Ухвала суду № 39164255, 05.06.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

05.06.2014 Справа № 10/59

За позовом Дочірної компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз", м. Ужгород

про стягнення суми 31915508,50 грн., в т.ч. 27837816,94 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1930966,71 грн. пені, 1761459,16 грн. інфляційних, 385265,69 грн. 3% річних за прострочку оплати.

Суддя Івашкович І.В., розглянувши матеріали

за скаргою №07/1324 від 25.04.2014р. боржника публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №22328192 від 31.03.2014р.

представники:

від стягувача - не з"явився

від боржника - Коцур Т.Б., начальник відділу претензійно-позовної роботи, довіреність №07/75д від 21.11.13

від ДВС України - Мікор Ю.Ю., начальник ВПВР УДВС ГУЮ у Закарпатській області, довіреність №4.4-03/44/1853 від 24.12.13

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.07.10 по справі 10/59, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.10, стягнуто з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз" (м.Ужгород, вул.Погорєлова,2. і.к. 05448610) на користь дочірньої компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України" (м. Київ, вул.Шолуденка,1, і.к. 31301827) 31915 508, 50 грн. (в т.ч. 27 837 816,94 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1 930 966,71 грн. пені, 1 761 459,16 грн. інфляційних, 385 265,69 грн. 3% річних) та 25 500 грн. відшкодування витрат по оплаті держмита, 236 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. На виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 02.07.10 по справі 10/59 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.10 було видано наказ від 07.10.10.

На стадії виконання судового рішення по справі 10/59 сторонами досягнуто домовленості щодо порядку здійснення платежів та укладено мирову угоду від 08.06.12, яку подано на затвердження до господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.07.2012р. по справі №10/59 затверджено укладену сторонами мирову угоду від 08.06.12, відповідно до умов якої сторонами досягнуто домовленості про сплату залишку на час підписання мирової угоди заборгованості в розмірі 9 235 332,29 грн. згідно з графіком платежів у період до 2032 року.

Виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 07.10.2010р. відкрито постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 02.11.2010р., ВП №22328192.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС від 30.11.2010р. ВП №22328192 зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 07.10.2010р. на підставі п.15 ч.1 ст. 34, ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" ( у чинній на той час редакції) у зв"язку з тим, що ВАТ "Закарпатгаз" наказом Міністерства палива та енергетики України №568 від 10.11.2005р. включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно Закону України №2711-IV від 23.06.2005р. "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 04.03.2014р. ВП №22328192 виконавче провадження з примусового виконання наказу від 07.10.2010р. 310/59 поновлено у зв"язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення, а саме, у зв"язку з тим, що процедура погашення заборгованості підприємствами ПЕК відповідно до Закону №2711-IV від 23.06.2005р. діє до 01.01.2014р.

31.03.2014р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України на підставі ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" (у чинній редакції) винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №22328192, якою з боржника ПАТ "Закарпатгаз" стягнуто виконавчий збір в розмірі 3194124,45 грн. Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору мотивована тим, що боржник у наданий 7-денний строк з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання наказ від 07.10.2010 №10/59 не виконав, однак подав клопотання про зупинення виконавчого провадження у зв"язку з внесенням до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

25.04.2014р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП 322328192) на підставі п.2 ч.1 ст.49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" ( у чинній редакції).

Згідно із постановою від 25.04.14 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 07.10.2010 №10/59; виділено в окреме провадження постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 31.03.2014р. №22328192.

Виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 07.10.2010 №10/59 закінчено на тій підставі, що ПАТ "Закарпатгаз" частково виконано наказ №10/59, а на залишок несплаченої суми 9 235 332,29 грн. між стягувачем ДК "Газ України" НАК "Нфтогаз України" та боржником ПАТ "Закарпатгаз" укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.07.2012р.

Боржник ПАТ "Закарпатгаз" звернувся до господарського суду із скаргою №07/1324 від 25.04.2014р. на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №22328192 від 31.03.2014р.

Боржник стверджує, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена з порушенням вимог закону, зокрема, ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2010р.), якою передбачено, що виконавчий збір стягується у розмірі 10% від фактично стягненої суми. Наголошує, що з боку ПАТ "Закарпатгаз" не був пропущений строк для добровільного виконання рішення суду, оскільки виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа було зупинено протягом всього періоду з моменту відкриття виконавчого провадження, будь-які заходи примусового виконання наказу органом ДВС не здійснювались. Вказує також, що і за приписами ст. 25, ч.3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, що набула чинності 09.03.2011р.) нарахування виконавчого збору пов"язано із початком примусового виконання рішення шляхом застосування певних встановлених заходів примусового виконання.

Скаржник зазначає, що про винесення оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 31.03.2014р. йому стало відомо 22.04.14, коли цей документ надійшов на адресу ПАТ "Закарпатгаз". Відтак стверджує, що ним не пропущено встановлений ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги на дії органу ДВС.

Уповноваженим представником скаржника (боржника) вимоги за скаргою підтримано. Посилається на викладені у скарзі, а також додатково поданих письмових поясненнях обгрунтування, додані документальні докази. Просить врахувати судову практику з розгляду аналогічних скарг на дії ДВС.

Уповноваженим представником ДВС України подано пояснення від 05.06.14 на скаргу боржника ПАТ "Закарпатгаз", згідно з якими вимоги за скаргою заперечуються як безпідставні.

Зокрема, зазначено про те, що ні Законом України "Про виконавче провадження", ні іншими нормативними документами не передбачено підстави для звільнення боржника від сплати виконавчого збору у зв"язку із включенням його до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Оскільки відповідно до п.3.4 ст.3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємств ПЕК діє до 01.01.2014р., постановою державного виконавця від 04.03.14 поновлено виконавче провадження у зв"язку з усуненням обставин, якими зумовлено зупинення виконавчого провадження. Отже, з моменту усунення обставин для зупинення виконавчого провадження, а саме з 01.01.2014р. у боржника виник обов"язок погасити суму боргу за виконавчим документом. 20.03.14 від боржника надійшла заява про закінчення виконавчого провадження у зв"язку із затвердженням судом мирової угоди, укладеної між стягувачем і боржником на стадії виконання судового рішення. 31.03.14 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3 194124,45 грн., що відповідає ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження". 25.04.14 державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження закінчено та на виконання вимог ч.7 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" постанову про стягнення виконавчого збору виділено в окреме провадження.

Представник органу ДВС наголосив, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено звільнення боржника від сплати виконавчого збору як у зв"язку із включенням до Реєстру підприємств ПЕК, так і в зв"язку з укладенням мирової угоди на стадії виконання судового рішення.

Вважає, що підстави для задоволення скарги боржника щодо неправомірного стягнення виконавчого збору відсутні.

Проаналізувавши доводи скаржника, відділу ПВР ДВС України, суд прийшов до висновку, що скарга боржника на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №22328192 від 31.03.2014р. підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що була чинною на час винесення старшим державним виконавцем ППВР Департаменту ДВС постанови від 02.11.2010р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 07.10.2010р. №10/59 (в редакції з урахуванням останніх змін, внесених Законом N 2453-VI від 07.07.2010), виконавчий збір віднесено до витрат виконавчого провадження, що складається з коштів, стягнутих з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону.

Нормами ст.46 вказаного Закону України „Про виконавче провадження" передбачалось, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою держаного виконавця, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Таким чином, чинним на час відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 07.10.2010р. №10/59 Законом України "Про виконавче провадження" можливість стягнення з боржника виконавчого збору пов"язано виключно з настанням таких умов:

1) невиконання рішення у строк, наданий для добровільного виконання;

2) фактичне виконання рішення органом ДВС в порядку вжиття заходів примусового виконання шляхом стягнення на користь стягувача певної грошової суми або передачі майна.

Статтею 34 вказаного Закону серед підстав, які обумовлюють обов"язкове зупинення виконавчого провадження, у п.15 ч.1 визначено таку підставу, як внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". За цієї підстави виконавче провадження підлягало зупиненню в усіх випадках здійснення виконавчого провадження стосовно підприємства боржника, включеного до відповідного Реєстру ППЕК, за винятком виконання рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів. У таких випадках за приписами абзацу 5 ч.2 ст. 36 вказаного Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягало зупиненню до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-ІV).

Як вбачається з матеріалів справи, після відкриття згідно з постановою від 02.11.2010р. виконавчого провадження з примусового виконання наказу №10/59 старшим державним виконавцем відділу ПВР Департаменту ДВС винесено постанову від 30.11.2010р. ВП №22328192, якою виконавче провадження з примусового виконання наказу №10/59 зупинено на підставі п.15 ч.1 ст.34, ст.36 Закону України "Про виконавче провадження", тобто відповідно до вищенаведених норм Закону України "Про виконавче провадження" у чинній на той час редакції.

Із змісту постанови від 30.11.2010р. ВП№22328192 випливає, що виконавче провадження зупинено у зв"язку з тим, що наказом Міністерства палива та енергетики №568 від 10.11.2005р. ВАТ "Закарпатгаз" включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості згідно Закону України №2711-ІV).

Таким чином, вже на момент відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №10/59 існували обставини, які згідно із п.15 ч.1 ст.34, ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлювали обов"язкове зупинення виконавчого провадження, що в свою чергу виключало підстави для вжиття органом ДВС заходів примусового виконання вказаного виконавчого документа, в т.ч. для стягнення виконавчого збору з боржника ПАТ "Закарпатгаз" (на той час ВАТ "Закарпатгаз").

Варто при цьому зазначити, що постанова від 30.11.2010р. ВП№22328192 про зупинення виконавчого провадження винесена ще до закінчення встановленого у постанові від 02.11.2010р. семиденного строку для добровільного виконання, початок перебігу якого визначено з моменту отримання постанови боржником. Постанова від 02.11.2010р. про відкриття виконавчого провадження боржником отримана 23.11.2010р., про що ним самим констатовано у адресованій відділу ПВР Департаменту ДВС заяві №07/2573 від 24.11.2010р. про обов"язкове зупинення виконавчого провадження. Отже, наданий постановою від 02.11.2010р. строк для добровільного виконання спливав 30.11.2010р.(включно).

Виходячи з наведених вище мотивів, суд констатує висновок про відсутність належних та обгрунтованих підстав для стягнення з боржника за наказом №10/59 виконавчого збору згідно із Законом України "Про виконавче провадження" у редакції,чинній на час відкриття виконавчого провадження та зупинення виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документа.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 04.03.2014р. ВП №22328192, винесеною в порядку ч.5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" (у новій редакції) виконавче провадження з примусового виконання наказу №10/59 від 07.10.2010р. поновлено на тій підставі, що відповідно до п.3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедура погашення заборгованості підприємств ПЕК діє до 01.01.2014р. Тобто, виконавче провадження поновлено у зв"язку із закінченням на час винесення постанови від 04.03.2014р. строку процедури погашення заборгованості підприємств ПЕК згідно із Законом №№2711-ІV.

31.03.2014р. державним виконавцем відділу ПВР ДВС України в порядку ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження " (у новій редакції) винесено постанову ВП №22328192 про стягнення з боржника виконавчого збору (є предметом оскарженна за даною скаргою), відповідно до якої з боржника ПАТ "Закарпатгаз" стягнуто виконавчий збір в розмірі 3194124,45 грн., що складає 10% від суми, яка присуджена до стягнення за рішенням господарського суду Закарпатської області від 02.07.10 по справі 10/59.

Постановою старшого державного виконавця відділу ПВР ДВС України від 25.04.2014р. ВП №22328192 виконавче провадження з примусового виконання наказу №10/59 закінчено на підставі норм п.2 ч.1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (у новій редакції) у зв"язку з укладення між стягувачем та боржником мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.07.2012р.

На час винесення вищевказаних постанов відділу ПВР ДВС України від 04.03.2014р., від 31.03.2014р., від 25.04.2014р. Закон України "Про виконавче провадження" діє в новій редакції, яка затверджена Законом від 4 листопада 2010 року N 2677-VI та є чинною з 09.03.2011р., з урахуванням наступних внесених змін.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону N 2677-VI з наступними змінами) передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Із системного аналізу норм ст. ст. 25, 28 Закону України "Про виконавче провадженння" (в редакції Закону N 2677-VI з наступними змінами) виплаває, що настання підстав для стягнення з боржника виконавчого збору пов"язано із початком примусовового виконання рішення органом ДВС після спливу строку, наданого для добровільного виконання, та за відсутності документального підтвердження виконання рішення боржником.

На підставі аналізу обставин справи в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що після поновлення виконавчого провадження згідно з постановою від 04.03.2014р. відсутні підстави, з якими Закон України "Про виконавче провадження" (у редакції Закону N 2677-VI з наступними змінами) пов"язує початок примусового виконання рішення.

Так, відповідно до ст. 30 вказаного Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, зокрема, закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 49 цього Закону. Серед передбачених у ст. 49 Закону підстав, які зумовлюють закінчення виконавчого провадження, зазначено таку підставу, як визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Як вказано вище, на стадії виконання рішення між стягувачем ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та боржником ПАТ "Закарпатгаз" укладено мирову угоду, яка затверджена ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.07.2012р. З урахуванням саме цієї обставини постановою від 25.04.2014р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу №10/59 від 07.10.2010р.

Разом з тим, із наведеного слідує, що вже на момент поновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №10/59 існували обставини, з якими Закон пов"язує обов"язкове закінчення виконавчого провадження, а саме: затвердження судом укладеної в процесі виконання мирової угоди сторін. Отже, виходячи із змісту норм ст. 30 Закону державний виконавець з часу поновлення виконавчого провадження не мав жодних правових підстав для вчинення виконавчих дій з примусового виконання вказаного виконавчого документа.

Відтак, оскільки примусове виконання наказу №10/59 після поновлення виконавчого провадження не могло бути розпочато, відсутні передбачені згідно зі ст. ст. 25, 28 підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.

Слід також вказати на те, що у постанові від 31.03.2014р. ВП №22328192 про стягнення з боржника виконавчого збору, яка винесена в порядку ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", жодним чином не обгрунтовано передбачені нормами цієї статті підстави для стягнення виконавчого збору. Постанова містить посилання на обставини отримання боржником 14.12.2012 постанови про відкриття виконавчого провадження №35561243, яка не має жодного відношення до виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Закарпатської області від 07.10.2010р. №10/59.

При винесенні постанови від 31.03.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору державним виконавцем безпідставно не враховано той факт, що зупинення згідно з постановою від 30.11.2010р. виконавчого провадження з виконання наказу №10/59 мало місце до закінчення наданого згідно з постановою від 02.11.2010р. семиденного строку для добровільного виконання. У період під час зупинення виконавчого провадження, тобто в межах наданого строку для добровільного виконання, мало місце добровільне погашення боржником присудженої до стягнення суми, про що відділ ПВР ДВС України 11.04.2012р. отримав підтвердження від стягувача. Стосовно залишку боргу в розмірі 9235332,29 грн. сторонами в період зупинення виконавчого провадження, тобто також до закінчення строку для добровільного виконання, укладено мирову угоду, яка затверджено судом, про що відділ ПВР ДВС України 20.03.14 (до винесення оскаржуваної постанови) отримав від боржника ПАТ "Закарпатгаз" заяву Вих.№07/877 від 17.03.14.

Таким чином, відділ ПВР ДВС України не мав передбачених Законом України "Про виконавче провадження" підстав розпочати примусове виконання наказу №10/59, жодні заходи примусового виконання фактично не було вжито. Відповідно, відсутні правові підстави для стягнення з боржника виконавчого збору.

Скарга боржника на неправомірні дії відділу ПВР ДВС України щодо винесення постанови від 31.03.2014р. ВП№22328192 від 31.03.2014р. про стягнення з боржника виконавчого збору судом визнана обгрунтованою.

Відповідно до правової позиції, наведеної у п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із наступними змінами), за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

Виходячи з вищевикладеного, скарга боржника підлягає задоволенню. постанова відділу ПВР ДВС України від 31.03.2014р. ВП№22328192 про стягнення з боржника виконавчого збору має бути визнана недійсною.

Керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу №07/1324 від 25.04.2014р. боржника публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз", м.Ужгород на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №22328192 від 31.03.2014р. задоволити.

2. Постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 31.03.2014р. ВП №22328192 про стягнення з боржника виконавчого збору визнати недійсною.

Дану ухвалу може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Івашкович І.В.