Вирок № 39165901, 07.04.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Єдиний унікальний номер № 263/3000/14-к

Провадження №1-кп/263/256/2014

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Васильченко О.Г., при секретарі Дерягіній Д.В., за участю прокурора Селютіна Д.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньо - технічною освітою, яка не працює, не одружена, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17.01.2013 року, умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні Маріупольської РД ПАТ Банк «Траст», розташованого за адресою: пр. Леніна, 82 у Жовтневому районі м. Маріуполя, з метою отримання кредиту надала завідомо підроблений документ, відомості в якому не відповідали дійсності, а саме, довідку про доходи від 13.01.14 вих. 0018 на її ім'я, видану ПАТ «Азовелектросталь» (ЄДРПОУ 25605170). де ОСОБА_1 ніколи не працювала, доходів не отримувала і податків не сплачувала.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

28 березня 2014 року між прокурором прокуратури Жовтневого району міста Маріуполя якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрювана ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_1 за ч.4 ст.358 КК України, підозрювана ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнала свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення та зобов'язалась беззаперечно виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого, прокурора та суду. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у вигляді штрафу в в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені ОСОБА_1

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, дала згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокуратурою Жовтневого району міста Маріуполя та обвинуваченою ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди. Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 має на утриманні трьох

неповнолітніх дітей, а також те, що за місцем мешкання вона характеризується з посередньої сторони.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 використала завідомо підроблений документ, тому її дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 28 березня 2014 року про визнання винуватості між прокурором прокуратури Жовтневого району м. Маріуполя та обвинуваченою ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за якою призначити їй узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості від 28 березня 2014 року міру покарання у вигляді штрафу на користь держави в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя О.Г. Васильченко