Постанова № 39166576, 20.01.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

20 січня 2014 року Справа № 814/4905/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФермерського господарства "Колос", доЖовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, проскасування податкового повідомлення - рішення №0000362200 від 30.08.2013 року, За участю представників:

Представник позивача: Ткаченко Д.О.,, довіреність б/н, від 20.11.13;

Представник відповідача: Матвєєв Є.В., довіреність № 51/8/10-024, від 30.08.13;

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Колос» звернулось до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000362200 від 30.08.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

На підставі наказу №375 від 29.07.2013 року в період з 09.08.2013 р. по 12.08.2013р. податковою було проведено позапланову документальну перевірку Фермерського господарства «Колос» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Карбон-Юг» за листопад 2012 року.

За результатами якої 14.08.2013 року було складено акт перевірки № 13/22-30405651 та встановлено порушення вимог:

- п.1, п. 5, ст. 2013, п. 1, п. 2,ст. 215, п. 1. ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФГ «Колос» з зазначеними у акті перевірки постачальником;

- п. 185.1, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, ст. 198.2, п. 198.6, ст. 198, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (далі-ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 87875,00 грн.

Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362200 від 30.08.2013 року відповідно до якого збільшено суму податкового зобов'язання для позивача з податку на додану вартість (з урахуванням фінансових у розмірі 131820,50 грн., з яких 87875 грн. - за основним зобов'язанням та 43937,50 грн. за штрафними санкціями).

Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесено на підставі необґрунтованих висновків акта перевірки.

Суд вважає твердження позивача, щодо протиправності податкового повідомлення-рішення таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи виходячи з наступного.

Як вбачається з Акту перевірки, ДПІ було зроблено висновок про завищення підприємством податкового кредиту за перевіряємий період на загальну суму 87875,00 грн. по контрагенту-постачальнику ТОВ «Карбон-Юг».

На підставі наданих ФГ «Колос» до документальної позапланової перевірки документів встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Карбон-Юг» (основний вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин) щодо купівлі добрива - аммофос за договором №12/11/12 від 12.11.2012 року.

Жовтневою ОДПІ від ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС отримано акт від 15.05.2013 №1316/22,6/38270240 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Карбон-Юг» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2012 року - березень 2013 року.

Зазначеним вище актом встановлено, що ТОВ «Карбон-Юг» за податковою адресою не знаходиться. В ході проведення аналізу матеріали податкової звітності, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), відсутність за юридичною адресою, що унеможливлює здійснення керування господарськими операціями з боку керівника підприємства ТОВ «Карбон-Юг» чисельність працюючих складає 1 особа; податкове навантаження декларації з податку на прибуток складає 0,03%. За ТОВ «Карбон-Юг» об'єкти нерухомості не зареєстровано.

Крім того, ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС під час допиту директора ТОВ «Карбон-Юг» гр. ОСОБА_3 встановлено, що вказане підприємство на своє ім'я ОСОБА_4 зареєстрував виключно за грошову винагороду без мети здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності, що дає підстави стверджувати про те, що угоди, які були укладені від імені гр.ОСОБА_3 мають ознаки нікчемності, а реквізити ТОВ «Карбон-Юг» слугують лише інструментом для завини - валових витрат підприємствами-контрагентам.

Отже, єдиною метою ТОВ «Карбон-Юг» з декларування фактично не здійснених господарських операцій є надання податкової вигоди для третіх осіб.

ДПІ у м.Херсоні встановлена відсутність у ТОВ «Карбон-Юг» необхідних умов и здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, матеріальних ресурс, що свідчить про відсутність у даного підприємства адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних - спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

В судовому засіданні позивач зазначив, що нормами Податкового кодекс України визначено декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової наклади: фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Варто зазначити, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору та наявність податкових накладних само собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Враховуючи вищенаведене, господарські операції позивача із ТОВ „Карбон-Юг" є такими, факт реальності яких не встановлено.

Відповідно до пп. а) п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Законом України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та до валових витрат з податку на прибуток є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Будь-які документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Крім того, на думку Вищого адміністративного суду України (лист від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11) будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також Вищий адміністративний суд України зазначає, що необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, в зв'язку з вищенаведеним відповідачем доведено факт відсутності реальності вчинення господарських операцій між Позивачем та вищенаведеною юридичною особою.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Законом України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Крім того, на думку Вищого адміністративного суду України (лист від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11) будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Також Вищий адміністративний суд України зазначає, що необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Карбон-Юг».

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у перевіряє мий період із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з фермерського господарства "Колос" частину несплаченого судового збору в сумі 2372,77 грн. (дві тисячі триста сімдесят дві гривні сімдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 24.01.2014 року.