Постанова № 39166452, 29.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 р. Справа № 804/13802/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника позивача - Михалевич М.А.

представника відповідача - Войтенко К.В.

представника відповідача - Коваленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

21.10.2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000332203 від 07.10.2013 року та № 0000322203 від 07.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 12.09.2013 року № 440/223/14282611, винесено податкові повідомлення-рішення від 07.10.2013 року № 0000332203, яким йому визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 134 010,50 грн., та № 0000322203, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 057,00 грн. Позивач з зазначеними рішеннями не погоджується, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства, а висновки податкового органу про безпідставне списання собівартості готової продукції взагалі не відповідають дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та зазначили, що за результатами перевірки встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, у зв'язку з чим винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Приватне акціонерне товариство «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» зареєстроване як юридична особа 08.12.1994 року та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

В період з 15.08.2013 року по 05.09.2013 року працівниками державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведена позапланова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 12.09.2013 року № 440/223/14282611.

Згідно висновків вказаного акту виявлено наступні порушення:

1. пп. 14.1.27, 14.1.36, 14.1.56 і 14.1.228 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44,пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст. 138,пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно занижено податок на прибуток всього у сумі 756 007,00 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року в сумі 237 641,00 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 239 536,00 грн., 3 квартал 2012 року в сумі 143 895,00 грн. та за 4 квартал 2012 року в сумі 134 935,00 грн.

2. п.198.3 і 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно занижено податок на додану вартість всього у сумі 3 604,00 грн. у тому числі за липень 2012 року в сумі 1 297,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 1 141,00 грн., за вересень 2012 року в сумі 1 264,00 грн., за жовтень 2012 року 1 204,00 грн. та грудень 2012 року в сумі (-) 1 302,00 грн.

3. п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.11 п.162.2 ст. 162, абз. «б» пп. 170.9.1 п.170.9 ст. 170 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДФО за 2012 рік в сумі 2712,14 грн.

4. статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту від 21.04.2010 року № К01010 укладеному з «Anapex Investments Limited» (Cyprus). Пеня нараховувалась актом перевірки від 06.12.2012 року № 3874/22-8/14282611.

На підставі вищевказаних висновків податковим органом 07.10.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000332203, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 134 010,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 756 007 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 378 003,50 грн., та податкове повідомлення - рішення № 0000322203, яким підприємству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6 057 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 3 604 грн. та за штрафними санкціями - 2 453 грн.

Порядок проведення податковим органом перевірок та оформлення результатів її проведення визначені главою 8 Податкового кодексу України (статті 75 - 86) та Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14.03.2013 року (далі - Порядок № 395).

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно ст. 86 цього Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до Порядку № 395 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.5.).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 1.6.).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7.).

Результати документальної перевірки діяльності платника податків складаються таким чином - у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення (пункт 2.3.2.2.).

Підставами для висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток всього у сумі 756 007,00 грн. стали наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що підприємством неправомірно завищено дохід у сумі 5 089 740 грн., в т.ч. за І квартал 2012 року в сумі 1 906 215 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 2 008 143 грн., 3 квартал 2012 року в сумі 557 679 грн. та за 4 квартал 2012 року в сумі 617 703 грн. у зв'язку з безпідставним включенням до доходу підприємства суми доходів отриманих від реалізації штучно сформованої готової продукції за 2012 рік на ТОВ «Дімет» в сумі 1 190 672 грн., ТОВ «Асамір ЛТД» - 2 383 136 грн., ПП «Інком-Трейд» - 1 515 932 грн. Занижено дохід в сумі 4 907 045 грн. за рахунок безоплатно отриманих грошових коштів на розрахунковий рахунок від ТОВ «Дімет» в сумі 1 007 977 грн., ТОВ «Асамір ЛТД» - 2 383 136 грн., ПП «Інком-Трейд» - 1 515 932 грн. за товари які фактично не були виготовлені позивачем та фактично не були відвантажені вказаним підприємствам.

Перевіркою встановлено завищення валових витрат за перевіряємий період всього на загальну суму 3 782 728 грн., які складаються з віднесених позивачем витрат в сумі 359 638 грн. за орендовану техніку у ТОВ «Блок ЛТД» та ТОВ «Індустріалзабезпечення». Вказаний висновок зроблено на підставі відсутності подорожніх листів та листів списання паливно-мастильних матеріалів та витрат в розмірі 3 423 090 грн. списаної собівартості реалізованої продукції, оскільки факт реалізації продукції ТОВ «Дімет», ТОВ «Асамір ЛТД», ПП «Інком-Трейд» не підтверджується подорожніми листами, товарно-транспортними накладними.

Відповідачем зроблено висновок, що операції з продажу готової продукції на ТОВ «Дімет», ТОВ «Асамір ЛТД», ПП «Інком-Трейд» за 2012 рік відображені в податковій звітності позивача не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач орендує кар'єрну техніку у ТОВ «Блок ЛТД» на підставі договору оренди від 01.08.2006 року та у ТОВ «Індустріалзабезпечення» на підставі договору оренди від 20.01.2009 року № 09008/0901. Також позивач має власну кар'єрну техніку. Враховуючи специфіку видів діяльності позивача зазначених в Статуті підприємства (виробництво, переробка і збут металопродукції, очищення території від шлакових відвалів, розробка, переробка відходів металургійного виробництва та інших вторинних ресурсів для вилучення металу тощо) вся кар'єрна техніка використовується в діяльності підприємства, що підтверджується наданими до матеріалів справи актами здачі-приймання техніки, додатковими угодами до договорів оренди, подорожніми листами, тощо.

Оскільки наявність орендованої кар'єрної техніки, її використання у власній господарській діяльності підприємства, сплата за її оренду підтверджується наданими до матеріалів справи доказами, а висновок податкового органу про факт невикористання цієї техніки зроблено лише на підставі відсутності подорожніх листва та списання ГСМ, суд вважає висновки податкового органу про завищення валових, які складаються з віднесених позивачем витрат в сумі 359 638 грн. за орендовану техніку у ТОВ «Блок ЛТД» та ТОВ «Індустріалзабезпечення» необґрунтованими та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи. Витрати з оренди кар'єрної техніки позивачем правомірно включено до складу валових витрат та відображено в наданих до матеріалів справи податкових деклараціях з податку на прибуток.

Щодо висновку податкового органу про завищення валових витрат у розмірі 3 423 090 грн. списаної собівартості реалізованої продукції ТОВ «Дімет», ТОВ «Асамір ЛТД», ПП «Інком-Трейд» суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем (продавець) та ТОВ «Дімет» (покупець) було укладено договір від 05.11.2010 року № 10124, за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує партію вилученого із шлакових відходів сталеплавильного виробництва (шкраб № 25 ДСТУ 4121-2002, код УКТЗЕД №7204.49.99.00).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору надано специфікації, додаткові угоди, податкові накладні виписані позивачем на ТОВ «Дімет», видаткові накладні, акти приймання-здачі товарів, виписка з банківських рахунків про оплату. Згідно наданих документів встановлено, що позивачем реалізовано ТОВ «Дімет» продукції на загальну суму 1 190 672,05 грн.

14.12.2011 року між позивачем (продавець) та ТОВ «Асамір ЛТД» (покупець) укладено договір № 11165, за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує партію вилученого із шлакових відходів сталеплавильного виробництва (шкраб № 25 ДСТУ 4121-2002, код УКТЗЕД №7204.49.90.00).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору надано специфікації, додаткові угоди, податкові накладні виписані позивачем на ТОВ «Асамір ЛТД», видаткові накладні, акти приймання-здачі товарів, довіреності, виписка з банківських рахунків про оплату. Згідно наданих документів встановлено, що позивачем реалізовано ТОВ «Асамір ЛТД» продукції на загальну суму 2 383 135,80 грн.

29.07.2009 року між позивачем (продавець) та ПП «Інком-Трейд» (покупець) укладено договір № 09039, за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає та оплачує партію вилученого із шлакових відходів сталеплавильного виробництва (шкраб № 25 ДСТУ 4121-2002, код УКТЗЕД №7204.49.99.00).

На підтвердження реальності виконання вказаного договору надано специфікації, додаткові угоди, податкові накладні виписані позивачем на ПП «Інком-Трейд», видаткові накладні, акти приймання-здачі товарів, довіреності, виписка з банківських рахунків про оплату. Згідно наданих документів встановлено, що позивачем реалізовано ПП «Інком-Трейд» продукції на загальну суму 1 515 931,80 грн.

До матеріалів справи надано первинні документи, що підтверджують оприбуткування реалізації готової продукції в податковому обліку.

Таким чином, висновок податкового органу про неправомірне завищення доходу в розмірі 5 089 740 грн. є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Оскільки, позивачем були надані до суду копії первинних документів, які не дають підстав вважати, що відображені в бухгалтерському обліку операції з реалізації товарів вищевказаним контрагентам не мали реального характеру, суд вважає висновки податкового органу про заниження податку на прибуток в розмірі 756 007,00 грн. протиправними.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, на які посилається відповідач як на умову визнання господарських операцій безтоварними, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, висновки податкового органу про відображення в податковому обліку реалізації штучно сформованої готової продукції на ТОВ «Дімет», ТОВ «Асамір ЛТД», ПП «Інком-Трейд» є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає податкове повідомлення - рішення № 0000332203 від 07.10.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо висновку податкового органу про заниження податок на додану вартість всього у сумі 3604,00 грн. суд зазначає, що він ґрунтується на викладених в акті перевірки доводах про відсутність факту використання позивачем у господарській діяльності орендованої техніки у ТОВ «Блок ЛТД» та ТОВ «Індустріалзабезпечення».

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи спростовано висновки податкового органу, що стали підставою для визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість, суд вважає податкове повідомлення - рішення № 0000322203 від 07.10.2013 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Окремо суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Ухвалою суду від 03.12.2013 року по справі було призначено судову економічну експертизу документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності.

На вирішення експертизи було поставлені наступні питання:

- чи підтверджується документально зазначене в акті податкової інспекції (Акт від 12.09.2013 року № 440/223/14282611 Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області) заниження об'єкта оподаткування ПрАТ «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року і донарахування до сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету - податку на прибуток;

- яка кількість продукції, відповідно до первинних документів (приймально-здавальних накладних на готову продукцію) надійшла на склад ПрАТ «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» в період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Висновком судово-економічної експертизи від 14.03.2014 року № 3011/3012-13 підтверджено надходження на склад ПрАТ «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року продукції (металевого брухту різних марок) в кількості 30785,18 тон загальною вартістю (без ПДВ) 14 365 275,85 грн., а висновки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про заниження об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року і донарахування до сплати податку на прибуток в сумі 756007 грн. документально та нормативне не підтверджується.

Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку про заниження позивачем податку на додану вартість та про заниження податку на прибуток приватних підприємств за наслідками укладених правочинів з ТОВ «Дімет», ТОВ «Асамір ЛТД», ПП «Інком-Трейд».

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств та накладення штрафних санкцій

За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Як вбачається з матеріалів справи документально підтвердженими є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2294 грн. та оплати експертизи в розмірі 12 343,20 грн., загалом в розмірі 14 637,20 грн. Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» судові витрати в розмірі 14 637,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000332203 від 07.10.2013 року та № 0000322203 від 07.10.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Компанія з іноземними інвестиціями «Демос» судові витрати в розмірі 14 637,20 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 05.05.2014 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 05.05.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля