Львівський
окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар
судового засідання Черній Ю.Л.
позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» , представники - ОСОБА_1. (довіреність № 14/01/09 від 14.01.2009 року), ОСОБА_2 (довіреність від 02.03.2009 року)
до
Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, представник - ОСОБА_3(довіреність № 4335/9/10-008 від 16.02.2009 року)
про
визнання незаконним та скасування акту перевірки від 18.12.2008 року та податкового повідомлення рішення від 02.01.2009 року
Позивач
Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтом Україна» звернулося до
Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ
у Залізничному районі м. Львова про визнання незаконними та скасування:
-
акту перевірки № 2535/2302/35382784 Державної податкової інспекції у Залізничному
районі м. Львова від 18 .12.2009 року, частково, а саме п. 3.2.2. та 3.2.3,
щодо порушення позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України
від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і
доповненнями), що полягає у безпідставному включені до податкового кредиту ПДВ
у загальній сумі 347132,00 грн. згідно вантажно митних декларацій по ввезеній
на митну територію України у жовтні 2007 року, квітні, червні 2008 року на
підставі договорів оренди дорожньої ремонтної техніки, яка в подальшому
використовувалась у господарській діяльності Позивача.
-
податкового повідомлення-рішення №0000012302/0/193 Державної податкової інспекції у Залізничному
районі м. Львова від 08 .01.2009 року.
Позивач свої
позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до п.п. 3.1.2. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 року №
168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями) ввезення
товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту є об'єктом
обкладення ПДВ. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється ввезення
з-за меж митного кордону України на митну територію України. товарів (супутніх
послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта
лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого
лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання
права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на
корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане
із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.
Ввезення на
митну територію України дорожньої техніки позивачем з метою обкладенням ПДВ
прирівнюється до імпорту. Документом, що посвідчує право на отримання
податкового кредиту, у разі імпорту товарів на митну територію України,
документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається
вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка
підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель
(п. 7.2.7.) Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на
додану вартість» (із змінами і доповненнями). Порядок формування податкового
кредиту звітного періоду, який наведено у п. 7.4.1. Закону України від
03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами і
доповненнями), полягає у тому, що податковий кредит
визначається виходячи із договірної
(контрактної) вартості та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)
платником ПДВ за ставкою 20% протягом такого звітного періоду, зокрема у
зв'язку придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі
при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці
товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності
платника податку.
Представники
позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові
пояснення, просили суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в
позовній заяві.
Позиція
відповідача викладена заперечені від 29.04.2009 року за № 11871/9/10-008.
Відповідач просить суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних
вимог, з підстав, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача.
В процесі
проведення перевірки встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону
України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із
змінами і доповненнями) підприємством занижено ПДВ в сумі 14479,00 грн., в тому
числі за жовтень 2007 року в сумі 14479,00 грн., та завищено податковий кредит
в жовтні 2007 року на суму 272926,00 грн., в квітні 2008 року на суму 3472,00
грн., в червні 2008 року на суму 56258,00 грн.
За
результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкове
повідомлення-рішення №0000012302/0/193 від 08 .01.2009 року , яким позивачу визначено податкове зобов'язання з
податку на додану вартість на загальну суму 21718,50 грн., в тому числі:
14479,00 грн. основного платежу та 7239,50 грн. штрафної (фінансової) санкції,
застосованої згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (із змінами і доповненнями)
.
У
відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану
вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) податковий
кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної)
вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо
договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20
відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум
податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою
пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього ж Закону, протягом такого звітного
періоду у зв'язку з:
- придбанням
або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх
подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської
діяльності платника податку;
- придбанням
(будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі
інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в
необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого
використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних
операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.
1.4 ст. 1 вказаного закону, поставка товарів - будь-які операції, що
здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими
цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі
товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з
безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна
орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з
договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими
іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу
права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не належать
до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову
(відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди
(лізингу), інших
цивільно-правових договорів, які не
передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі
товари іншій особі.
На момент
проведення перевірки вказане обладнання у фірм-нерезидентів не придбавалось,
оплата за нього не здійснювалась, обладнання не відображене у складі основних
фондів підприємства (рах.10) та не рахується на рахунках обліку товарів
(рах.28) чи матеріалів (рах.20).
Отже, в
порушення п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану
вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) ТОВ
«Балтом Україна» безпідставно включено до податкового кредиту та відображено в
р.3 код 12.1 Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану
вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (додаток 5) ПДВ
згідно вантажних митних декларацій по тимчасово ввезеній на митну територію
України дорожній ремонтній техніці згідно вищевказаних договорів на загальну
суму 347132,00 грн., в тому числі за жовтень 2007 року - 287402,0 грн., квітень
2008 року - 3472,00 грн., червень 2008 року - 56258,00 грн.
Щодо акту
відповідач зазначає, що акт перевірки не має обов'язкового характеру і не
набуває статусу рішення в розумінні ст.17 Кодексу адміністративного судочинства
України, внаслідок чого не може бути оскаржено в адміністративному суді в
порядку адміністративного судочинства. Акт документальної перевірки не є актом,
який встановлює, змінює чи скасовує норми права у відповідній сфері відносин,
або породжує права і обов'язки позивача.
Юридичною
формою рішення центрального (керівного) органу контролюючого органу або органу
стягнення є виданий цим органом відповідний акт, який є офіційним письмовим
документом, що породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих
чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих
відносин.
Представники
відповідача в судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримали,
просили суд в позовних вимогах відмовити повністю.
Безпосередньо,
всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм
оцінку, суд -
ВСТАНОВИВ:
Спірні
правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами», № 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями,
Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997
року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну податкову службу
в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, Порядком
направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень
платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06. 2001
року за N 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за
N 567/5758, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних
планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного
та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової
адміністрації України від 10.08.2005 року за N 327, зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за N 925/11205, КАС України.
Згідно
ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав та
інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку
органів державної влади. До адміністративних судів можуть бути оскаржені
будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім
випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами
України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно
ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності,
відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,
їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно
ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються
на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у
доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи
не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не
може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим
захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Згідно
ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори
юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень
(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи
бездіяльності.
Згідно
ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з
адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи
інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно
ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами»:
1.1)
платники податків - юридичні особи, на яких згідно з законами покладено
обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі),
пеню та штрафні санкції;
1.2)
податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів
відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим же Законом або
іншими законами України;
1.3)
податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних
санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене
в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк,
а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно
ст. 5 цього ж Закону, встановлений порядок узгодження сум податкових
зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового
боргу
-
5.1. Самостійне узгодження податкового зобов'язання - податкове зобов'язання,
самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається
узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
-
5.2. Апеляційне узгодження податкового зобов'язання, - податкове зобов'язання
платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та
4.3 статті 4 цього ж Закону, вважається узгодженим у день отримання платником
податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом
5.2.2 цього пункту.
Згідно
ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи
державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку,
встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні
перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших
документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів
(обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та
позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і
сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного
законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими
відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також
фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не
мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок
утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно
Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та
позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого
законодавства, а саме:
п.
1.3., за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та
позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів
господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового,
валютного та іншого законодавства - довідка.
Акт
- службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної
або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської
діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені
порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами
господарювання.
Згідно
Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових
повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових)
санкцій, а саме:
п.
2.6, податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це
рішення керівника податкового органу (його заступника).
п.
3.1., податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання
(визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення.
п.
3.2., у випадках, що зазначені в пункті 3.1 цього ж Порядку, структурний
підрозділ, що здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового
зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ), складає податкове
повідомлення за формою «Р».
Таким
чином, позовні вимоги позивача в частині - визнання незаконним та скасування
акту перевірки № 2535/2302/35382784 Державної податкової інспекції у
Залізничному районі м. Львова від 18 .12.2009 року, в частині п. 3.2.2. та
3.2.3., задоволенню не підлягає, оскільки акт перевірки не є формою рішення
податкового органу на підставі якого відбувається узгодження сум податкових
зобов'язань, а є лише службовим документом, який стверджує факт проведення
перевірки і є носієм доказової інформації. Акт перевірки (в тому числі в
частині п. 3.2.2. та 3.2.3.) не є рішенням (нормативно-правовим актом чи
правовим актом індивідуальної дії), яке б в силу вимог закону порушувало права,
свободи чи інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.
Щодо
позовних вимог в частині - визнання незаконним та скасування податкового
повідомлення-рішення № 0000012302/0/193 Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова від 08
.01.2009 року, суд зазначає:
01.10.2007
року Позивачем - ТОВ «Балтом Україна» (як Орендарем) укладено договір №1 з
Фірмою «BALTOM s.r.o.», Чеська Республіка, (як Орендодавцем). Предмет вказаного
договору є поставка Орендарю (позивачу) дорожньої ремонтної техніки на умовах
оренди терміном на шість місяців для проведення робіт по ремонту дорожнього
покриття у м. Львові.
Пункт 4
цього ж договору, встановлює, що орендна плата за використання дорожньої
ремонтної техніки буде додатково визначатися по завершенню ремонтних робіт, що
буде зазначено у відповідних актах.
Пункт 6
цього ж договору, встановлює, що Орендодавець залишається власником спецмашин
на весь час дії даного контракту.
По вказаному
договору позивач ввіз на територію України (в режимі «тимчасовий ввіз»)
наступну техніку:
- ВМД (ІМ
31) 022776 від 15.10.2007 р. - мобільний змішувач, ПДВ у даній ВМД становить
66885,50 грн.;
- ВМД (ІМ
31) 022771 від 15.10.2007 р. - коток дорожній, ПДВ у даній ВМД становить
15331,00 грн.;
- ВМД (ІМ
31) 022702 від 12.10.2007 р. - фреза для зрізання асфальту, ПДВ у даній ВМД
становить 65093,75 грн.;
- ВМД (ІМ
31) 022703 від 12.10.2007 р. - грейдер, ПДВ у даній ВМД становить 27207,73
грн.;
- ВМД (ІМ
31) 022704 від 12.10.2007 р. - фреза для зрізання асфальту, ПДВ у даній ВМД
становить 43883,43 грн.;
- ВМД (ІМ
31) 023014 від 17.10.2007 р. - автомобіль спецпризначення, ПДВ у даній ВМД становить
17449,92 грн.;
- ВМД (ІМ
31) 023015 від 17.10.2007 р. - автомобіль спецпризначення, ПДВ у даній ВМД
становить 47161,95 грн.
Вищевказане
обладнання вивезене з митної території України:
- ВМД (ЕК)
023856 від 29.10.2007 р. - мобільний змішувач;
- ВМД (ЕК)
024309 від 01.11.2007 р. - коток дорожній;
- ВМД (ЕК)
023667 від 25.10.2007 р. - фреза для зрізання асфальту;
- ВМД (ЕК)
023666 від 25.10.2007 р. - грейдер;
- ВМД (ЕК)
023634 від 25.10.2007 р. - фреза для зрізання асфальту;
- ВМД (ЕК)
023668 від 25.10.2007 р. - автомобіль спецпризначення;
- ВМД (ЕК)
023893 від 29.10.2007 р. - автомобіль спецпризначення.
05.10.2007
року позивачем - ТОВ «Балтом Україна» (як Отримувачем) укладено договір №2 з
Фірмою «STIM s.r.o.», Чеська Республіка, (як Відправником). Предмет вказаного
договору є поставка Отримувачем (позивачем) дорожньої ремонтної техніки в
безоплатне користування терміном на шість місяців для проведення робіт по
ремонту дорожнього покриття у м. Львові.
Пункт 4
цього ж договору встановлює, що орендна плата за використання дорожньої
ремонтної техніки буде додатково визначатися по завершенню ремонтних робіт, що
буде зазначено у відповідних актах.
Пункт 6
цього ж договору встановлює, що Відправник залишається власником спецмашин на
весь час дії даного контракту.
По вказаному
договору позивач ввіз на територію України (в режимі «тимчасовий ввіз»)
наступну техніку:
- ВМД (ІМ
31) 022550 від 11.10.2007 року - універсальний фронтальний ковшовий
навантажувач, ПДВ у даній ВМД становить 4342,82 грн.
Вказане
обладнання вивезене з митної території України 15.01.2008 року - ВМД №000660.
01.04.2008
року позивачем - ТОВ «Балтом Україна» (як Замовником) укладено договір №1 з
Фірмою «Saroute s.r.o.», Чеська Республіка, (як Виконавцем). Предмет вказаного
договору є, виконання робіт по ремонту дорожнього покриття у м. Львові та
поставка дорожньої ремонтної техніки для виконання даних робіт терміном на
шість місяців.
Пункт 4
цього ж договору встановлює, що оплата виконаних робіт буде визначатися по
завершенню ремонтних робіт, що буде зазначено у відповідних актах.
Пункт 6
цього ж договору встановлює, що відправник залишається власником спецмашин на
весь час дії даного контракту.
По вказаному
договору позивач ввіз на територію України (в режимі «тимчасовий ввіз»)
наступну техніку:
- ВМД (ТР
80) 012937 від 22.04.2008 року - механізм для нанесення розмітки на дорожньому
покритті, ПДВ у даній ВМД становить 3472,16 грн.
Вказане
обладнання вивезене з митної території України 22.04.2008 року - ВМД № 012937.
21.05.2008
року позивачем - ТОВ «Балтом Україна» ( як Орендарем) укладено договір № 4 з
Фірмою «BALTOM s.r.o.», Чеська Республіка, (Орендодавець). Предмет вказаного
договору є, поставка Орендарю (позивачу) дорожньої ремонтної техніки на умовах
оренди терміном на дванадцять місяців для проведення робіт по ремонту
дорожнього покриття у м. Львові.
Пункт 4
цього ж договору встановлює, що орендна плата за використання дорожньої
ремонтної техніки буде додатково визначатися по завершенню ремонтних робіт, що
буде зазначено у відповідних актах.
Пункт 6
цього ж договору встановлює, що Орендодавець залишається власником спецмашин на
весь час дії даного контракту.
По вказаному
договору позивач ввіз на територію України (жв режимі «тимчасовий ввіз»)
наступну техніку:
-
ВМД (ІМ 31) 004423 від 05.06.2008 року - автомобіль спецпризначення Tatra
T815-2, ПДВ у даній ВМД становить 38766,20 грн.;
- ВМД (ІМ
31) 004440 від 05.06.2008 року - автомобіль спецпризначення Tatra T8157Z, ПДВ у
даній ВМД становить 17492,06 грн.
18.12.2008
року Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова проведену виїзну
планову перевірку ТОВ «Балтом Україна» з питань дотримання вимог податкового
законодавства за період з 18.09.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та
іншого законодавства за період з 18.07.2007 року по 30.06.2008 року, про що
складено відповідний акт за № 2535/23-2/35382784.
В процесі
проведення перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1
п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно тексту акту
підприємством занижено ПДВ в сумі 14479,00 грн., в тому числі за жовтень 2007
року в сумі 14479,00 грн., та завищено податковий кредит в жовтні 2007 року на
суму 272926,00 грн., в квітні 2008 року на суму 3472,00 грн., в червні 2008
року на суму 56258,00 грн.
08.01.2009
року за результатами перевірки ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято
податкове повідомлення-рішення № 0000012302/0/193 , яким позивачу визначено
податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 21718,50
грн., в тому числі: 14479,00 грн. основного платежу та 7239,50 грн. штрафної
(фінансової) санкції, застосованої згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону
України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами».
Судом
не враховується, посилання позивача про протиправність оскаржуваного ним
податкового повідомлення - рішення з підстав відсутності законодавчого
обґрунтування встановленого факту заниження ПДВ, оскільки ще 20.11.2007 року
позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану
вартість за жовтень 2007 року, в якій позивачем зазначено податкове
зобов'язання в сумі 14476,00 грн. Вказане податкове зобов'язання, самостійно
визначене позивачем, як платником податків у податковій декларації за жовтень
2007 року, вважається узгодженим з дня подання вказаної податкової декларації.
28.11.2007
року платіжним дорученням № 61 позивачем сплачено ПДВ за жовтень 2007 року в
сумі 14476,00 грн.
10.10.2008
року позивачем подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових
зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно
виявлених помилок за жовтень 2007 року. Позивачем віднесено до складу
податкового кредиту та відображено у р. 3.3 код 12.1 вказаного Уточнюючого
розрахунку ПДВ по згаданим ВМД в сумі 287402,00 грн. У рядку 8.2. цього ж
розрахунку позивачем відображено зменшення суми, яка підлягала сплаті до
бюджету - 14476,00 грн.
Згідно п.п. 7.4.1., п. 7.4., ст. 7 Закону України
«Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду
визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг),
але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари
(послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі
товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених)
платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81
цього ж Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з
метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах
господарської діяльності платника податку;
-
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у
тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних
інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з
метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг)
для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно
п. 1.4. ст. 1 цього Закону, поставка товарів - будь-які операції, що
здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими
цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі
товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з
безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна
орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з
договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими
іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу
права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Не
належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову
(відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди
(лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу
права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.
Власниками
вищевказаного обладнання за умовами згаданих договорів залишились фірми - нерезиденти у яких таке майно не
придбавалось, оплата за нього не здійснювалась, обладнання що є предметом цих
же договорів не відображене у складі основних фондів позивача.
Перевіркою
повноти нарахування податку на додану вартість за період з 18.09.2007 року по
30.06.2008 року по суті правильно встановлено порушення п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7
Закону України «Про податок на додану вартість» - безпідставно включено до
податкового кредиту та відображено в р. 3 код 12.1 Уточнюючого розрахунку
податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням
самостійно виявлених помилок (додаток 5) ПДВ згідно вантажних митних декларацій
по тимчасово ввезеній на митну територію України дорожній ремонтній техніці
згідно вищевказаних договорів за жовтень 2007 року у сумі - 287402,0 грн.
Заниження зобов'язань по сплаті ПДВ за жовтень 2007 року в сумі 14479,00 грн.,
та завищення податкового кредиту, відображеного у р. 8.5. Уточнюючого
розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з
виправленням самостійно виявлених помилок (додаток 5 ) за жовтень 2007 року в
сумі 272926,0 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства,
що відображено в п. 3.2.2. розділу 3 акта перевірки.
З
вказаними висновками суд не погоджується лише в частині заниження - різниці
зобов'язань по сплаті ПДВ за жовтень 2007 року в сумі 3,00 грн., яка виникла
між сумою 14476,00 грн., задекларованою позивачем та сумою 14479,00 грн.
помилково зазначеною у акті перевірки та податковому повідомлені-рішенні
(14479,00 - 14476,00 = 3,00).
Таким
чином позовні вимоги позивача про визнання протиправним податкового
повідомлення - рішення № 0000012302/0/193 ДПІ у Залізничному районі м. Львова
від 08.01.2009 року за основним платежем підлягає задоволенню частково - в сумі
3,00 грн.
Згідно п.п.
17.1.3., п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі
коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання
платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б"
підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний
сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми
податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для
такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду,
на який припадає така недоплата, та
закінчуючи податковим періодом, на
який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від
контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк
недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. ((14479,00 - 14476,00 = 3,00) х 50% = 1,50
грн.).
З
вказаними висновками суд також не погоджується лише в частині заниження -
різниці зобов'язань по сплаті ПДВ за жовтень 2007 року в сумі 3,00 грн., яка
виникла між сумою 14476,00 грн., задекларованою позивачем та сумою 14479,00
грн. помилково зазначеною у податковому повідомлені-рішенні.
Таким
чином, позовні вимоги позивача про визнання протиправним податкового
повідомлення - рішення № 0000012302/0/193 ДПІ у Залізничному районі м. Львова
від 08.01.2009 року за штрафними (фінансовими) санкціями підлягає задоволенню
частково - в сумі 1,50 грн.
Керуючись
ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
П
Р И Й Н Я В:
1.
Адміністративний позов задоволити частково.
2.
Визнати протиправним податкове повідомлення - рішення № 0000012302/0/193 ДПІ у
Залізничному районі м. Львова від 08.01.2009 року в частині визначення суми
податкового зобов'язання - 4,50 грн. (в тому числі: за основним платежем 3,00
грн. та за штрафними санкціями 1,50 грн.).
3.
В задоволення інших позовних вимог відмовити повністю.
4.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не
було подано.
Якщо
було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була
подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної
сили після закінчення цього строку.
У
разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає
законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо
строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду
не набрала законної сили.
5.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали
участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи
обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої
інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС
України:
Про
апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.
Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції
викладаються в апеляційній скарзі.
Заява
про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного
суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване
судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її
подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява
про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом
десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному
обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна
скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне
оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про
апеляційне оскарження.
Постанова
складена в повному обсязі 06.06.2009 року.
Суддя Гавдик З.В.
Часті запитання
Який тип судового документу № 3916604 ?
Документ № 3916604 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 3916604 ?
Дата ухвалення - 01.06.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 3916604 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 3916604 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Дані про судове рішення № 3916604, Львівський окружний адміністративний суд
Судове рішення № 3916604, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 01.06.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Судове рішення № 3916604 відноситься до справи № 2а-569/09/1370
Це рішення відноситься до справи № 2а-569/09/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
