даним позовом до адміністративного суду від свого імені, є неналежним позивачем у даному адміністративному спорі, оскільки не виступає учасником спірних правовідносин.

Отже, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що при вирішенні даного публічно-правового спору судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому правомірно скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року у справі № 2а-4709/12/1370 (147719/12/9104) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно З оригіналом згідно

Помічник судді Пан