Постанова № 39166451, 18.03.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18 березня 2014 року Справа № 814/613/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Миколаївбудмеханізація", доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0002272201 від 22.11.2013р., № 0002272201 від 22.11.2013 р.,За участю представників:

Позивача: Діордієва С.П. ;

Відповідача: Бартошук С.А.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївбудмеханізація» (далі-позивач, ТОВ, підприємство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відповідач, ДПІ, податкова, контролюючий орган) № 0002272201 від 22.11.2013 року, № 0002282201 від 22.11.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а відтак і прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0002272201 від 22.11.2013 року, № 0002282201 від 22.11.2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва №271 від 21.10.2013 року співробітниками податкової в період з 29.10.2013 р. по 04.11.2013 р. проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Миколаївбудмеханізація» з питань правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ фірми «Сат Імпекс» за листопад 2010 року та з МПП «ДАО» за грудень 2010 року та правомірності формування валових доходів та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з покупцями за товари (роботи, послуги), які були придбані у ТОВ Фірми «Сат Імпекс» у листопаді 2010 року та МПП «ДАО» у грудні 2010 року.

За результатами проведеної перевірки податковою було складено акт №660/14-02-22-01/01273125 від 08.11.2013 року (далі-Акт), згідно якого перевіряючими були встановлені порушення, а саме: п. 1.32, п.п. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 5.1., п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року , зі змінами та доповненнями п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1, п. 7.3., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями.

На підставі Акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

-№0002272201 від 22.11.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток (215243,00 грн. за основним платежем та 53811,00 грн. за штрафними санкціями);

-№0002282201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість (172195,00 грн. за основним платежем та 43049,00 грн. за штрафними санкціями).

Відповідач дійшов висновку про порушення зазначені в акті перевірки використовуючи лише акти перевірок контрагентів позивача та Перелік автоматизованих інформаційних систем та АРМів. При цьому відповідач використовував Акти перевірок контрагентів позивача з іншими підприємствами за інші податкові періоди, які не мають відносин до позивача.

Відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України, затвердженого Наказом ДПА України N 984 від 22.12.2010, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок 984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999р. N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі ст.9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З урахуванням наведеного припису, зазначені вище акти зустрічних звірок, акти про неможливість проведенні зустрічних звірок, листи податкової міліції та інші внутрівідомчі документи податкової інспекції, зокрема, данні інформаційних систем та АРМів, на підставі яких перевіряючим зроблено висновок при безтоварність операцій, не належать до первинних документів.

З цього слідує, що висновок акту перевірки про не встановлення факту наявності господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Сат Імпекс» є безпідставним та зробленим з порушенням п.6 Порядку № 984.

Про реальність факту виконання господарських операцій свідчать первинні документи, наявні у Позивача, які надано ним до перевірки і які перелічені у акті перевірки, а також містяться в матеріалах справи.

Таким чином, висновки Відповідача про безтоварність проведених операцій ґрунтуються на припущеннях, а не на підставі дослідження фактичних даних, що є неприпустимим згідно з пунктами 4 - 5 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державна податкова служба України N 984 від 22.12.2010р.

Відповідачем порушено норми ПК України відносно нарахування податку на прибуток без врахування п. 140.2. ПК України з 06.08.2011 року, яким встановлено, що перерахунок витрат проводиться сторонами за правочином, визнаним недійсним - тільки у разі визнання судом такого правочину недійсним .

В акті перевірки господарські операції Позивача з контрагентом ТОВ «Сат Імпекс» не визнані недійсними судом, тому перерахунок витрат в акті перевірки зроблено з порушенням діючого законодавства.

У податкових органів відсутні повноваження на визнання нікчемними правочинів, оскільки це є виключною прерогативою суду.

Головною підставою вважати правочин нікчемним є її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

В акті перевірки немає посилань на відповідні рішення суду, якими б визнавалися недійсними правочини, укладені між Позивачем та контрагентами.

Суд зазначає, що на момент укладання договору ТОВ «Сат Імпекс» та Позивач мали господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливість бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень). Крім того, постачальники перебували на податковому обліку як платники ПДВ та податку на прибуток.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення (дії) та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятих ним рішень. У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0002272201 від 22.11.2013 року.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0002282201 від 22.11.2013 року.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївбудмеханізація" сплачений згідноплатіжного доручення №5021 від 27.02.2014 року судовий збір у сумі 2436,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 21.03.2014 року.