Постанова № 39164408, 03.06.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. Справа№ 5011-30/16277-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Гончарова С.А.

за участю представників:

від прокуратури: Левицька Н.В. - посв. № 002805 від 05.09.2012

від позивача за первісним позовом: Мельник С.В. - представник

від відповідача за первісним позовом: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги: Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року у справі № 5011-30/16277-2012 (головуючий суддя Ващенко Т.М.)

за первісним

позовом Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група

«ВІПОС»

до Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС»

про розірвання договору

за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС»

до Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС»

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року у справі № 5011-30/16277-2012 в задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» відмовлено, а зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» задоволено повністю, визнано право власності Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» на нежитлову будівлю (літера «Ц»), загальною площею 3 443,3 кв.м., що розташована за адресою: місто Київ, вул. Оранжерейна, 1, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» на користь Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» 8 537,80 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року у справі № 5011-30/16277-2012 в частині задоволення зустрічного позову про визнання права власності на майно та в цій частині у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане рішення є незаконним і необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Апелянт зазначає, що спірне майно є самочинно збудованим нерухомим майном, оскільки у позивача відсутня дозвільна документація на будівництво спірного майна, а прийняття рішення про визнання за позивачем за зустрічним позовом права власності на спірне майно порушує інтереси держави.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 01.04.2014 року.

31.03.2014 від представника позивача за зустрічним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Публічне акціонерне товариство «АК-ТРАНС» в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року для розгляду справи № 5011-30/16277-2012 було визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Рєпіної Л.О., Суліма В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 15.04.2014 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року у зв'язку перебуванням судді Рєпіної Л.О у відпустці для розгляду справи № 5011-30/16277-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Гончарова С.А., Суліма В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 27.05.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 03.06.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, у зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. на навчанні, для розгляду справи № 5011-30/16277-2012 було визначено колегію суддів у складі головуючого судді: Тарасенко К.В., суддів: Авдеєва П.В., Гончарова С.А.

Представник відповідача за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014 залучено до участі у справі Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача за первісним позовом, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача за первісним позовом.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

На підставі рішення Київської міської ради від 11.12.2008. № 777/777, договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.11.2009., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.11.2009 №902 ОСОБА_1 Публічному акціонерному товариству «АК-ТРАНС» видано державний акт від 25.12.2009 серії ЯЖ № 727425 на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 8 000 000 000:91:058:0002) площею 2,4915 га по вул. Оранжерейна, 1 в місті Києві у межах згідно з планом, для будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту існуючих нежитлових приміщень під виробничі та адміністративно-побутові приміщення з подальшою експлуатацією та обслуговуванням. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-8-00199.

13.09.2012 між Приватним акціонерним товариством «Автомобільна група «ВІПОС» та Публічним акціонерним товариством «АК-ТРАНС» укладено договір оренди нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 1.

Положеннями п. 6.3. Договору сторони погодили, що Публічне акціонерне товариство «АК-ТРАНС» зобов'язане в строк до 20.09.2012 надати орендарю для огляду правовстановлюючі документи на об'єкт оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «АК-ТРАНС» для огляду правовстановлюючі документи на об'єкт оренди орендарю не надало, що обумовило звернення Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «ВІПОС» з позовом про розірвання договору оренди.

У свою чергу, Публічне акціонерне товариство «АК-ТРАНС» звернулось з зустрічним позовом про визнання права власності з посиланням на норм ст. 392 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Необхідною умовою для захисту порушеного права в порядку статті 392 Цивільного кодексу України є наявність права власності на момент звернення з позовом.

Положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що на момент подачі зустрічної позовної заяви державна реєстрація права власності Публічним акціонерним товариством «АК-ТРАНС» на спірну будівлю не було здійснено, а отже суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення ст. 392 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічної позовної заяви підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до наданих Публічним акціонерним товариством «АК-ТРАНС» декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації будівництво спірного об'єкту відбувалось у період з травня по липень 2012 року, натомість наданий технічний паспорт на спірне майно (т.1 а.с. 60-64) датований 25.08.2011, а у тексті технічного паспорту зазначено, що споруду збудовано у 2010 році, тобто на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (31.05.2012) зазначена будівля вже існувала.

Щодо вимог первісної позовної заяви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову, у зв'язку з необґрунтованістю.

Дослідивши доводи відзиву на апеляційну скаргу наданого Публічним акціонерним товариством «Автомобільна група «ВІПОС» колегія суддів зазначає, що посилання позивача за первісним позовом на пропуск апелянтом максимального строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованим з наступних підстав.

Як правильно зазначив позивач за первісним позовом, кінцевим строком на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 є 14.02.2014, а апеляційна скарга надійшла до Господарського суду міста Києва 17.02.2014, однак відповідно до ч. 3 ст. 51 Господарського процесуального кодексу України процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Відповідно до відбитка поштового штемпеля на конверті, у якому апеляційна скарга надійшла до Господарського суду міста Києва її було здано на пошту 13.02.2014, тобто в межах встановленого ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України строку, а тому підстави для закриття апеляційного провадження відсутні.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 року у справі № 5011-30/16277-2012 підлягає частковому скасуванню, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 по справі № 5011-30/16277-2012 скасувати частково.

3. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства АК-ТРАНС» про визнання права власності на нежитлову будівлю (літера "Ц"), загальною площею 3 443,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Оранжерейна, 1, відмовити.

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 по справі № 5011-30/16277-2012 залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АК-ТРАНС» (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 1, ідентифікаційний код 05475162) на користь державного бюджету 4 268,90 (чотири тисячі двісті шістдесят вісім грн.. 90 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

7. Матеріали справи № 5011-30/16277-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді П.В. Авдеєв

С.А. Гончаров