Ухвала суду № 39166792, 05.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/114/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" до Корсунь-Шевченківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" (надалі ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП") звернулося до суду позовом до Корсунь-Шевченківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-відповідач) № 0000232309 від 23.12.2013р. та № 11696 від 11.11.2013р.

Позов обґрунтовано тим, що необґрунтованими є висновки податкового органу, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «Люксактив», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПП «НВК «Діод Плюс», ПП «Аліма», ТОВ «Оптісвіт», ТОВ «Ріда», ПП «Аваї», ТОВ «Техпромсервіз-2010», ПП «Укрпромспецкомплект», ПП «Ріо Гранде», ОСОБА_4 є такими, що укладені без мети настання правових наслідків. Висновки податкового органу спростовуються наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 р. позовні вимоги задоволено: визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення - рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області № 11696 від 11.11.2013р.. та № 0000232309 від 23.12.2013р.

Суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції прийнято рішення без дослідження та врахування доказів наданих відповідачем. Вважають що судом першої інстанції не були враховані приписи ч.1 ст. 11 КАС України щодо здійснення розгляду та вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні судом їх переконливості.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз - РП» зареєстроване як юридична особа 26.04.2007р., ідентифікаційний код 35013940.

На підставі наказу від 01.06.2013р. № 206 (а.с. 31 том 1) Корсунь-Шевченківською державної податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз - РП», з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з: ТОВ «Люксактив» за квітень 2010р.; ОСОБА_2 за серпень, жовтень 2010р.; ОСОБА_3 за жовтень 2010р.; ПП «НВК «Діод Плюс» за листопад, грудень 2010 р.; ПП «Аліма» за січень, лютий 2010р.; ТОВ «Оптісвіт» за лютий 2010 року; ТОВ «Ріда» за лютий 2011 року; ПП «Аваї» за березень 2011 року; ТОВ «Техпромсервіз-2010» за травень 2011 року; ПП «Укрпромспецкомплект» за серпень, вересень, жовтень, грудень 2011 року, січень, травень 2012 року; ПП «Ріо Гранде» за жовтень 2011 року; ОСОБА_4 за вересень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 02.07.2013 року № 377/15-010/35013940 (а.с. 108-126 том. 1).

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про такі порушення - п. 199.1 ст. 198 та п. 209.15.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 353611 грн., нецільового використання коштів на суму 93572 грн. та заниження суми податку, що підлягає нарахуванні та сплаті в бюджет 548295 грн.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки Корсунь-Шевченківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000242309 від 21.08.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 23393 грн.;

- № 0000232309 від 21.08.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 685368, 75 грн., в тому числі за основним платежем - 548295, та за штрафними(фінансовими) санкціями - 137073, 75 грн.

ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз - РП», не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, оскаржило їх в адміністративному порядку до Корсунь-Шевченківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області.

Корсунь-Шевченківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Черкаській області рішенням № 11696/23-00-10-0210 від 01.11.2013 року вирішило:

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Городищенського відділення Корсунь-Шевченківської ОДПІ від 21.08.2013р. № 0000242309 про збільшення грошового зобов'язання із штрафних санкцій по ПДВ на суму 23393 грн. і задовольнити скаргу в цій частині;

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Городищенського відділення Корсунь-Шевченківської ОДПІ від 21.08.2013р. № 0000232309 частково, на 523442 грн. в т. ч. основного платежу та 112765 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині на суму 161926 грн., в т.ч. 137618 грн. основного платежу з ПДВ та 24308 грн. штрафних санкцій, залишає зазначене податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу в цій частині без задоволення;

Зобов'язати Городищенське відділення Корсунь-Шевченківської ОДПІ прийняти податкове повідомлення-рішення форми «В4» на суму 14711, 50 грн. по скороченій декларації за вересень 2012 року та на суму 7751, 58 грн. по «бюджетній» декларації за грудень 2010 року.

Відповідно цього рішення податковим органом прийнято нові податкові повідомлення-рішення:

- № 0000232309 форми «В4» від 23.12.2013р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ - 7752 грн.;

- № 11696 форми «Р» від 11.11.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 61926 грн., в тому числі за основним платежем - 137618, та за штрафними(фінансовими) санкціями - 24308 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням № 0000232309 від 21.08.2013р. відповідача, ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз - РП» оскаржило їх в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням якого від 05.12.2103р. № 16811/6/99-99-10-01-15 податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно акту перевірки, відповідачем виявлено наступні порушення. По взаємовідносинах з ОСОБА_2 був взятий до уваги акт перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, яким встановлено, що підприємець не звітувався до контролюючого органу на перевірку не з'явився, документів не надавав, а тому зроблено висновок про відсутність поставок товарів підприємцем та укладання угод з метою настання реальних наслідків. По взаємовідносинах ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз - РП» з ОСОБА_3 був взятий до уваги акт перевірки Звенигородської МДПІ, якою встановлено, що у підприємця відсутні наймані працівники, транспорт складські приміщення і т. д. З приводу контрагента позивача ТОВ «Євросвіт» був взятий до уваги акт перевірки Кіровоградської ОДПІ, в якому зазначено, що останній не здійснював господарських операцій у зв'язку з відсутністю документів про здійснення фінансово-господарської діяльності. Щодо ПП «НВКФ «Діод плюс» був використаний акт перевірки Красноперекопської ОДПІ АР Крим, яким встановлено, що здійснювати господарську діяльність підприємство не могло, у зв'язку з відсутністю документів та відсутністю підприємства за місцезнаходженням. Також зазначено, що прокуратурою м. Кіровограда порушена кримінальна справа щодо фіктивного здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Євросвіт» та ПП «Алтіма». По взаємовідносинах з ТОВ «Оптісвіт» було використано акт перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя в якому зазначено, що у товариства відсутні об'єкти оподаткування, товари фактично не могли поставлятись ТОВ «Оптісвіт», а тому й придбання таких товарів було б неможливим. По взаємовідносинах з ПП «Аваї» податковий орган зазначає, що останнє формувало суму податкового кредиту за рахунок ПП «Алтіма», щодо створення та діяльності якого порушені кримінальні справи, крім того був використаний акт перевірки Кіровоградської ОДПІ, згідно з висновками якого у підприємства відсутній об'єкт оподаткування. По взаємовідносинах з ТОВ «Техпромсервіс-2010» зазначено, що до перевірки не було додано жодних документів, крім податкових накладних. По взаємовідносинах з ПП «Укрпромспецпроект» було використано акт перевірки ДПІ у м. Черкасах в якому встановлено відсутність факту передачі товару покупцям, наявності трудових ресурсів, складських приміщень і т. д. По взаємовідносинах з ПП «Ріо Гранде» був використаний акт перевірки Кіровоградської ОДПІ, яким встановлено здійснення фіктивного підприємництва. По взаємовідносинах з ОСОБА_5 висновки відповідача ґрунтуються на акті перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва.

Тобто, враховуючи вищевикладене, податковий орган дійшов до висновку, що складені документи по операціях з вказаними контрагентами не можуть вважатися такими, що відбулися, а тому дані операції здійсненні без настання реальних наслідків.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, як вже зазначалось, для підтвердження правомірності формування платником податків валових витрат та податкового кредиту, окрім встановлення дотримання таким платником вимог законів, необхідно встановити реальність здійсненої господарської операції з придбання товару (послуг), тобто така операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до зміни складу активів платника податків. Аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано суду видаткові, податкові накладні; накладні на отримання товару; акти звірки між контрагентами; реєстри на прийняті товари; товаро-транспортні накладні; журнали приймання продукції від контрагентів; платіжні документи; виписки з банку про рух коштів; акти приймання сировини.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги доводи позивача з приводу укладання договорів в усній формі, оскільки вони також підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які підтверджують факт передачі товару та факт його оплати.

Згідно з ст.ст. 205-206 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Придбані товари в подальшому були використані в господарській діяльності ТОВ «Інвестиційна компанія «Агросоюз - РП», що підтверджується картками рахунку, актами списання та іншими матеріалами справи.

Отже, колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що позивач на підтвердження реального характеру здійснення господарських операцій з контрагентом надав суду першої інстанції первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Посилання відповідача на відкриті кримінальні провадження щодо контрагентів позивача є необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи вирок суду по даним кримінальним провадженням відсутні.

З огляду на зазначене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податків. Відповідач не надав доказів, що підтверджували б відсутність ділової мети в діях платника податків під час здійснення господарських операцій.

Оскільки матеріалами справи підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податку, витрати підтверджені первинними документами, колегія суддів погоджується з тим, що встановлений факт здійснення господарської операції, а відтак погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав у контролюючого органу для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Судом першої інстанції встановлено, що первинні документи оформлені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства.

Доказів про визнання господарських договорів укладених між контрагентом недійсними в судовому порядку не надані.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не було доведено, що сторони, укладаючи зазначені угоди, мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплату податків. За своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного. Дослідивши договори між позивачем та контрагентами, та надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що вони відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, і виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Корсунь-Шевченківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 р., залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" до Корсунь-Шевченківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.