Вирок № 39166343, 12.06.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4834/14-к

Провадження №1-кп/639/278/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року м.Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Брежнєві А.С.,

з участю: прокурора - Волнікова А.А.,

обвинуваченого (підсудного) - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12014220500000206 від 01 лютого 2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харкова, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2014 року близько 01 год. 30 хв., ОСОБА_1, перебуваючи на перехресті вулиці Даргомижського та вул.Тімірязева у м.Харкові, вступив у конфлікт з раніше йому знайомим ОСОБА_3 під час бійки з останнім, уникаючи нанесення йому тілесних ушкоджень почав тікати від ОСОБА_3 Пробігши приблизно 50 метрів, а саме до приміщення кафе «Темп», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Даргомижського, 2, його наздогнав ОСОБА_3, котрий прижав ОСОБА_1 до стіни літнього майданчику, а потім наніс йому один удар головою в область перенісся, після чого збив з ніг ОСОБА_1 В цей момент ОСОБА_1 відчув у себе в правій боковій кишені одягнутої на ньому куртки лезо розкладного ножа, а потім дістав його з кишені, після чого помітив, що до нього підбігли знайомі ОСОБА_3, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Дії ОСОБА_3, який продовжував наносити удари, ОСОБА_1 були розцінені як здійснення посягання на його життя та здоров'я. З метою припинення цих дій у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, для захисту свого життя та здоров?я. Разом з цим, діючи з перевищенням меж необхідної оборони, за наявної не відповідності небезпечності посягання, не вірно оцінюючи обстановку захисту, порушуючи вимогу співмірності нападу і захисту, ОСОБА_1, тримаючи ніж у правій руці, умисно наніс ОСОБА_3 один удар ножем в область грудної клітини, в результаті чого згідно висновку судово-медичної експертизи №440-ая/14 від 11.02.2014 року у ОСОБА_3 мало місце проникаюче колоте-різане поранення грудної клітини з ліва з локалізацією колото-різаної рани по передній паховій лінії, поблизу з дельтоподібною областю плеча, що ускладнилося гемопневмотораксом та підшкірною емфіземою. Вказане тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення (п.2.1.1 «а» Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995 року).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому злочині визнав повністю, підтвердив суду, що злочин ним було вчинено при вищезазначених обставинах.

Під час допиту у судовому засідання підсудний пояснив, що 25.01.2014 року близько 01 год. 30 хв. він, знаходячись за адресою: м.Харків, вул. Даргомижського, разом зі своїм знайомим

ОСОБА_7, проводили додому дівчину останнього. Проходячи поблизу невідомої групи осіб між ними виникла словесна перепалка, а потім бійка. В ході зазначеної бійки до нього підійшли приблизно 4 особи, після чого він побачив як його товариш впав на землю, потім він зрозумівши, що не зможе захистити себе побіг в напрямку кафе «Темп». Поблизу вказаного кафе його наздогнав один із учасників бійки - ОСОБА_3, почав наносити йому удари по тулубу, а також наніс один удар головою у перенісся, від якого він ледь не втратив свідомість та присів на пагорб зі снігу. В цей момент поруч знаходились також інші знайомі ОСОБА_3 Потім підсудний, відчувши у кишені своєї куртки ніж, взяв його в руку, з метою свого захисту. Доки ОСОБА_3 продовжував наносити йому удари він зрозумів, що не зможе захистити себе та побоюючись за своє здоров'я та життя, з метою самозахисту, правою рукою ножем наніс один удар ОСОБА_3 в область лівого плеча. Потім підсудний намагався втекти з місця події, однак його наздогнала собака потерпілого - німецька вівчарка, яка і повалила його на землю.

Крім того, підсудний зазначив, що на стадії досудового розслідування та допиту у суді показання надає добровільно, без примусу зі сторони працівників правоохоронного органу, цивільний позов прокурора на суму 2125,52 грн. визнає у повному обсязі, заявлений потерпілим ОСОБА_3 позов визнає частково на суму 1000 гривень, тобто в межах суми, яка підтверджується матеріалами судової справи.

Показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи повне визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засідання потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що 25.01.2014 року близько 01 год. 30 хв. він знаходився за адресою: м.Харків, вул. Даргомижського, разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та з ними також була його собака - німецька вівчарка. В цей час до них підійшли двоє раніше незнайомих хлопців, впродовж розмови між ними виникла бійка, під час якої один з хлопців наніс йому удар палкою по голові та потім побіг у напрямку кафе «Темп». З показань потерпілого, далі він наздогнав вказану особу біля будівлі кафе, де між ними продовжилась бійка. Потерпілий пояснив, що він дійсно наносив удари ОСОБА_1, під час допиту у суді також підтвердив факт нанесення удару головою в обличчя підсудного. Однак потерпілий пояснив, чи дійсно в той момент поруч із ним перебували його товариші він не пам'ятає, після чого в момент бійки, що між ними відбувалась, ОСОБА_1 правою рукою, в якій знаходився ніж, наніс йому один удар в область правого плеча. Через деякий час після цього його госпіталізували до медичного закладу, де він проходив лікування протягом 9 днів.

Потерпілий під час судового розгляду заявлений цивільний позов на суму 6000 грн. підтримав у повному обсязі, вирішення питання про призначення підсудному покарання відніс на розсуд суду.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї провини, його вина підтверджується наступними доказами дослідженими та перевіреними судом, а саме: протоколом огляду місця події від 08.02.2014 року (к/п а.с.70-72); протоколом проведення слідчого експерименту від 17.02.2014 року (к/п а.с.93-101); протоколом проведення слідчого експерименту від 20.02.2014 року (к/п а.с.108-117); протоколами огляду предметів від 26.04.2014 року (к/п а.с.187-195,208); висновком судово-медичної експертизи №340-ая/14 від 01.02.2014року (к/п а.с.120 - 122); висновком судово-медичної експертизи №684-ая/14 від 01.02.2014 року (к/п а.с.133-135); висновком судово-медичної експертизи №264-МК/14 від 01.02.2014 року (к/п а.с.201-204).

Відповідно до вимог п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» №1 від 26.04.2002 року, згідно з ч.3 ст.36 КК перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої

шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту, а згідно з ч.2 ст.38 КК перевищенням заходів, необхідних для затримання злочинця, - умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. У зв'язку з цим кримінальна відповідальність за такі дії настає лише у випадках, спеціально передбачених статтями 118 та 124 КК.

При цьому, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає (п.5 постанови Пленуму ВСУ №1 від 26.04.2002 року).

Враховуючи вищевикладене та встановлені судом обставини, ОСОБА_1 не вірно оцінивши обстановку захисту, за наявної не відповідності небезпечності посягання, наніс тяжке тілесне ушкодження потерплому, у зв'яку з чим суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.124 КК України, тобто умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, хронічних захворювань не має, не одружений, дітей не має, неофіційно працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, проживає разом зі бабусею пенсійного віку та неповнолітнім братом, які знаходяться на його утриманні, раніше не судимий (к/п а.с.84-89).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття у вчиненому злочині. Згідно ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлені.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд виходить з положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочин невеликої тяжкости, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу підсудного, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити підсудному покарання за ст.124 КК України, у вигляді виді обмеження волі.

Разом з цим, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від реального відбування покарання у виді обмеження волі на підставі ст.75 КК УКраїни.

Обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання необхідно продовжити до набранням вироком законної сили.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого на суму 2125,52 грн. також підлягає задоволенню, з огляду на документальне підтвердження розміру фактичних витрат на проведення лікування потерпілого ОСОБА_3

Заявлений потерпілим ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню на суму 1000 грн., як вартість пошкоджених речей: куртки, спортивного костюма та футболки. В іншій частині заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягає, з огляду на ненадання до суду потерпілим ОСОБА_3 платіжних документів на придбання лікарських засобів та здійснені витрати на лікування, тобто за недоведеністю. Під час розгляду справи потерпілим ОСОБА_3 не заявлено до відшкодування спричинену злочином моральну шкоду.

При цьому потерпілому роз'яснюється право повторного звернення до суду із відповідним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у порядку цивільного судочинства.

Клопотання захисника про розстрочення виплати ОСОБА_1 на користь потерпілого спричиненої шкоди задоволенню не підлягає, з огляду на часткове задоволення цивільного позову судом та ненадання стороною захисту до суду доказів тяжкого матеріального становища підсудного.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого по справі в порядку ст.124 КПК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.124 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі п.п.2, 3 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Державного казначейства України у Харківській області (р/р 31252272210024 в УДК Харківської області, МФО 851011, код ОКПО 02012154) витрати на лікування потерпілого в розмірі 2125 гривень 25 коп. (дві тисячі сто двадцять п'ять гривень 25 коп.) (к/п а.с.213-214).

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.).

В іншій частині у задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити за недоведеністю, роз'яснивши йому право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведені по кримінальному провадженню експертизи на загальну суму 489,00 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.), перерахувавши їх на користь держави на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова), з призначенням виду платежу - "за експертні послуги" (к/п, а.с.170, 204).

Речовий доказ: ніж, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області - знищити; спортивну куртку, балахон сірого кольору, футболку - повернути ОСОБА_3 як законному власнику (к/п а.с.209-211).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило